ЖИВ-БУВ ХЛОПЧИК, вихований батьками за принципом: «Я хочу!» Ріс, ріс цей хлопчик і виріс у серйозного пана, навіть директора (пардон, генерального директора) солідної компанії. Живе він у місті Одесі на вул. Катерининській, звуть його Ігор Ракевич. Одного разу він вийшов у рідний двір, озирнувся на родове гніздо і сказав: «Хочу балкон!» Справа була в 2004 році.
Але тут з’явилася його сусідка — Ткаченко Олена Павлівна і пояснила пану Ракевичу, що перш ніж будувати балкон, необхідно отримати на це дозвіл відповідних організацій, а також згоду сусідів і її в тому числі. Гендиректор тільки загадково посміхнувся і відмахнувся від сусідки, як від набридливої мухи…
І пішла будівництво: шум, гам, пил. Сусіди, звичайно, «виникли» і стали скаржитися. Мовляв, будівництво-самобуд, дозволу ДАСК (архітектурно-будівельний контроль) — немає, Приморська райадміністрація — не в курсі… Зрештою всі організації затурбувалися самобудом, стали його осаждати, навіть погрожувати. Більше того — штрафувати. 5 травня 2005 року начальник управління містобудування та архітектури В. А. Яровий пише: «Перевіркою встановлено порушення чинного законодавства при будівництві балкону»; 31 того ж травня Приморська райадміністрація попереджає: пане Ракевич, зупиніться, інакше ми будемо змушені звернутися до суду.
— Ах, ви до суду? — каже сам собі Ракевич. — А ми що, не можемо?
І звертається з позовом до Приморської райадміністрації. Тут і починається найцікавіше. Суддя Приморського районного суду м. Одеси О. П. Шенцева, ігноруючи всі офіційні висновки комісій і листи відповідальних осіб, не кажучи вже про думку О. П. Ткаченко (я — учасник суду як третя особа) задовольняє позов І. В. Ракевича, а Приморській райадміністрації в позові до Ракевича — відмовляє.
Аргументом для судді О. П. Шенцевої стало наступне: «Як вбачається з пояснень Ракевича І. В., він не знав про порядок згод на такі роботи з відповідальними органами». Це щось нове в юридичній практиці: виходить так, що незнання закону звільняє від відповідальності за його виконання?
А ще суддя О. П. Шенцева приймає на віру подані І. В. Ракевичем підроблені згоди (письмові) «суміжних» сусідів на будівництво балкона. Їхні прізвища: Ковальчук — кв. 18, Василишина та Бібікова — без зазначення номера квартири. Причому, ці папери завірені печаткою та підписом директора РЕП-3 Приморського району Одеси Л. П. Шведченко. Але ж у Ракевича всього два суміжних сусіди: Ковальчук, кв. 18, і Ткаченко, кв. 24. Інших «суміжників» взагалі не існує. Ні Василишин, ні Бібіков у будинку 34/36 по вул. Катерининській не живуть і ніколи не проживали. Виходить, що пан Ракевич і директор РЕП-3 Шведченко скоїли підробку і повинні нести за це кримінальну відповідальність?
Чи знала про це суддя Шенцева? Напевно, знала, інакше чому вона вимагала пред’явити документи про право на володіння житлоплощею тільки Ткаченко і Ракевичу, але не зробила цього щодо Василишина і Бібікова? Ну, і головний «прикол» у рішенні суду: «Відсутність підпису Ткаченко О. П. на листі Ракевича І. В. пояснила сама Ткаченко О. П., яка довела суду про те, що не менш як шість місяців вона перебувала на дачі, тому не могла надати відповідний дозвіл».
Ким придумана ця «вагома» причина?
І. В. Ракевичем або суддею О. П. Шенцевою? За бажання це можна було легко перевірити у сусідів по будинку і сусідів по дачі. Як відомо, будувати балкон Ракевич почав у жовтні 2004 р. Час минув багато, і О. П. Ткаченко не могла просидіти на дачі так довго, тим більше взимку в неопалюваному будиночку. І сказати на суді таке («Не могла надати відповідний дозвіл») теж не могла, тому що це — чиста брехня.
Що ж далі? Балкон, загалом, вже існує, хоча офіційно не прийнятий в експлуатацію… Зате попереду, наскільки мені відомо, апеляційний суд: Приморська райадміністрація направила до суду відповідну скаргу.
О. П. ТКАЧЕНКО.
Сусідка, яка не підписала своєї згоди, тому що любить дачі і недолюблює чужі балкони площею 25 кв. м під своїм вікном.
ВІД РЕДАКЦІЇ: ми провели перевірку факту незаконного балконобудівництва в будинку № 34/36 на вул. Катерининській. Сьогодні в редакції лежить низка документів, пов’язаних з вище зазначеною проблемою. Отримано і коментарі фахівців. Скажімо, в інтерв’ю нашій газеті юрист міського управління архітектури та містобудування Анна ЦАРЕВА заявила:
— Будівництво балконів дозволяється в п’ятиповерхівках старої забудови. Причому, робити це можна не з фасадної сторони або тієї, що виходить на вулицю. Дозвіл на прибудову балконів люди отримують тільки за наявності згоди сусідів.
Начальник управління архітектури та містобудування В. ЯРОВОЙ пише:
«Перевіркою встановлено порушення чинного законодавства при будівництві балкона. У зв’язку з цим листом від 05.05.05 виявлені порушення направлені до Одеського міськвиконкому для виправлення та приведення до вимог законодавства».
Начальник інспекції ДАСК В. КУЛАКОВ пише голові Приморської райадміністрації Н. Н. Балану:
«За самовільні дії до власника квартири 21 гр. Ракевичу І. В. інспекцією застосовані штрафні санкції. Враховуючи вищевикладене, просимо Вас прийняти рішення за фактом самовільної реконструкції та інформувати інспекцію».
Офіційних листів, підписаних заступником голови Приморської райадміністрації Н. Тельваком, у редакції цілих п’ять! Начальника ДАСК Кулакова В. І. він нібито втішає. «На власника кв. № 21 гр. Ракевича І. В. складено протокол про порушення ст. 150 КпАП України для притягнення до адміністративної відповідальності».
Мешканцям будинку № 34/36 по Катерининській пан Тельвак повідомляє, що ми, мовляв, розібралися, визначилися, покарали винуватця, але, якщо він не виправиться, будемо подавати до суду. І таки так подали. Чим це закінчилося, ми вже знаємо. Але ось ще один документ, підписаний головою Приморської райадміністрації М. Панько:
«Не погодившись з постановою суду, Приморська райадміністрація направила до Приморського районного суду м. Одеси заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу у встановлений законом термін».
Що ж в апеляції? Окремі її глави називаються так: «Порушення судом матеріальних прав», «Порушення судом норм процесуального права». Є й таке: «Суд взагалі не вказує в рішенні той факт, що позивач, зробивши самочинну реконструкцію нежитлового приміщення, повністю ігнорував права гр. Ткаченко Олени Павлівни та діюче законодавство України у сфері містобудування…»
В апеляційній скарзі ще багато чого можна прочитати — п’ять сторінок тексту. Але все перераховане викликає всього три питання:
1. Чим можна пояснити, м’яко кажучи, дивний вердикт судді Шенцевої?
2. Скільки коштує балкон під ключ?
3. Чи здатна діюча влада відстояти своє право і матеріалізувати свої законні рішення, захистити скривджених громадян?
І останнє: в ході нашого розслідування вдалося з’ясувати, що автора листа до редакції — О. П. Ткаченко (так у всіх документах) — насправді звуть Леннора (за паспортом). Суд цього чомусь теж не помітив. Але до незаконного будівництва балкона наша «знахідка» не має відношення.
Павло ШЕВЦОВ.