Все більше складається відчуття, що статистична наука обрала у своїй роботі жанр соцреалізму. Згадайте, як якихось 20 років тому вуличні плакати та газетні передовиці — на тлі порожніх магазинних полиць — віщали про досягнення радянського агропрому в галузі виробництва м’яса, молока, яєць, масла. Сьогодні подібні переможні реляції можна почути на адресу фінансового ринку, мовляв, усі показники мають стійку тенденцію зростання, хоча справжнє становище справ вже по-справжньому лякає своєю непередбачуваністю.
Для ілюстрації вищесказаного наведу фрагмент реального діалогу між банкіром і потенційним позичальником, який бажає взяти іпотечний кредит. Нагадаю, що зовсім недавно фінансовий ринок пропонував середню ставку в доларах США у розмірі 13-14 відсотків річних. Тепер же банкір, абсолютно не бентежачись, каже: «А під 28 відсотків візьмеш?». Позичальник — теж не комплексуючи — гідно парирує: «Візьму». На що банкір вибачливим тоном повідомляє: «Вибач, але грошей у банку немає. Почекаєш до осені?».
РОЗМОВА ЦЯ відбулася в перших числах травня. До цього моменту ситуація на фінансовому ринку нагрілася до межі, оголивши три головні проблеми.
ПЕРША — в результаті боротьби з інфляцією (як інструменти були обрані жорсткіші вимоги Нацбанку щодо резервування комерційними банками коштів за низкою операцій та «заморожування» бюджетних грошей на рахунках Держказначейства, обсяг яких, за деякими оцінками, перевищив 20 мільярдів гривень) фінансова система залишилася без грошей. Вартість ресурсів на міжбанківському ринку доходила до 40-45 відсотків річних, і то далеко не всі банки могли позичити грошей — навіть під такі дикі відсотки — своїм менш запасливим колегам.
ДРУГА ПРОБЛЕМА: згортання кредитних програм. Немає грошей — немає кредитів. А взяти кошти практично ніде. На світових фінансових ринках — криза, а Національний банк тільки відносно недавно приступив до рефінансування комерційних банків, причому гроші отримують далеко не всі бажаючі і під досить високу ставку — 14 відсотків річних. Тому, за визнанням багатьох одеських банкірів, з кінця зими банки кредитують тільки поточні потреби підприємств, відкладаючи до кращих часів видачу коштів на реалізацію нових проєктів.
Фізичних же осіб від кредитування практично відлучили. Навіть рішення кредитного комітету банку про те, що за вашою заявкою про видачу позикових коштів на купівлю житла, земельної ділянки або автомобіля прийнято позитивне рішення, ще не означає, що вам дійсно відразу ж дадуть гроші. Доведеться постояти в черзі таких самих стражденних, бо одночасно всіх не ощасливлюють.
Тим не менше, люди готові чекати і готові переплачувати за відсотковими ставками, аби вберегти свої заощадження від ненажерливої інфляції, конвертуючи їх у власність, ціна якої все одно буде зростати.
НАРЕШТІ, ТРЕТЯ ПРОБЛЕМА, вірніше, питання: коли вся ця вакханалія закінчиться? Адже сьогодні на фінансовому ринку панує повна невизначеність. Ніхто не наважується дати прогноз про те, коли ж у банків з’являться ресурси, до якого рівня впадуть потім відсоткові ставки і чи повернуться вони до своїх колишніх значень, яким буде курс долара щодо гривні?
Найбільш оптимістично налаштовані фахівці часом оздоровлення фінансового ринку називають початок осені. Виходить, що банківська система може ще три, максимум, чотири місяці попрацювати в режимі «автопілота», а потім можливе настання незворотних для фінансового ринку наслідків.
Втім, банкіри дуже сподіваються, що влада не допустить приходу цього «потім». Адже в основі багатьох сьогоднішніх економічних «чудес», включаючи інфляцію — це підтвердив і опитування ділових очікувань підприємств у I кварталі 2008 року, що проводиться за ініціативою НБУ — лежить політична нестабільність, яка в будь-якому випадку не може тривати вічно.
Безумовно, настане і курсова стабільність. Правда, дуже мало присвячених у таємницю: коли ж все-таки? Ігри з доларом, при яких офіційний курс вперто тримається на позначці «5,05», а безналічний на міжбанківському ринку опустився до 25 квітня до позначки «4,85», причому Нацбанк не виходить з пропозицією про купівлю американської валюти, наводять на думку, що комусь сьогодні вигідно загнати долар, як то кажуть, «під плінтус», щоб скупити його задешево, а потім він знову повернеться до позначки «4,95-5,00». Тим більше, що в економічних оглядах з’явилися прогнози про намічене в другому півріччі 2008 року початок оздоровлення американської економіки. Хоча багато великих українських підприємств, наприклад, провідні морські торгові порти, втомившись від валютних ігор, прийняли рішення про переведення розрахунків за товари та послуги в євро.
КАЖУЧИ ПРО СТАН СПРАВ у банківській системі нашого регіону на прес-конференції, присвяченій підсумкам I кварталу, начальник управління НБУ в Одеській області Михайло Азаров відзначав, що комерційні банки стурбовані вирішенням поточних завдань, серед яких основними є перереєстрація фінустанов — товариств з обмеженою відповідальністю — у відкриті акціонерні товариства та виконання нормативів зростання власного капіталу до вимогуваних величин.
За рефінансуванням до Нацбанку зверталися далеко не всі самостійні комбанки регіону, однак гроші отримали всі, хто хотів. Нікому не було відмовлено, що зайвий раз свідчить про високу репутацію кредитно-фінансових установ нашого регіону.
Багато нарікань викликає підвищення тарифів комерційних банків на свої послуги для фізичних осіб з розрахунково-касового обслуговування, зі здійснення грошових переказів. Однак головний банкір області взяв під захист своїх підопічних, нагадавши, що Закон «Про банки та банківську діяльність» наказує кредитно-фінансовим установам працювати рентабельно.
Що вони із задоволенням і роблять: прибуток банківських структур області за I квартал 2008 року склав 333 мільйони гривень, що в півтора рази більше, ніж за аналогічний період минулого року…
Олег СУСЛОВ.
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











