Сьогодні будь-яка розмова молодих людей у студентській аудиторії, у маршрутці, у модному бутику і навіть на дискотеці зводиться до політичного диспуту. Кохані, найкращі друзі, брати і сестри ходять на різні мітинги і прикрашають себе стрічками різного кольору. Що найприємніше, тепер, коли пристрасті трохи вщухли, «помаранчеві» та «біло-блакитні» чудово вживаються одне з одним.
Для того, щоб зрозуміти, кого, що і чому сьогодні обирає одеська студентська молодь, ми поставили деяким її представникам таке запитання: «За кого ви віддасте свій голос, якщо доведеться зробити це втретє?». Характерно, що більшість інтерв’юйованих важко було зупинити: хлопцям і дівчатам давно хотілося висловити все наболіле.
Володимир, 25 років, аспірант ОДЕУ:
— У третьому турі голосуватиму проти всіх. У другому голосував за Ющенка, а точніше — проти Януковича, тому що вважаю, що в нашій країні не повинно бути Президента з кримінальним минулим (а може — теперішнім і майбутнім). Сьогодні мені не подобаються агресивні дії опозиції: організація блокування органів влади, висловлювання Юлії Тимошенко, заклики до непокори владі.
Якщо будуть перевибори, проголосую за людину, яка є професіоналом, — за Тігіпка. У будь-якому разі конфлікт необхідно вирішити якнайшвидше: країна рухається до економічного краху. Нинішня ситуація загрожує припиненням зовнішньоекономічних зв’язків України, тому що західні партнери не довіряють країні, в якій відбувається революція.

Юлія, 21 рік, студентка ОНУ ім. І.І. Мечникова:
— Якщо «нагряне» третій тур, голосуватиму за Ющенка, тому що він — грамотний економіст, інтелігентна людина і справжній патріот України. «Націоналіст», «прозахідник» та інші ярлики — все це плоди творчості політтехнологів, які не мають жодного стосунку до реальності. Я хочу, щоб у нашій країні був справжній Президент, а не ікона, сконструйована Глібом Павловським. Вважаю, що голос «проти всіх» — це не стільки принципова позиція, скільки відмова від відповідальності. У політиці — як у футболі: не забиваєш ти — забивають тобі.
Якщо будуть перевибори, мій вибір теж навряд чи зміниться. Єдиний, хто міг би «перетягнути» мій голос, — це Володимир Литвин, але він навряд чи балотуватиметься. Загалом, правильно зробить: адже розумна ж людина. А Тігіпко — він, може, і хороший професіонал, але як особистість викликає певні запитання (яких, до речі, не було ще місяць тому).

Ілля, 19 років, студент ОНПУ:
— Якщо будуть перевибори, голосуватиму за Тігіпка. Обираючи з двох зол, краще обрати щось третє, невідоме. Тігіпко — економіст, але не належить до жодного з «різнокольорових» бандугруповань.
У випадку з третім туром голосуватиму так само, як і в другому, — за Януковича. Я проти проамериканської пропаганди: ми все життя живемо з Росією. Я вважаю, що політики, які зараз при владі, не зробили нам нічого поганого. Їм просто потрібен час. «Помаранчевим» дуже легко критикувати недоліки влади, тому що влади без недоліків не буває. Чомусь усі забули, що Тимошенко і Лазаренко за допомогою Ющенка «спионерили» золотий фонд України і переправили його на Кіпр.
Коротше: що один, що другий. Але Янукович хоча б проросійський. А американці — вони вкладатимуть гроші в Україну, але ці гроші йтимуть не в бюджет, а їм у кишеню.

Ірина, 20 років, студентка ОНПУ ім. К.Д. Ушинського:
— Думаю, що третього туру бути не може. Можуть бути тільки ще одні вибори. У такому разі мене б влаштувало, щоб два головні кандидати в Президенти України не виставляли свої кандидатури, а зосередилися на виборах до парламенту. А гідною кандидатурою на пост Президента міг би стати, наприклад, Сергій Тігіпко. Я б голосувала за нього, оскільки він дуже гідно показав себе під час виборів. Ще підтримала б Литвина: можливо, він ще змінить думку і балотуватиметься.

Ірина, 21 рік, студентка ОНУ ім. І.І. Мечникова:
— Ніколи не вірила, та й зараз не вірю нашим політикам. На всі мітинги, концерти, виступи на підтримку того чи іншого кандидата до виборів не ходила принципово. Але після другого туру ситуація змінилася.
Ні, я не повірила в політиків, але я повірила в народ. Тому вважала своїм обов’язком піти на мітинг на підтримку Віктора Ющенка. Я проти тієї неповаги, яку виявили кандидати різними фальсифікаціями. Та й мітинги ці не стільки на підтримку Ющенка, скільки на підтримку себе і свого голосу. Тому я там з національним прапором, а не з «помаранчевим».
Акції на підтримку Віктора Януковича покликані легалізувати не рішення народу, а перемогу російських політтехнологів. Хоча, заради цікавості, сходжу і на ці мітинги.
Якщо буде ще одна процедура голосування, то я не зміню свого голосу — так і залишуся «проти всіх». Політики знову показали повну неспроможність — масові мітинги, на мою думку, стали сюрпризом для всіх сторін. Так чи інакше, я не знаю, який вихід із ситуації, що склалася, оберуть політики, але народ уже зробив правильний вибір — він обрав повагу до себе.
Юлія РОМАНОВСЬКА.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Це опитування проводилося минулого тижня, ще до того, як було винесено вердикт Верховного суду України про визнання недійсним рішення Центрвиборчкому про перемогу Віктора Януковича і про призначення переголосування, тобто повторення другого туру виборів 26 грудня. Ті, хто відповідав на запитання кореспондента, ще не знали, що обирати їм, швидше за все, доведеться з тих самих двох кандидатів — Ющенка чи Януковича. Тим не менш, нам здалася примітною певна зміна в настроях, і те, що молоді люди бачать сьогодні й інші «можливі варіанти» і спокійно міркують про це. Тому ми й вирішили опублікувати думки в тому вигляді, як вони були висловлені до «історичного рішення ВР». Настрої виборців мають тенденцію змінюватися, і політикам не можна цього не враховувати.