«Я хочу написати заповіт на свою дочку. Куди мені треба звернутися? Чи можу я бути впевнений, що спадкоємцем буде тільки вона? Як правильно оформити заповіт і чи потрібно його переписувати, якщо я зміню місце проживання?» — Олександр Н.
Відповідає адвокат Мар’яна Анатоліївна Гора:
— Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України існує два види спадкування: «за заповітом» і «за законом».
Заповіт — це письмове розпорядження громадянина на випадок своєї смерті. За наявності заповіту спадкоємцем буде особа, зазначена в заповіті.
Якщо після смерті спадкодавця заповіту не виявиться, спадкування здійснюватиметься «за законом». Спадкоємцями за законом можуть бути члени сім’ї та інші родичі спадкодавця, а також особи, які протягом не менш як 5 років, що передували смерті спадкодавця, проживали з ним однією сім’єю або перебували на його утриманні.
Порядок складання та посвідчення заповіту
За заповітом майно може бути передано як родичу, так і будь-якій іншій особі, незалежно від наявності у неї родинних зв’язків із заповідачами, а також організації, державі, територіальним громадам та іншим суб’єктам.
Заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, дати та місця народження заповідача, підписується заповідачем особисто, має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, зазначеними в законодавстві.
Для оформлення заповіту необхідно з’явитися особисто до нотаріальної контори, взявши з собою паспорт та оригінал довідки з податкової про присвоєння ідентифікаційного коду. Бажано також мати при собі ксерокопію паспорта спадкоємця (спадкоємців): його прізвище та ім’я мають бути вказані в заповіті в точній відповідності до паспортних даних. Інакше, якщо виникнуть помилки, довести його право на спадщину після смерті спадкодавця буде неможливо. У певних випадках допускається оформлення заповіту на дому у спадкодавця.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, заповіти (крім секретних) посвідчують уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування.
До нотаріально посвідчених також прирівнюються:
— заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, госпіталях, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих закладів; які проживають у будинках для громадян похилого віку або інвалідів, — директором або головним лікарем цих будинків;
— заповіти громадян, які перебувають у плаванні на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;
— заповіти громадян, які перебувають у пошукових та інших експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;
— заповіти військовослужбовців (а також членів їхніх сімей, якщо в пунктах дислокації військових частин/з’єднань/закладів немає нотаріусів або посадових осіб органів місцевого самоврядування, які здійснюють нотаріальні дії), посвідчені командирами (начальниками) цих частин (з’єднань, навчальних закладів);
— заповіти осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі;
заповіти осіб, взятих під варту, — начальниками слідчих ізоляторів.
Посвідчення заповітів зазначеними вище посадовими особами здійснюється в присутності двох свідків.
Наявність свідків також обов’язкова, якщо заповідач через фізичні недоліки, хворобу або інші причини не може сам написати та прочитати заповіт, а також якщо цього побажав сам заповідач.
Вартість послуг нотаріуса з посвідчення заповіту встановлюється за домовленістю між сторонами.
Після посвідчення заповіту нотаріус вносить інформацію про нього до Єдиного реєстру заповітів, звідки вона витягується після відкриття спадщини.
Зміст заповіту
У тексті заповіту можна перерахувати майно, яке передається у спадок тому чи іншому громадянину або громадянам (організації, іншому суб’єкту). Закон не вимагає подання документів, що підтверджують право власності заповідача на вказане ним майно. Водночас, такі документи краще взяти з собою, якщо вони є, щоб уникнути помилок у заповіті. Звісно, якщо склад заповіданого майна змінюється (наприклад, ви обміняли квартиру) і ви бажаєте, щоб нова квартира перейшла до раніше вказаного спадкоємця, то документ слід переробити.
Але в більшості випадків у заповіті вказують, що певному спадкоємцю передається «все» належне заповідачеві майно. У такому разі при зміні складу майна переоформляти заповіт немає необхідності.
За заповітом майно може бути передано тільки у власність. Водночас заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить, скажімо, квартира, житловий будинок, інше нерухоме майно, обов’язок надати іншій людині право користуватися цим майном або його частиною.
Заповідач також може обумовити, що право на спадщину виникне у вказаного спадкоємця за наявності певної умови (народження дитини, отримання освіти, проживання у певному місці тощо, крім протизаконних або аморальних умов).
До заповіту може бути включено розпорядження немайнового характеру (наприклад, розпорядження особистими паперами, форма обряду поховання, виконання дій, спрямованих на здійснення певної суспільно корисної мети, тощо).
Крім того, заповідач може без зазначення причин позбавити права спадкування будь-кого зі спадкоємців за законом.
Та частина спадщини, яка не охоплена заповітом, успадковується «за законом».
Далі буде.
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











