сб, 21 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Таку назву має арт-проєкт Сергія Дриги, презентація якого пройшла в залах галереї «Біла луна».
Сергія Дригу в «постперебудовчу» епоху називали не просто талановитою людиною, а й комерційно успішною. Удосконалюючи традиційний для Одеси жанр пейзажу, Сергій свідомо відмовився від звичних стереотипів місцевої школи, створивши свій абсолютно впізнаваний живописний стиль. Створений тоді його фантазією світ природи запам’ятався як ідеальне місце буття, як своєрідна живописна метафора різноманітних почуттів і настроїв. Шанувальникам живопису Дриги здавалося, що вдалий промоушен і успіх у глядача забезпечив тил його творчому існуванню, створив вдалу рівновагу таланту та затребуваності. Що думав про це сам автор, про що міркував і як бачив себе в майбутньому — залишалося за дужками глядацьких припущень…
Кілька останніх років художник «мовчав», про нього згадували все рідше і рідше. Подейкували: «Поїхав на захід». Але Дрига Одесу не покидав. Його роботи нечасто, але все ж з’являлися на виставках, він брав участь в арт-фестивалях, пленерних групах. Однак відбувалося все це скромно, без гучної реклами та ажіотажу.
І ось сьогодні в залах галереї «Біла луна» після тривалої перерви — чергова персональна виставка С. Дриги, заявлена як авторський проєкт під назвою «Місто запалює зірки…». Проєкт представляє абсолютно нові роботи. Це виключно міський пейзаж.
Образні особливості міських пейзажів Дриги будуються не тільки на звичних мотивах урбанізованих просторів, але більше — на живописному осмисленні різноманітного освітлення, часто — нічного або сутінкового, коли нічні світила оголюють свої романтичні фарби і містом опановує інше, особливо загадкове життя. Там, на вологих тротуарах віртуозно грає химерними розчерками автомобільних фар і світлом ліхтарів дощова осінь. Взимку вулиці міста занурені в активні тіні та блакитні контрасти, чарівність яких не помічає втомлений обиватель. Влітку — буйна зелень змагається з фарбами моря та небес. Міста, якими подорожує художник, вигадані, хоча і вгадуються їхні європейські прототипи. Не залишилася поза увагою і рідна Одеса, її пам’ятки, побачені незвичайним поглядом живописця.
Оригінальність полотен Дриги, як і раніше, багато в чому продиктована технічними засобами виконання. Але тепер вони виправдані образними контекстами, чіткою органікою та цілісністю. Сюжетна лінія композицій точно підказує справедливість поєднання пастозного, «щільнго» живопису та гладкого, який зазвичай називають «музейним». Виправданий і вибір різних прийомів обробки живописної поверхні — від лесіровок до об’ємно-фактурних елементів, що створюють додаткові ефекти світлотіні. Мета художника — захопити глядача феєрією міських вражень, які адекватні не тільки його художньому баченню, але й почуттю.
Уважний глядач, звичайно, помітив, що авторський підпис полотен тепер перетворився на літеру «D» латинського алфавіту. «Вона, — як пояснює сам художник, — не тільки знак прізвища, але й початок таких понять, як «дитинство», «дружба», «довіра», понять-натхнень, які живлять пам’ять, улюблені образи та нескінченне бажання творити…». Виправдовуючи дещо затягнуті «канікули» Сергія, нагадуємо, що творчість будь-якого художника, навіть у години «мовчання», — напружена робота розуму і серця. Дрига не виняток. Його «мовчання» обернулося цікавим проєктом, привабливим не тільки новою темою, але й живописними якостями творів, які, впевнена, не розчарують глядачів.
Тетяна ВАСИЛЕНКО.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса