
…Клавдія Матвіївна довго натискала на дверний дзвінок. Нарешті обшарпані двері злегка прочинилися. «Бабусі немає вдома», — повідомила худорлява дівчинка-підліток. Так і розмовляли через щілину. К. М. Шикіна знала, що в будинку № 42 по вул. Сортувальній під опікою бабусі Олени Григорівни живуть четверо дітей, яких покинула мати. Ось і вирішила перевірити, як їм живеться.
Через вузьку щілину була видно стіну прихожої — сіра штукатурка, шпалер навіть сліду немає. Віка розповіла, що кілька років тому мамин чоловік заснув із цигаркою, від недопалка, що випав з рук, загорілося ліжко, потім — квартира. В результаті залишилися лише голі стіни. «У нас, крім газової плити та радіоточки, нічого немає», — нехитро повідомила дівчинка.
У Клавдії Матвіївни стислося серце. Їй часто доводилося бувати в малозабезпечених сім’ях, але такої злиденності ще не бачила. З досвіду голова Асоціації жінок Суворовського району К. М. Шикіна знала, що її заклик допомогти родині Олени Григорівни без відповіді не залишиться, це лише питання часу. Вона звернулася до місцевих ЗМІ з проханням розповісти про скрутне становище дітей, до депутатів, підприємців… Першим, як завжди, відгукнувся начальник Одеського торгового порту Н. П. Павлюк. Він разом із головою профкому відвідав дітей, привіз телевізор та одяг. Спільними зусиллями небайдужих людей дітей одягли, взули, вони стали отримувати щомісячну грошову допомогу та продуктові набори. У квартирі з’явилися меблі, холодильник. Складніше виявилося з ремонтом приміщення, але й це питання — за допомогою адміністрації порту — поступово владналося. А родина П. досі перебуває в полі уваги асоціації.
ПОДІБНІ ІСТОРІЇ Клавдія Матвіївна може розповісти безліч, тому що з виворотом людського життя їй та її колегам з Асоціації жінок Суворовського району доводиться стикатися досить часто. Практично щодня до офісу асоціації, який розташований на Кримському бульварі, 62, приходять люди. Одні — щоб поділитися бідою і попросити допомоги. Інші — розповісти про позбавлених материнської уваги дітей або старих, які стали тягарем для своїх дорослих чад. І дуже багато хто йде зі словами подяки.
Так, батьки Сергія, який отримав у дитинстві травму ока, зневірившись зібрати гроші на операцію синові, прийшли сюди з останньою надією. Йшлося про пристойну суму, і Клавдії Матвіївні довелося відвідати не одну приймальню, зустрітися з добрим десятком бізнесменів та підприємців, переконуючи допомогти хлопцеві повернути зір. Операцію Сергієві в інституті Філатова оплатив Одеський морський порт…
Доводилося розшукувати через наше посольство в Італії сина жінки, яка залишилася без даху над головою. Допомагати вдові загиблого в Португалії «заробітчанина» привезти труну з його тілом. Захищати дитину, побиту вітчимом. Подібних історій в Асоціації мені розповіли багато. «Допомагаємо тим, кому погано». — під таким девізом працюють члени Асоціації жінок Суворовського району.
— Час зараз жорстокий, — каже Клавдія Матвіївна. — Той, хто не зміг пристосуватися до нинішніх реалій, опинився за бортом життя. Найслабшими, незахищеними виявилися жінки та діти. Наша асоціація для того й створювалася, щоб допомогти їм.
Власне, Клавдія Матвіївна і була організатором жіночого руху в Суворовському районі. Досвід організаційної роботи в неї був — майже чотири десятиліття віддала державній службі. Енергії, ентузіазму — хоч відбавляй. І головне — вона не байдужа до чужої біди, це відзначали практично всі активістки жіночого руху, з якими довелося розмовляти.
Жіноче безробіття та тісно пов’язана з ним проблема виховання дітей стали головними завданнями діяльності асоціації.
— Намагаючись хоч якось забезпечити сім’ю, жінки, як правило, малоосвічені, погоджуються на будь-які умови — працюють без вихідних, без оформлення, без трудової книжки. Трудяться з ранку до ночі, а діти надані самі собі, в кращому випадку за ними наглядають бабусі, які не справляються з підростаючими онуками, а ті потрапляють під вплив вулиці. Найстрашніше, що в таких сім’ях зникає поняття сімейних цінностей, сімейного вогнища, — говорить К. Шикіна. — Адже для дитини немає нічого важливішого, ніж її сім’я, батьки, родинні зв’язки…
Коли ці зв’язки руйнуються, діти часто залишаються на вулиці або отримують статус «соціальних сиріт». Знайти таких дітей, обігріти, підтримати і втримати від падіння на соціальне дно — цим займаються жінки-активістки з першого дня створення асоціації. Рейди людними місцями, такими, як ринки, магазини, парки, обстеження теплових камер — улюблене місце перебування маленьких безхатьків, бесіди з персоналом магазинів, поліклінік приносять свої результати. Люди повідомляють про безпритульних, яких потім визначають до притулків, приносять продукти, одяг, взуття, іграшки, предмети гігієни. Так, свого часу асоціація взяла «на забезпечення» обласний притулок «Світанок», який знаходився біля заводу «Центроліт» (зараз він переїхав в інше місце).
У Суворовському районі проживають понад 54 тисячі дітей. 700 з них — діти-сироти та діти, позбавлені батьківської опіки. У кожної такої дитини — своя сумна доля та невизначене майбутнє. Комусь пощастило, і опікуни, що замінили батьків, роблять усе можливе, щоб дитина не відчула сирітської долі. Але є й такі опікуни, які не розрахували своїх сил і, зіткнувшись з реальними труднощами, просто опустили руки.
— Спілкуючись з опікунами, ми з’ясували, що не тільки діти потребують допомоги, але й дорослі теж, — розповідає К. Шикіна. — Вони часом не знають своїх прав, не отримують належних їм пільг та виплат, не знають, куди і з якими питаннями звертатися. Так народилася ідея «круглих столів» з опікунами, на яких ми даємо можливість людям, які взяли на виховання дитину, поділитися своїми проблемами, а потім разом спробувати їх вирішити.
Щорічно жінки асоціації проводять благодійні акції для дітей-сиріт: до дня Святого Миколая, Нового року та Різдва, Дня захисту дітей, початку навчального року. І кращої нагороди, ніж сяючі очі дитини, що розглядає подарунок, для активісток жіночого руху немає. Ну, і дитячі майданчики в багатьох мікрорайонах з’явилися завдяки ініціативі жінок-активісток.
Вже два роки Асоціація жінок Суворовського району бере участь у конкурсі соціального замовлення і стає переможцем у номінації «Боротьба з бездомністю та безпритульністю» (у 2007 р. ще й у номінації «Підтримка молодих сімей»). Завдяки соцзамовленню, асоціація отримала можливість випускати інформаційні бюлетені для населення, в яких вказані адреси служб, до яких можна звернутися дітям, підліткам, а також їхнім батькам у кризових ситуаціях, проводити тренінги та семінари для опікунів, видавати інформаційні матеріали для людей, які взяли під опіку дітей, та громадськості.
В Асоціації зараз працюють понад три тисячі жінок — депутати, вчителі, лікарі, підприємці, домогосподарки. Але жоден захід не обходиться без участі І. Беспалько, Л. Фаріної, Т. Флейшер, А. Шатунової, Н. Лукіної, Н. Чернілевської. «Це мої найактивніші помічниці», — говорить К. Шикіна.
У березні нинішнього року за підсумками обласного конкурсу Клавдія Матвіївна Шикіна удостоєна звання «Жінка року». Її діяльність відзначена райадміністрацією, міськрадою, мерією, облдержадміністрацією. Як йдеться в численних грамотах, якими нагороджена Клавдія Матвіївна, — «за ентузіазм, доброту, чуйність, активну громадську діяльність, працездатність та відповідальність».
Валентина ВАСИЛЕНКО.
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











