пн, 16 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

На Одещині нині діють 747 дошкільних навчальних закладів, у яких виховується понад 60 тисяч дітей — майже 60 відсотків від загальної кількості малюків дитсадівського віку. У 2007 році відновлено роботу в 13 установах, введені в дію три дошкільні заклади, відкрито 156 дитсадівських груп. Додатково створено й 14 навчально-виховних комплексів, з них десять за типом «дитячий садок — школа». Майже на п’ять тисяч збільшився контингент дошкільнят порівняно з минулим роком.
950 загальноосвітніх навчальних закладів з одинадцятьма гімназіями та одинадцятьма ліцеями налічується в області (30 з них — приватної форми власності), майже 247 тисяч школярів навчаються в них. Цього року відкрилася школа-новобудова в смт Овідіополь на 640 місць, до кінця 2008 року планується ввести в дію школи в селах Куяльник Котовського району, Петропавлівка — Саратського, Бакша — Савранського, а також відкрився днями НВК у селі Авангард Овідіопольського району.
На 99 відсотків забезпечені комп’ютерними комплексами загальноосвітні навчальні заклади І—III ступенів, вихід в Інтернет мають 266 середніх шкіл, ліцеїв та гімназій (це 46 відсотків).
За рахунок місцевих бюджетів у 2008 році придбано 21 автобус, за рахунок субвенцій планується цього ж року дати школярам ще одинадцять. Всього за п’ять років за програмою «Шкільний автобус» придбано 157 машин, 95 відсотків з тих, хто потребує підвезення школярів, забезпечені цією безкоштовною послугою.
40 інтернатних навчально-виховних закладів налічується в області, в них живуть понад сім тисяч дітей, з них майже дві тисячі — сироти, 798 — інваліди. Інтернати для сиріт перебувають нині на стадії «розукрупнення».
115 позашкільних центрів функціонують в області, зайняті в гуртках і студіях 86 тисяч дітей, що на 2,5 тисячі більше, ніж у 2006 році.
41 ПТУ працює з контингентом у 16 тисяч осіб.
У 33 ВНЗ І—II рівнів акредитації (коледжі та технікуми) всіх видів власності налічується понад 30 тисяч студентів.
У 22 ВНЗ III—IV рівнів акредитації (університети та академії) навчається близько 114 тисяч студентів.
У всіх одеських ВНЗ у 2007—2008 навчальному році навчалося 4276 іноземців з 74 держав.
У системі освіти області зайнято близько 43 тисяч педагогічних та науково-педагогічних працівників, дітей та молоді в мережі налічується 514 тисяч.
Педагогічними кадрами область забезпечена повністю. На цільове навчання до педагогічних ВНЗ направлено цього року близько 600 випускників шкіл.

до 100-річчя від дня народження В. П. Глушка
Дорога, яку вибереш у дитинстві…
В. П. Глушко — видатний учений і генеральний конструктор ракетної та космічної техніки — народився в Одесі (і навіть у День міста — 2 вересня), тут провів дитинство та юність. Уже в 17 років Валентин Глушко від Наркомосу України отримав рекомендацію-направлення на навчання до Ленінградського державного університету (фізико-математичний факультет). Але за ці недовгі роки отроцтва здібний хлопець встиг визначити мету свого життя: він захопився ідеєю космічних польотів. Надалі все його життя було підпорядковане тому, що ідею він втілював у реальність. Помер В. П. Глушко у 80 років (у січні 1989 року), але й у лікарняній палаті продовжував працювати, запрошуючи до себе колег-однодумців.
Пам’ятник великому конструктору в Одесі (є пам’ятники й в інших містах) донедавна стояв на Приморському бульварі, а тепер бюст перенесли до житлового масиву Таїрова на проспект, названий його ім’ям. Там буде створено меморіальний комплекс. Жив Валентин Глушко в центрі міста на вул. Ольгіївській, на будинку № 10 встановлено на його честь пам’ятну дошку.
Але мало хто знає, що в науково-технічному відділі Одеської обласної гуманітарної центру позашкільної освіти та виховання (колишня назва — обласна станція юних техніків) понад 20 років діє музей «Одеські сторінки в історії космонавтики». На його відкритті в травні 1987 року був присутній льотчик-космонавт СРСР В. І. Севастьянов. Хотів бути на заході й В. П. Глушко, але в ці дні на космодромі Байконур готувалися запустити новий корабель. У названому музеї є розділ, присвячений великому конструктору. Тут, наприклад, зберігається книга
В. П. Глушка «Шлях у ракетній техніці», в якій космонавти залишали перед польотом свої автографи. Є платівка із записом лекції «Біля витоків космонавтики», можна почути голос автора. Представлена модель першого у світі електричного ракетного двигуна — дипломна робота молодого конструктора, якою він дуже пишався. У музеї можна побачити й телескоп Одеської першої народної астрономічної обсерваторії, за допомогою якого члени «Гуртка юних мирознавців» (у 1923 році чисельність його становила понад сто осіб) спостерігали зоряне небо. А організатором і керівником цього гуртка був юний Валентин Глушко…
Повернемося до юності великого будівельника космічних кораблів. Сім’я Глушко була досить заможною, дітей (дочку і двох синів) любили і всіляко розвивали їхні здібності. У підлітковому віці Валентин, наприклад, вчився грати на скрипці — спочатку в народній консерваторії, а потім і в музичній академії. Одночасно хлопчику давали приватні уроки малювання. Недарма кажуть, що вміння зайвим не буває: пізніше замальовки Місяця, Венери, Марса, Юпітера юного астронома-любителя друкувалися в астрономічних виданнях.
Валентин любив книги. Коли хлопчикові було років 13, випадково потрапили йому до рук фантастичні романи Жуля Верна про подорожі на Місяць. Пізніше він написав: «Твори мене потрясли… Стало ясно, що здійсненню цих чудових польотів я повинен присвятити своє життя без залишку».
Вибір був зроблений. З того часу ні на хвилину, здається, не забував Валентин Глушко про космічні польоти. Він знав, що досягнення його мети потребуватиме серйозних зусиль. Читання перестало носити випадковий характер, тепер він ретельно відбирав книги (в основному шукав науково-популярну літературу), бо часу в добі для нього було катастрофічно мало. Хлопчик познайомився з працями К. Е. Ціолковського. Потрібне переписував для себе в зошит, все більше переконуючись, що міжпланетні польоти можливі. Восени 1923 року Валентин наважився написати до Калуги особисто Ціолковському: він хотів одразу ж після опублікування отримувати роботи вченого і письменника. Зав’язалося листування, яке тривало кілька років.
У школі Валентин «натискав» на вивчення математики, фізики та хімії. Вдома він упросив батьків віддати йому одну кімнатку під хімічну майстерню. Досліди ставив систематично. Матеріали для них здобував у найрізноманітніших місцях, у тому числі й на руїнах колишнього артилерійського складу, — виймав зі снарядів. Один з його приятелів загинув при цьому…
Вже в 15 років майбутній великий конструктор спробував створити робочі креслення ракети, щоб у подальшому виготовити її в майстернях обсерваторії. Не вийшло. Але згадуючи про той час, В. П. Глушко напише пізніше: «Щасливий той, хто знайшов своє покликання, здатне поглинути всі його помисли та прагнення, заповнити його життя почуттям творчої праці. Двічі щасливий той, кому вдалося це ще в отрочі роки…»
У 1924 році Валентин Глушко блискуче закінчив Одеську професійно-технічну школу, півроку провів на практиці на заводі «Електрометал». Зі стін школи вийшов і відмінний практик — слюсар і токар. Повторюся: вміння в «космічному» житті не завадили.
А потім (у 1925 році) почалося ленінградське діяльне життя. Але це було вже інше життя, відповідно, інша це й історія.
Світлана ІВАНОВА.

За програмою розвитку української мови — і не тільки
На виконання регіональної програми розвитку та функціонування української мови на 2004—2010 роки з обласного бюджету виділено 387 тисяч гривень, з них 189 тисяч — на придбання посібників для шкіл та райметодкабінетів.
У конкурсі для вчителів на кращу методичну розробку уроку історії або позакласного заходу, пов’язаних з вивченням трагічних подій в Україні (Голодомор та політичні репресії), переможцями названі вчителі історії
Н. Н. Бурлака з Макарівської середньої школи Ширяївського району, А. Г. Тіоса з Калинівської середньої школи Іванівського району, І. А. Яришка з одеської СШ № 69.
З метою створення умов для розвитку мов національних меншин на Одещині з обласного бюджету виділено 202 тисячі гривень, і понад половину з них — на видання навчальної та методичної літератури для закладів освіти з національним складом учнів. На обласному рівні стали проводитися щорічні конкурси серед вчителів, які викладають мови національних меншин.
З метою задоволення національно-культурних потреб представників болгарської та молдавської етнічних груп (відповідно до протоколів про співпрацю у сфері освіти) влітку 2008 року проведено попередній відбір серед випускників шкіл для навчання у ВНЗ Болгарії — 47 осіб, Румунії — 45, Молдови — сім.

Шлях до школи має бути безпечним!
На Одещині з початку року зареєстровано понад 180 дорожньо-транспортних пригод, у яких загинуло одинадцять дітей, 186 травмовано. ДТП за участю дітей передбачувані, а отже, можуть бути запобігти.
1 вересня школярі розпочинають навчання. На заняття вони ходять звичним маршрутом — і шлях має бути найбільш безпечним.
Батьки учнів початкових класів повинні неодноразово пройти з дітьми дорогу від дому до школи — за час канікул забуваються її небезпеки. Учням старших класів слід нагадати про правила дорожнього руху, які потрібно не тільки знати, але й суворо дотримуватися! Тільки за цієї умови шлях від дому до школи і назад буде безпечним.

Посміхніться!
Трубку телефону взяв жіночий голос.
* * *
Звільнена лавка була пустельною.
* * *
Любов — найактуальніша тема нашого виховання в таборі.
* * *
За провину одного хлопчика всьому загону влаштували шикування.
* * *
У моїй пам’яті боязко відновилися хімічні формули.
* * *
На концерті ми отримали недокрівні оплески.
* * *
Після літнього відпочинку система навчання з трудом входить у норму.

з редакційної пошти
Головний біль від сережки у вусі, або Скандал у перукарні
Я багато років працюю з молоддю і бачу, як вона деградує, нічим не захищена від поганого впливу. Мало того, і дорослі люди сприяють розбещенню неповнолітніх. Звісно, батьки повинні виховувати дітей у кращих традиціях, прищеплювати добрі звички та вчити протидіяти «друзям» з поганими нахилами. Але коли дорослі люди не замислюються про чужих дітей і калічать їхні душі, вважаю це непростим.
У нас такий випадок. Приїхав до мене онук. Йому в серпні виповнилося 11 років. Я йому дала грошей, щоб відремонтував велосипед і купив собі поїсти, бо я надовго поїхала до лікаря на обстеження. Це було 11 серпня, у понеділок.
Поки мене вдома не було, «друзі» з двору вмовили онука піти до перукарні і «пістолетом» сережку у вухо вставити. Сказали, що це не боляче і «круто». Онук прийшов додому збуджений, із зірочкою у вусі, воно розчервонілося. Називається — «пірсинг».
Я остовпіла: «Як ти посмів?» Стала розпитувати, де це йому зробили. Виявляється, в перукарні «Престиж» на Дніпропетровській дорозі, між магазином радіотоварів і магазином «Копійка». Але це ж не медичний заклад!
Робила операцію тітка у віці, «пістолетом», і дала в сірниковій коробці присипку невідомого походження, веліла змащувати вдома перекисом водню і присипати цією присипкою, поки не загоїться (сьогодні 17 серпня, вухо болить, червоне). Грошей у онука не вистачило, сказали донести «добрі» тітки. Взяли з нього 10 грн. за «зірочку», 40 грн. за прокол, 25 — за присипку і 9 грн. залишився винен. А я витратила гроші на ліки і йому вже не могла дати.
Я пішла в цю перукарню. Запитала працівників, чи є у них дозвіл на такі маніпуляції з неповнолітніми дітьми. Такого документа-дозволу у них немає. Діти приходять без батьків, і вони роблять пірсинг їм усім підряд.
Я їм кажу: «Ви дорослі люди, напевно, свої діти є. Хто вам дав право з неповнолітніми дітьми такі небезпечні маніпуляції проводити?» Відповідає завідувачка: «Ми всім робимо, хто приходить, зараз модно, нічого страшного». Я кажу: «Ви розумні люди. Як же ви можете хлопчика перетворювати на дівчинку? До чого ви схиляєте дітей?» Працівники мені в два голоси доводили, що це модно, а про відповідальність, мораль, етику вони не замислюються.
Завідувачка сказала: «Нехай він до нас прийде, ми витягнемо сережку, повернемо вам гроші — і всі справи». Я їм кажу: «У вас все так просто, а вухо-то вже проколоте! А раптом виникне запалення? Це ж небезпечно — голова». Але, мабуть, гроші людям очі і совість заступають.
Я кажу: «Якщо ви дітьми займаєтеся, то повинен бути прейскурант для дітей. Дитина не може мати таку «кишенькову» суму, отже, їй треба вкрасти або позичити, потрапити в залежність від інших…»
Подзвонила я в міліцію Суворовського району — відповіли, що цими питаннями не займаються… Такі перукарні калічать дітей. Повинні бути дитячі перукарні з працівниками, які знають дитячу психологію, чесними. Час звертати увагу на виховання дітей і всьому суспільству. Далі буде катастрофа.
Тетяна БАКАНОВА.

Від редакції. Завідувачка салону «Престиж» В. В. Спектор пояснила в телефонній розмові: хлопчик прийшов заздалегідь, дізнався ціни, запевнив, що батьки знають про його намір. Коли з’явився з грошима, ні в кого сумнівів не виникло (сума немала для одинадцятирічної дитини), що дозвіл сім’ї отримано. Одну сережку вділи хлопчикові у вухо. Операцію проводила косметолог з медичною освітою, наслідків з медичної частини немає. Перукарню контролює санепідстанція, в переліку послуг значиться і пірсинг, незаконних дій з боку салону, за запевненням В. В. Спектор, немає.
«Бабусю, яка пізніше висловила нам претензії (батьки хлопчика у від’їзді), більше хвилюють проблеми морального плану, — говорила Валентина Володимирівна. — Раптом хлопчикові захочеться стать змінити? — ставила вона нам запитання. Але чи за адресою він?»
Переадресуємо запитання читачам з проханням висловити свою думку на сторінках газети.
Господиня салону пообіцяла на закінчення, що цьому хлопчикові за його бажанням сережку знімуть з усіма запобіжними заходами і гроші повернуть на першу вимогу бабусі. До інших же дітей працівники салону надалі ставитимуться уважніше.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса