ВАЖЛИВИМ ПРІОРИТЕТОМ України є атомна енергетика, що зумовлено виробництвом 50% усієї електроенергії на АЕС України, наявністю в експлуатації 15 енергоблоків, наявністю ресурсів, необхідних для розвитку цього виду діяльності.
Основні досягнення в частині пусків нових технологічних підприємств в індустрії України за останні роки належать саме атомній енергетиці: у 2004 р. відбулися успішні пуски двох нових енергоблоків на Хмельницькій та на Рівненській АЕС. Подальший розвиток енергетики України, згідно з концепцією розвитку до 2030 р., також вимагає будівництва та введення в експлуатацію нових енергоблоків АЕС.
В Україні функціонують підприємства з видобутку та переробки уранової руди. Близько п’яти тисяч організацій використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання. На території України також є три енергоблоки Чорнобильської АЕС, які перебувають на етапі зняття з експлуатації, а також проблемний, з точки зору ядерної безпеки, об’єкт «Укриття».
Згідно з міжнародними зобов’язаннями, законодавством України та міжнародними документами МАГАТЕ, одним із фундаментальних принципів експлуатації АЕС є державне регулювання безпеки використання ядерної енергії. Воно полягає в гарантованій безпеці людини, навколишнього середовища, ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання. При отриманні Україною незалежності у 1991 р. практично відразу з’явилася необхідність у створенні власної системи державного регулювання безпеки у сфері використання ядерної енергії.
В Україні на час отримання незалежності не було власної законодавчої бази нормативно-методичних документів з регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Практика регулювання безпеки в СРСР, як показала аварія на Чорнобильській АЕС, виявилася незадовільною. Створення системи ядерного регулювання потребувало розробки та впровадження науково-методичних основ регулювання безпеки, яка, з одного боку, повинна відповідати міжнародним вимогам, з іншого — враховувати специфічні особливості України. До цього потрібно додати ті проблеми, які виникли в останні роки, такі, як підвищення міжнародних вимог до безпеки, а також стрімкий розвиток інформаційних технологій, нових вимог до програмного забезпечення та комп’ютерних компонентів, які використовуються на АЕС.
РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕКИ у сфері використання ядерної енергії тісно пов’язане з необхідністю вирішення численних і складних проблем науково-технічного характеру. Наукова діяльність у сфері регулювання ядерної та радіаційної безпеки спрямована на проведення прикладних досліджень технічних небезпечних об’єктів з метою прийняття науково обґрунтованих рішень, отримання та використання нових знань у сфері  ядерної та радіаційної безпеки.
Науково-дослідні роботи, спрямовані на розробку та обґрунтування критеріїв і принципів безпеки, є найбільш відповідальними в проблемі забезпечення безпечної експлуатації українських АЕС. Наукова складова полягає в проведенні  аналізу та оцінці представлених обґрунтувань, порівнянні їх з вітчизняною нормативною базою, рекомендаціями МАГАТЕ та інших міжнародних організацій з метою забезпечення відповідності критеріїв і принципів вимогам національних стандартів, сучасному рівню науки і техніки, а також міжнародній практиці. Дослідницька програма регулювання ядерної та радіаційної безпеки орієнтована на виявлення, ідентифікацію та визначення шляхів вирішення проблем забезпечення безпеки.
РОБОТА ПРОВІДНИХ вчених і фахівців України «Комплекс науково-дослідних і технологічних робіт з регулювання ядерної та радіаційної безпеки відповідно до міжнародних стандартів та впровадження їх у практичну діяльність на АЕС України» є циклом розробок, виконаних авторським колективом протягом 1993 — 2007 рр. Починаючи з 1993 р., завдяки діяльності авторського колективу, фактично було розроблено та забезпечено впровадження нових науково-технічних і методичних рішень з регулювання ядерної та радіаційної безпеки на АЕС України та інших підприємствах, що експлуатують ядерні технології. Враховуючи, що вирішення цієї проблеми здійснювалося в період становлення державності в Україні, суттєвою особливістю було те, що з самого початку і протягом усього часу проведення всіх розробок здійснювалося практично без залучення значних обсягів державних коштів для фінансування наукових досліджень. Незважаючи на це, авторському колективу вдалося вирішити науково-технічні питання щодо розробки методів, критеріїв, нормативно-правових актів, які не тільки не поступаються кращим зарубіжним аналогам, але за деякими позиціями займають провідне місце серед технологічних розробок інших країн світу відповідно до світових стандартів якості.
Головним результатом виконання циклу розробок у цьому напрямку роботи стало науково-методичне забезпечення для реалізації державної політики у вирішенні проблем регулювання ядерної та радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища в період становлення державної регулюючої системи в Україні.
Дуже приємно, що у складі авторського колективу є й вчений з нашого міста — завідувач кафедри атомних електричних станцій Одеського національного політехнічного університету, доктор технічних наук, професор Дубковський В’ячеслав Олександрович, відомий фахівець у галузі аналізу теплових схем, термодинамічних циклів та технологічних процесів атомних електростанцій. Багаторічна постійна та плідна співпраця і наукова підтримка діючих АЕС України вченими кафедри, яку очолює професор Дубковський, серед яких, до речі, сім професорів, п’ять докторів наук, а вихованці кафедри зараз очолюють практично всі керівні ланки ядерної енергетики України, зробила значний внесок у підвищення безпеки українських АЕС, надійну та безпечну роботу ядерних енергоблоків нашої держави.
Авторським колективом із залученням значної кількості наукових працівників та фахівців створено національну систему нормативно-правового регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Невід’ємною частиною ліцензування енергоблоків АЕС є експертиза ядерної та радіаційної безпеки — науково-технічна діяльність, метою якої є дослідження, перевірка та оцінка відповідності об’єкта експертизи вимогам ядерної та радіаційної безпеки. Авторами були розроблені методики, процедури, алгоритми та бази даних, які застосовувалися при проведенні державних експертиз ядерної та радіаційної безпеки АЕС.
Застосування передових наукових досягнень дозволило вирішити низку складних завдань, які виникли в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. Своєчасне вирішення науково-методичних питань регулювання безпеки, методичне забезпечення робіт дозволило планувати та використовувати роботи, пов’язані зі зняттям з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та проблемами охорони навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки.
АВТОРСЬКИМ КОЛЕКТИВОМ розроблені методики проведення комплексних, інженерних та радіаційних, обстежень енергоблоків АЕС на етапі зняття їх з експлуатації. Відповідно до цих методик були виконані дослідження стану трьох енергоблоків Чорнобильської АЕС. При цьому були отримані результати, які покладено в основу концепції та стратегії зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС.
Останні роки характеризуються бурхливим розвитком електроніки, комп’ютерної техніки, інформаційних технологій. Досягнення в цих галузях людських знань почали широко застосовуватися в інформаційних та керуючих системах АЕС. Основне наукове досягнення авторського колективу в цьому напрямку є розробка наукових основ нормування та ліцензування цифрових інформаційних та керуючих систем АЕС. Ці системи розроблені на сучасному міжнародному рівні розвитку комп’ютерних систем, впроваджені та експлуатуються на АЕС України та Росії і в повній мірі відповідають міжнародним вимогам.
Одними з найбільш вагомих показників результатів цієї роботи є зниження кількості порушень у роботі АЕС України та підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності. Так, у період з 1993 по 2006 роки кількість порушень на АЕС України зменшилася з 168 до 34, що, у свою чергу, зменшило простій енергоблоків у середньому на добу на рік і принесло значний економічний ефект.
Комплекс науково-дослідних та технологічних робіт, який висувається на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки, приніс значний економічний ефект — 245,6 млн. грн., і в подальшому прогнозується до 105 млн. грн. щорічно. Всього за цією тематикою виконано понад 50 НДР, опубліковано 233 наукові роботи, 18 монографій. Основні результати циклу робіт обговорювалися на 18 міжнародних конференціях. Світовий рівень цих досліджень підтверджено на світових ядерних форумах у США, Франції, Німеччині, Великобританії, Австрії, Словенії, Швеції, Росії, Канаді, Литві, Фінляндії, Угорщині. За результатами досліджень захищено докторські та кандидатські дисертації.
А.Ф. ДАЩЕНКО.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор, директор Машинобудівного інституту Одеського національного політехнічного університету.