Заборони не буде, 22 червня акція відбудеться
У рамках марафону «Ми пам’ятаємо», який розпочався 10 квітня, в день визволення Одеси від фашистських загарбників, було заплановано низку заходів, у тому числі й проведення 22 червня «Дня скорботи» на Алеї Слави у парку ім. Шевченка.
Цього дня організатори акції — партія «Родина» та низка депутатів міськради разом із ветеранами війни — збираються не тільки покласти квіти до пам’ятника Невідомому матросу, але й запалити свічки в пам’ять про героїв Великої Вітчизняної війни. Міська влада у проведенні заходу «День скорботи» організаторам відмовила, розповів прес-секретар партії «Родина» Олександр Христофоров. Але, незважаючи на заборону, повідомив він, акція все ж таки відбудеться.
Чому не було отримано дозвіл на проведення заходу? Про це ми запитали начальника управління внутрішньої політики міськради Наталію Чайчук. За словами Наталії Олександрівни, заявка-повідомлення на проведення акції надійшла від партії «Родина» до управління 16 червня, а не, як належить, за 10 днів. У ній було вказано, що акція відбудеться з 15 до 18 години 22 липня (оформлена заявка українською мовою). За вказаним контактним телефоном додзвонитися було неможливо: там виявилася приватна квартира, її мешканці не чули про якусь акцію. З великими труднощами начальнику управління вдалося розшукати одного з організаторів акції, депутата міськради Валентина Дубовенка, у якого й уточнила, що захід партійна організація проводить все-таки не 22 липня (липня), як вказувалося, а 22 червня (червня). Наталія Чайчук вважає, що подання заявки в такому вигляді — це спланована провокація, і ті, хто її подавав, заздалегідь розраховували на відмову. Заборони жодної не буде.
Тетяна ІЛЬЇНА.
ОМІБ виграло в російському конкурсі
Одеське морське інженерне бюро — лауреат конкурсу нашої газети «Люди справи» — виграло конкурс Федерального агентства (Росія) на проєктування морського багатофункціонального аварійно-рятувального та морського водолазного суден і двох морських самохідних барж.
За повідомленням прес-служби ОМІБ, морське багатофункціональне аварійно-рятувальне судно — дизель-електрохід з високим льодовим класом для Чорноморсько-Азовського та Каспійського регіонів будуватиме Невський суднобудівно-судноремонтний завод, морське водолазне судно — Ярославський суднобудівний завод, морські накати самохідні баржі вантажопідйомністю 250 тонн — Соснівський суднобудівний завод.
Для Усть-Дунайського порту знову шукають начальника
Міністерство транспорту та зв’язку оголосило конкурс на заміщення вакансії начальника державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ».
Учасники зможуть подати заявки до 18 липня. Серед вимог до претендентів — профільна вища освіта та не менше ніж 5-річний досвід роботи на керівних посадах у морській галузі. Що сталося з попереднім начальником, з’ясувати поки не вдалося. Як ми повідомляли, минулого року відомство вже проводило конкурс серед кандидатів на ту ж вакансію і у вересні визначило переможця — Костянтина Галкіна. Він і очолював підприємство з того часу…
Мінтрас також неодноразово озвучував ідею приєднання Усть-Дунайського порту (і Кілійського портопункту) до Ізмаїльського. Тим часом нагадаємо, що глава відомства Йосип Вінський 17 червня подав у відставку, а отже, перспективи підприємства залежатимуть від наступного міністра.
Виставка Валентина Хруща та зала Юрія Єгорова
Сьогодні у двох залах Музею сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка робіт Валентина Хруща (1943-2005) — однієї з найяскравіших, одіозних і богемних постатей одеського андеграунду (див. «Вечірню Одесу» від 18.06).
В експозиції представлені роботи знаменитого одесита з колекцій Володимира та Євгена Улюшкіних, Анатолія Димчука, Сергія Боголюбова, Фелікса Кохріхта, Василя Рябченка та інших колекціонерів, а також з фондів галерей і самого музею. Це натюрморти з неодмінними в’яленими рибками, пейзажі, картини на античні сюжети про викрадення Європи, Леду та лебедя, Афродіту, замальовки в жанрі ню, зображення квітів і ретро-автомобілів. Техніка — від олії до пастелі…
Того ж дня в музеї відбулася і презентація зали Юрія Єгорова, який тепер відкриває постійно діючу експозицію.
«Особистість цього майстра велика за своїм масштабом — засновник, теоретик, лідер, учитель, основний автор. Одного з цих визначень цілком вистачило б людині, щоб не залишитися забутою в історії одеської школи живопису, а Юрію Єгорову вдалося відповідати кожній із цих ролей. Він створив і відобразив сучасний міф про одеський світ, вічні стихії та почуття, що панують у ньому», — зазначають організатори.
