15 квітня начальник управління охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації Н.О. Штербуль письмово звернулася до прокурора Одеської області В.С. Присяжнюка з проханням подати судовий позов. Відповідачем має виступити ТОВ «Інфокс», з якого охоронний держорган має намір стягнути 377456,11 гривень на відшкодування збитків, завданих пам’ятці археології на Приморському бульварі внаслідок несанкціонованого ремонту водопровідних мереж. Справа також стосується притягнення до відповідальності винних у порушенні законодавства країни про охорону історико-культурної спадщини.
У МАРТІ городяни на власні очі бачили: копають! У значенні, лагодять водопровід. Саме по собі —  справа добра. Якщо при цьому землерийні роботи не шкодять чомусь для міста значущому. Наприклад, давньому, що належить до V-III століть до нашої ери, культурному шару, що знаходиться якраз під Приморським бульваром і класифікований як пам’ятка археології місцевого значення. До того ж ще не вивченому, незважаючи на окремі цінні археологічні знахідки. Як випливає з документації облУООКН, історичні відомості про цю античну пам’ятку відсутні, навіть її площа не визначена, ясно лише, що тут було поселення з некрополем. Ця обставина дозволяє припустити наявність у міста Одеси набагато давнішої родословної, ніж прийнято обчислювати. Археологічний об’єкт взято під охорону держави рішенням №381 Одеської облради 27 липня 1971 року.
Навряд чи варто коментувати труднощі наукового дослідження давнього культурного шару, на якому розташована історична частина тієї Одеси, яку ми пам’ятаємо і знаємо, що суцільно складається з пам’яток архітектури місцевого та національного значення. Такі дослідження вимагають суперсучасних технологій, для України вони —  справа майбутніх, кращих, часів. Сьогодні ж має діяти принцип «не нашкодь».
Вивчивши документацію, що супроводжує конфлікт держоргану (облУООКН) з муніципальними структурами, з доведенням справи до суду, я запитала Наталію Анатоліївну Штербуль: але ж водопровід треба лагодити? Не приставиш же археолога до кожного сантехніка? Дуже навіть необхідно приставити, відповіла начальник облУООКН, і земляні роботи для початку слід узгодити з держорганом у встановленому порядку, а потім проводити їх надзвичайно обережно в присутності археологів. Нічого цього виконано не було… Тим часом лопата ремонтників уперлася в давні фундаменти.
Чому, запитала я, облУООКН само не подало до суду на винних? Виявляється, причина в порядку подання позовів: у цьому випадку держорган був би зобов’язаний сплатити мито в розмірі 1% позовної суми; враховуючи кількість судових розглядів, які змушене вести управління з порушниками щорічно, так бюджетних грошей не напасешся. Прокуратуру подібними митами не обкладають, і в справі з Приморським бульваром надія на її принципову позицію та підтримку. Скажімо прямо, важливо створити гласний прецедент невідворотності відповідальності за порушення.
…ІСТОРІЯ з несанкціонованим риттям на Приморському бульварі являє собою яскравий приклад легковажності (або, як кажуть на сучасному сленгу, пофігізму) у поєднанні з муніципальною амбіцією: мовляв, у місцевого самоврядування власна гордість і держ”орган йому не указ. Чесне слово, таке враження складається при ознайомленні з ритуальним листуванням департаментів, що мало місце в цьому випадку.
Вирішив горисполком лагодити водопровідні магістралі на бульварі, залучив до справи свої управління — капітального будівництва та дорожнього господарства, — і доручив виконання робіт «Інфоксводоканалу», філіалу ТОВ «Інфокс», на чиєму балансі знаходяться ці комунікації. У лютому начальник управління капбудівництва І.І.Стас звернувся до облУООКН із заявкою на отримання планового завдання. Чому зайшла мова не про скромну і корисну справу ремонту водопроводу, а про «реставрацію об’єкта культурної спадщини «Ансамбль Приморського бульвару», незрозуміло; з подальшого вивчення муніципальної документації стане зрозуміла підоснова такого глобального замаху, а поки що заступник начальника облУООКН В. Ю. Сунцов письмово відповів І. І. Стасу, що ні в яких нормативних переліках не значиться об’єкт «Ансамбль Приморського бульвару», а є на означеному бульварі безліч об’єктів культурної спадщини, що охороняються державою, ось по кожному конкретно і дається планове завдання на реставрацію.
Однак замість того, щоб конкретизувати свої наміри, служби горисполкому вирішили: немає «об’єкта» — немає проблеми, нічого погоджувати. І заурчали на бульварі землерийки! Коли ж схаменулося облУООКН і почало давати приписи з вимогами негайно припинити роботи, начальник міського управління дорожнього господарства С. Г. Підгайний письмово роз’яснив Наталії Штербуль: самі ж ви написали, що об’єкт «Ансамбль Приморського бульвару» не існує, тож що ж погоджувати?
Все це виглядало б смішно, якби до сміху було люблячим своє місто одеситам при вигляді перетворених на суцільні котловани історичних вулиць, з яких «реставратори» не дивлячись зносять дерева і невідомо куди вивозять старовинну бруківку. Досі окремі «допитливі» ставлять питання: куди поділи тонни добре отесаних гранітних брусків, закатавши в асфальт Успенську вулицю? Сперечаються на сесіях міськради: яка ціна у бруківки, яку вивозять з вул. Тираспольської?..
…Але повернемося на Приморський бульвар. Коли справа пішла на міжвідомчий конфлікт з перспективою тяжби (Наталія Анатоліївна Штербуль стверджує, що, якщо прокуратура не визнає за потрібне підтримати претензії облУООКН, управлінню доведеться самому звернутися до суду), 7 квітня до держоргану надійшов лист, знову від С.Г. Підгайного: Сергій Григорович конкретно виклав завдання — капремонт дорожніх покриттів Приморського бульвару та підземних водних комунікацій, і попросив «узгодження на виконання земляних робіт у культурному археологічному шарі, у супроводі фахівців Одеського археологічного музею». Завжди б так і відразу!..
Тому що на черзі, громадяни, Французький бульвар. «Розширення та реконструкція», як сказано в муніципальному документі, з якого, як я зрозуміла, і виросло непорозуміння з «неіснуючим об’єктом, що не потребує узгоджень». І Коблевська вулиця на черзі, і Єврейська «та ін.» — «далі скрізь». Ось це і тривожно: що ж збережеться?
ДОКУМЕНТ ЦЕЙ — «Програма-завдання на виконання науково-реставраційних робіт по пам’ятках культурної спадщини в м. Одесі у складі об’єкта «Ансамбль Приморського бульвару». Програма складена в дублюючій держ”орган структурі — управлінні охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міськради. Підписана начальником управління В.Н. Мещеряковим, погоджена головою Державної служби з питань культурної спадщини Мінкультури України Н.М. Кучеруком.
Не стану напружувати читача переліком справді глобальних і дуже витратних заходів програми. Серед них — «протиаварійні та протизсувні», і «комплексне благоустрій», і «науково-реставраційні та науково-проектні роботи». І детальний історико-охоронний список будівель-пам’яток Приморського бульвару: Володимиру Миколайовичу Мещерякову велике краєзнавче спасибі, але… Турбує мене рекордний термін, в який міськУООКН має намір вкласти це все величезне діло: з березня по вересень 2008 року! Це — коли одна лише Потьомкінська, вона ж Приморська, сходи з її проблемами чого варті; коли один лише понівечений Воронцовський палац — на що потягне? Вже не рахуючи ступеня зносу та наукоємності інших 18 об’єктів…
Чого там, почнемо з дрібниці. Володимир Миколайович Мещеряков людина вчена і, гадаю, подорожував. І знає, що, наприклад, в історичному центрі Праги нині залишки асфальту сколупують, щоб класти бруківку за старовинними технологіями, повертаючи місту вигляд, що личить його давньому статусу. Або, наприклад, у містечках Іспанії — якби хтось додумався ті вулички в асфальт закатати, то цього благоустроювача, думаю, в жовтий дім закатали б. Там старовиною дорожать і туристом теж.
То про що ж начальник
міськУООКН направив письмову претензію обласному однойменному управлінню? Про те, що облУООКН наказом № 20 від 10 грудня 2007 року внесло до переліку об’єктів культурної спадщини гранітні мостові 12 історичних одеських вулиць, з метою домогтися занесення одеської бруківки до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, щоб старовинне мощення охоронялося державою. Чим ця ідея не сподобалася В.Н.Мещерякову? Чому йому (або комусь у міськраді, в горисполкомі?) здається, що охоронювана історична бруківка (цитую) «перешкоджає розвитку транспортної інфраструктури…, вуличному благоустрою тощо, створює несприятливі умови для сучасного розвитку Одеси»?..
Ох, цей ідол — «сучасність»! Цей революційний замах «реконструкцій», заради якого ми, як і раніше, «до всього готові, нічого не шкода». Ось би копнути — кому вигідно?..
Тіна АРСЕНЬЄВА.