сб, 21 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Таку назву винесено на обкладинку нещодавно виданого третього — доповненого — видання збірки спогадів представника старшого покоління краєзнавців нашого міста Ігоря Леонідовича Чоппа про «країну своєї юності», як він метафорично іменує невелику, але широко відому та популярну серед мешканців і гостей Одеси ділянку її узмор’я — Отраду.


Оприлюднені в цій книзі матеріали за обсягом майже вдвічі перевищують включені до першого видання (що побачило світ у 1995 році під заголовком «Отрада моего детства») і значно ширші, ніж у другому виданні («Были и легенды старой Отрады», 2005 рік). Тут більше фотографій, якими набагато скромніше було проілюстровано друге видання, а перше — взагалі обділене.
Своєрідний стиль викладу, несхожий на звичну мемуарну літературу. Фактично в рамках форми «запису подій власного минулого» читачам пропонується повноцінна художня проза, наповнена всією гамою людських почуттів: від іскрометних гумористичних ескапад до трагічних інтонацій.
У своїх нарисах автор вільно переходить від одного епізоду до іншого, таким чином створюючи узагальнене, цілісне сприйняття епохи. Кожна з замальовок (а їх налічується понад 30!) насичена колоритними подробицями та прикметами як дореволюційної, так і радянської дійсності, і за цінністю не поступається архівному документу.
Багато сюжетів за духом дивовижним чином перегукуються з катаєвськими творами про Одесу, хоча й містять непряму критику деяких оцінок метра, як, наприклад, у новелі «Коммерческое училище Файга».
Поза сумнівом, чимало сторінок публікації зацікавлять і знатоків історії нашого міста. Відомі їм із сухих рядків офіційних звітів, довідників та газетних хронік впливові персони та неординарні особистості зображуються так, як це може собі дозволити лише очевидець: без парадних мундирів, у повсякденній, буденній обстановці з невідомою досі повнотою передачі обставин їхнього земного шляху.
Судячи з регулярності, з якою поповнюється ретроцикл про стару Отраду, тема автором далеко не вичерпана і напевно слід чекати її продовження та розвитку в майбутньому. Що ж! Побажаємо І.Л. Чоппу подальших творчих успіхів на ниві обраного жанру белетристики, а любителям одеської словесності — задоволення змістом його праці.
Едуард РАТУШНЯК.
На фото:
І. Л. Чопп (праворуч) обговорює свою нову збірку спогадів «Прощай, старая Отрада!» з головою наукової секції книги при Одеському будинку вчених Л.А. Мельниченко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса