«Тещин стілець» має сотню голок
У колекції Наталії Еліс — дві тисячі кактусів. Коли заходиш до оранжереї Наташі, мимоволі виривається подих здивування. Всюди — на підлозі, на поличках, на стелажах — квітучі кактуси. Квіти у них яскраві, соковиті — червоні, малинові, помаранчеві, білі.

Головна умова росту кактусів — сонце і вологість. Вони люблять спокій, в якому ніби медитують, ділячись своїм станом з господарем.
— Це схоже на йогу, — говорить Наташа. — Прийдеш після роботи, сядеш біля них, розслабишся, спостерігаючи їх спокій і відстороненість. Але, тим не менш, кактуси знають свою справу. Ростуть тихо і непомітно, обростаючи потомством.
— А ще, — розповідає Наташа, — кактуси вчать терпінню.
Багато часу потрібно за ними доглядати, поки дочекаєшся появи квітки. Тільки раз на рік кактуси радують цвітінням, та й то при правильному догляді. Рослині необхідно створити потрібну температуру. Поїти його краще два рази на тиждень. І ні в якому разі не тримати перед комп’ютером. Те, що кактуси захищають нас від випромінювання, — звичайний газетний «фейк». Кактус так само страждає від випромінювання, як і ми. І цвісти, перебуваючи біля комп’ютера, він точно не захоче.
— Кактуси вміють прощати наші помилки, — говорить Наташа. — Вони терпляче зносять промахи, чекаючи дня, коли ми, нарешті, зрозуміємо, що їм від нас потрібно. Ці рослини вчать розуміти природу, прислухатися до неї. А це дуже добре допомагає у спілкуванні з людьми…
Щоб зацвісти, кактус повинен встигнути набрати певну силу, заклавши заряд енергії. Відповідна температура — від +10 до +60°С. Високу температуру на сонці допомагають витримати колючки, які розсіюють промені. У деяких видів кактусів на тілі утворюється білий наліт, який теж захищає від сонячних опіків. Та й саме тіло кактуса складається з численних лусочок. Природа мудро розпорядилася, нагородивши його такою захисною текстурою. Кактуси здатні довгий час утримувати воду в своєму тілі.
— Існують високогірні види кактусів, які пристосувалися до морозів і віддають перевагу цвітінню при температурі нижче нуля. Так що холодильник у квартирі їм буде раєм, — додає до розповіді дружини Віталій, такий же завзятий колекціонер кактусів. Його колекція розташовується прямо в квартирі — для своїх улюбленців він розширив лоджію і провів опалення.
Наташа і Віталій перебувають у клубі «Астеріас». Там вони обмінюються зі своїми товаришами по захопленню рослинами, насінням, літературою. Побували на виставках у Києві, Харкові, Вінниці, в Росії.
— Звичайно, найзавзятіші колекціонери живуть у Німеччині, Чехії та Голландії, — розповідає Наташа. — У них завжди є чому повчитися. Але ми теж підтягуємося. Наш клуб росте від року до року. Його мета — донести красу до людей. Для цього існує безліч сайтів, присвячених кактусам і сукулентам — рослинам, здатним затримувати воду.
У Наташі — теж свій сайт, на якому вона виставляє фотографії своїх улюбленців. Ось її первісток aureispina, який вона придбала шість років тому в Дніпропетровську. Тоді, випадково потрапивши до оранжереї кактусів, Наташа зрозуміла, що знайшла своє покликання. Після другої тисячі вже перестала рахувати кількість екземплярів у своїй колекції.
Гордість колекції — еуфорбія: на зеленому тілі коричневі голки. Чим не «піск моди»?! І взагалі, що не кактус — то нова форма, забарвлення, «зачіска». Ніби зірочка росте американська uebelmannia, а це височіє красула, ніби «вежа Будди». А тут сидить маленький кактус — «їжачок», що забув розчесати свої голки…
— Найбільше цінується довга красива колючка, яскрава і товстенька. Ось паперово-колючковий тефракактус із скуйовдженим волоссям, — демонструє Наташа. — А у стенокактуса колючки, як манікюр. Зловісною Горгоною виглядає отруйна еуфорбія. Оскалилися жовтороті зубастики. Сотнею голок ощетинився ехнокактус, який ласкаво назвали «тещин стілець». А у деяких кактусів і зовсім замість голок пушок, він теж допомагає розсіювати сонячні промені. Чудово виглядає і хавортія, її локони ніби присипані сіллю. Ну і, нарешті, цілий стелаж гарбузиків астрофітума зорястого — символу клубу. З ними Наташа експериментує, вирощуючи нові види, гібриди. Найвдаліші вона відбирає і представляє на виставках.
Я слухаю розповіді Наташі та Віталія і дивуюся: як багато цікавого таять у собі ці непоказні на вигляд рослини. І не випадково, напевно, колекціонуванням кактусів займаються все більше людей, для них будують величезні оранжереї. Кактуси живуть по 200-300 років, займають багато місця як у висоту, так і в ширину. Є види, плоди яких їстівні. Наприклад, з плодів аргентинської еpithelantha роблять варення і джеми. Також плоди сушать, перетирають, приправляють ними соуси і супи. В Ізраїлі ростуть кактуси, плоди яких їдять сирими. Вони чимось нагадують великий аґрус. Та й у наших супермаркетах можна зустріти їстівні зелені кульки кактусів, з яких готують екзотичні страви. Ласують кактусами не тільки люди. Люблять їх верблюди, ослики, комахи. Тому крім голок, якими кактус захищається від сонця і від гурманів, деякі «досвідчені життям» види використовують отруту. Від ворогів таким чином обороняється еуфорбія, отрута якої смертельна.
— Моя кішка любила іноді поласувати кактусами, — розповідає Наташа, — але після того, як вона надкусила еуфорбію, і ми дивом її виходили, інтерес до кактусів пропав назавжди. Минулого року біля Тещиного мосту, біля галявини з кактусами, висіла табличка: «Обережно, кактуси отруйні, вже померло 7 людей».
— Я думаю, це написали для залякування, — говорить Наташа.
— У мене квіти — за огорожею, і то примудряються обірвати.
Кактуси для Наташі — хобі, але це хобі допомагає їй у житті. Воно виробляє терпіння, допомагає зрозуміти навколишній світ і, головне, влаштувати життя згідно зі своїми бажаннями і пристрастями.
— Я завжди вибираю те, що мені подобається, — говорить Наташа Еліс, — ніколи не женуся за ексклюзивом. Я вибираю улюбленців, за якими буду із задоволенням доглядати. І вони, ніби в подяку, радують мене своїми яскравими квітами. Адже, коли розцвітають кактуси, це завжди свято.
Інна ІЩУК.
Фото автора.

Наука і практика в ногу йдуть
З нинішнього навчального року в Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ розпочався експеримент. На його базі створено навчально-практичний комплекс, який об’єднав виш і ГУ МВС України в Одеській області. Про те, що він собою являє, журналістам розповів начальник інституту Олександр Долженков.
— Подібного організаційно-управлінського, виробничо-наукового об’єднання не існує не тільки в Україні, але й у жодній поліцейській структурі світу, — зауважив Олександр Федорович. — Не секрет, багато випускників вишів, потрапивши до трудових колективів, губляться: в інституті вчили одному, на практиці стикаються зовсім з іншим. Проблемі не один десяток років, для нашого юридичного інституту вона також актуальна. Зменшити розрив між теорією і практикою, наукою і виробництвом — з цією метою і створювався навчально-практичний комплекс.
Рішення про його створення Міністерство внутрішніх справ України ухвалило наприкінці липня цього року.
Практики та вчені розробили концепцію, програму та детальний план її виконання. Форма навчально-практичного комплексу дозволить вирішити основні завдання з об’єднання науки і практики.
Начальник інституту наказом міністра введений до складу колегії ГУ МВС в Одеській області. Так що про оперативну обстановку в регіоні він чудово обізнаний, а отже, обізнані й підлеглі-викладачі. У свою чергу, начальник облУВС Богдан Керницький тепер є членом вченої ради вишу, тобто має можливість оцінювати і підказувати, як вести підготовку кадрів. Більше того, заступники начальника інституту беруть участь в оперативних нарадах, які проводяться відповідними керівниками облуправління міліції, а ті присутні на оперативках заст. начальників вишу. Тісні контакти встановлені між керівниками кафедр і профільними відділами обласного управління міліції.
У навчальних планах також відбулися суттєві зміни. Вони узгоджувалися і коригувалися з урахуванням думки практичних працівників. Тепер майже 40% навчального часу відведено практичним заняттям. При цьому навчальний процес не страждає.
Протягом останнього місяця курсанти-другокурсники щодня несуть службу в Приморському райвідділі міліції. Тут вони не тільки знайомляться з роботою низової міліцейської ланки — ППС, але й конкретно допомагають у наведенні порядку на вулицях міста. А третьокурсники будуть направлятися на допомогу дільничним інспекторам міліції. Така робота розрахована на навчальний рік. У курсантів випускного четвертого курсу передбачена практика у карному розшуку.
Експеримент, який розпочато у міліцейському виші Одеси, передбачає і впровадження інноваційних проектів вчених у практичну діяльність. В інституті, де працюють 17 докторів наук і професорів, 64 кандидати наук, займаються досить серйозними науковими дослідженнями. За словами Олександра Долженкова, практично всі вони проводяться за заявками підрозділів МВС. Минулого року було виконано 25 таких заявок. Зараз готується до видання методичний збірник для дільничних інспекторів міліції, де зібрані всі процесуальні документи, законодавчі акти, необхідні в роботі. Вчені інституту розробили унікальний прилад для безпечної стрільби, готується його серійний випуск.
Тільки через рік можна буде говорити про результати діяльності навчально-практичного комплексу. Але Олександр Долженков переконаний, що вдасться досягти високої взаємодії науки і практики. У цьому впевнені і його колеги. Зараз в Одеському інституті проходить планова інспекторська перевірка. У бригаді перевіряючих 25 осіб, з яких половина — представники національних вишів у системі МВС. Експеримент одеситів їх зацікавив.
Тетяна ЖАКОВА.

новина
Найкращі студенти «політеху» отримуватимуть стипендії ім. Курчатова
Найкращі студенти Одеського національного політехнічного університету почнуть наступного року отримувати стипендії імені Ігоря Курчатова. Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти і науки України.
Міністр Станіслав Ніколаєнко підписав наказ про розподіл між вищими навчальними закладами шести таких стипендій.
Стипендіатами стануть найкращі студенти Київської політехніки, Одеського національного політехнічного університету та Українського державного хіміко-технологічного університету (Дніпропетровськ), які навчаються за спеціальностями «Атомна енергетика» та «Хімічна технологія рідкісних розсіяних елементів і матеріалів на їх основі». Кандидатури перших стипендіатів будуть визначатися за результатами навчання студентів у першому семестрі поточного навчального року.
ІА «Репортер».

«Червона рута» шукає майбутніх зірок
11 листопада в ПК політеху пройде обласний відбірковий конкурс десятого музичного фестивалю «Червона рута». Для того, щоб стати учасником, не вимагається жодних вступних внесків: потрібне лише оригінальне творче обличчя і три пісні українською мовою.
Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» проводиться з метою пошуку та розкриття творчих здібностей молодих авторів та виконавців, створення нових стилів у популярних масових жанрах української пісні. Конкурсанти виступають у категоріях «поп», «танцювальна музика», «рок», «акустика» та «інша музика». Проводиться «ЧР» у два етапи: з березня по грудень — в обласних центрах та м. Сімферополі, у травні — фінал в одному з найбільших міст України. В обласних відбіркових конкурсах можлива участь одного і того ж виконавця (групи) в різних жанрах. До участі допускаються професіонали та аматори, народжені між 1 березня 1971 року та 1 березня 1996 року.
Вимоги до претендентів прості: солісти в жанрі «поп» виконують три пісні за вибором незалежно від дати їх написання (в тому числі з репертуару українських та зарубіжних виконавців у перекладі на українську мову), можуть виступати наживо у супроводі мінуса, живих інструментів або а капела. Для всіх інших умови суворіші: дві нові пісні, написані не раніше березня 2001 року, і одна пісня за вибором. Конкурсні номери повинні бути різнохарактерними, загальний хронометраж обмежений 15 хвилинами.
Для того, щоб стати учасником відбору, необхідно подати заявку та заповнити анкету. Заявки по 11 листопада включно приймаються в обласному управлінні культури та туризму (вул. Канатна, 83). Телефони для довідок — 728-38-70, 728-38-35.
Нагадаємо, що за вісімнадцятирічну історію фестивалю його переможцями ставали Ірина Білик, Олександр Пономарьов, Руслана Лижичко, Ані Лорак, Наталя Могилевська, «ВВ», «Плач Єремії», «ТНМК», «Крихітка Цахес» та інші зірки нинішньої української естради. Музикантам з нашого міста вдалося стати лауреатами «Червоної рути» лише двічі: у 2001 році перемогу Одесі принесла Анастасія Букіна, а в 2005 — добре знайома читачам «НАВКОЛО» група «Da Bitt».
Юлія РОМАНОВСЬКА.

Чорне море потребує захисту
З нагоди Міжнародного дня захисту Чорного моря, який відзначався 31 жовтня, молодіжний екологічний центр імені В. І. Вернадського та центр поширення екологічних знань Одеського державного екологічного університету провели низку заходів.
Проводився конкурс та пересувна виставка дитячого екологічного малюнка «Море мого дитинства»; конкурс студентської екологічної фотографії «Морська феєрія», були організовані «круглий стіл» «Концепція та оптимальні шляхи розвитку Одеського морського порту», концерт «Морська феєрія» та регіональна ділова гра для старшокласників «Яким я бачу Чорноморське узбережжя».
Старшокласники з різних районів Одеської області могли спробувати себе в ролі архітекторів, підприємців та портобудівників під час ділової гри. Але спочатку подивилися кілька пізнавальних фільмів про громадські природоохоронні організації та послухали доповіді людей, компетентних у питанні екосистеми Чорного моря. А коли почалася гра, то хлопці-“підприємці” відкривали свій бізнес, який міг би вирішити екологічні проблеми регіону; “архітектори” будували будівлі з паперу, придумували для них призначення і вписували їх у місцевість. А третя група розділилася на представників різних держав, які вели переговори між собою і відзначали морські кордони своєї держави на величезній карті.
Всі учасники гри отримали листівки, плакати та футболки з оптимістичним написом: «Майбутнє Чорного моря — в твоїх руках».
Юлія ХИЖНЯК.

продовження теми
Рада ректорів: ще раз про студентські гуртожитки
На нещодавньому засіданні ради ректорів вишів III-IV рівня акредитації головним питанням знову стали студентські гуртожитки. До цього їх стан перевірила комісія, яку очолюють ректор академії будівництва та архітектури В. С. Дорофєєв та начальник відділу вищої освіти, науки та міжнародних зв’язків облуправління освіти та наукової діяльності Ю. О. Журавлева. Перевірено було 23 гуртожитки (з 65) у 15 навчальних закладах.
Журналістів до перевірки не залучали. В управлінні слушно зауважили: «Ви ж самі скрізь ходите». А в одному виші натякнули: був, мовляв, випадок років два тому, коли увійшла стороння людина, навіть документи пред’явила, а потім три кімнати зламаними виявилися. Але так чи інакше, а останні два-три роки значно зміцнився контрольно-пропускний режим. І вжесточення правил за нинішньої криміногенної ситуації в країні тільки тішить. У всіх гуртожитках вахта працює цілодобово, вхід за перепустками. У деяких гуртожитках (медуніверситету, екологічного, морської академії) найнята охорона. Увечері в більшості вишів організовано чергування студентів у складі оперотрядів.
До речі, не обов’язково бувати в гуртожитку, зі студентами можна поговорити біля нього. Однак, як я не розпитувала дівчат з третього гуртожитку будівельної академії на Дегтярній, що їм не подобається, стояли на своєму: «У нас все добре!» Прибиральниця на поверсі прибирає, і платити за це не треба, тесля часто буває. Всі туалети працюють. У кімнаті живуть по три людини. Одне погано: білизну за вікном сушити доводиться. Вони, правда, для безпеки коліщатка на прути приладнали, щоб не тягнутися — не вивалюватися. Ну, відсутність сушарок, а то й пралень — біда багатьох гуртожитків. Не найстрашніша, прямо скажемо.
Поруч, у гуртожитку музичної академії на вул. Старопортофранківській, становище гірше. Як студенти розповіли, з квітня йде ремонт на верхніх поверхах, що створює незручності. Але головне — холодно і брудно. Прибиральниці збирають гроші, а порядку все одно немає. У кухнях таргани, в туалетах щури.
І вже зовсім погано (причому «страшилки» повторюються з року в рік) у третьому гуртожитку академії харчових технологій. Дев’ятиповерхова будівля на вул. Канатній давно потребує капітального ремонту. Стелі протікають, стіни мокнуть… В умивальники та санвузли зайти неможливо: каналізація багато років перебуває в несправному стані. Купи сміття в місцях загального користування, неприємний запах…
КОЛИ ДОВІДКА КОМІСІЇ з перевірки гуртожитків була готова, перш за все відшукала «свої» адреси. Перевіряючі побачили все те, що описали студенти. Зокрема, висновок щодо останнього: «Санітарний стан гуртожитку № 3 Одеської національної академії харчових технологій — незадовільний».
Комісія зазначає: «У розвиток та покращення соціально-побутових умов проживання студентів у гуртожитках вищі навчальні заклади вклали за останні три роки у відносному плані набагато більше коштів (у середньому 541 тис. грн. на гуртожиток), ніж це може дозволити собі міська влада при ремонті житлового фонду. Тому можна констатувати, що житловий фонд вишів перебуває у значно кращому стані, ніж у середньому по місту…» А витратили виші за три роки на ці цілі майже 33 млн. грн. І майже 30 з них — на капітальний та поточний ремонти. На момент перевірки всі гуртожитки мали санітарні паспорти та дозвіл санепідемстанції на експлуатацію, за винятком бідолашного 4-го на вул. Ат. Головатого, що належить Південноукраїнському педуніверситету.
«Сантехнічне обладнання у 90 відсотків гуртожитків не має гідроізоляції… У 60 відсотків не проведено ремонт кухонь, санвузлів та душових… У більшості не дотримуються правил щодо обладнання необхідним інвентарем…». В аграрному університеті стеля нависла. У політехнічному — немає електроплит на кухнях, їжу готують у кімнатах. У музичній академії, як і три роки тому, коридори заставлені інструментами. У гуртожитку ОНУ ім. Мечникова в буфеті продають пиво… Загалом, «слід негайно усунути недоліки, виявлені комісією під час перевірки, поінформувати раду ректорів про вжиті заходи до 01. 12. 2006». А самі студенти в більшості випадків мріють тільки про те, щоб взимку було тепло в кімнатах і давали гарячу воду.
На раді ректорів розглядали і питання оплати гуртожитків. Розбіг великий: від 21 гривні для студента-бюджетника в університеті ім. Мечникова до 111 гривень в академії харчових технологій. А в морській академії курсанти держзамовлення взагалі проживають безкоштовно. У контрактників та ж історія: від 27,5 гривні в університеті ім. Мечникова до 132 в академії холоду. Значно відрізняється і оплата аспірантів: від 33,1 гривні в ОНУ до 148 гривень в АХ. Комісія зазначає, що цю різницю можна пояснити не умовами проживання (собівартістю утримання житла), а відсутністю єдиної методики розрахунку. І ще одне: оплата за проживання в гуртожитках не покриває і третини всіх витрат на їх утримання. Державний бюджет лише частково фінансує спожиті гуртожитками комунальні послуги. Тому виші змушені відволікати на утримання гуртожитків великі кошти, які надходять як плата за навчання. Якби ці гроші працювали на розвиток навчально-лабораторної бази, стимулювання праці співробітників вишів, це значно покращило б якість навчання.
Разом з тим, кількість бажаючих оселитися в гуртожитках помітно зросла за останні три роки. У всіх п’яти гуртожитках академії зв’язку, наприклад, вже спостерігається перенаселеність (не виконуються санітарні норми). Найближчим часом виникне нова для одеських вишів проблема — брак місць. «Вже зараз треба шукати шляхи вирішення цієї проблеми на рівні вишу, міста, області, міністерства», — йшлося на засіданні ради ректорів.
Залишається сказати, що у навчальних закладах організовуються зараз огляди-конкурси на кращу кімнату, блок, поверх, гуртожиток.
Тетяна НЕПОМНЯЩА.

Здоровий спосіб життя не модний?
25 жовтня в малому залі облдержадміністрації пройшов «круглий стіл» під назвою «Молодь за здоровий спосіб життя» за участю представників обласних управлінь та громадських організацій, науковців та учасниць конкурсу «Пані Одеса-2006».
Проблеми здорового способу життя з красунями-одеситками обговорювали головний спеціаліст управління у справах молоді та спорту П. Горінов, заступник директора обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді О. Ватащук, директор Одеського валеологічного центру Л. Волкова, доктор медичних наук Л. Осадчук та головний спеціаліст управління освіти та наукової діяльності Т. Черепян. Однак головними дійовими особами «круглого столу» стали, як це не дивно, саме претендентки на титул пані. Дискусія вийшла жвавою, цікавою і однозначно виплеснулася за межі стандартної піар-акції.
Не задоволені прекрасні одеситки багатьом: чистотою парків та якістю дитячих майданчиків, малочисельністю акцій за здоровий спосіб життя для молоді та рівнем спортивної підготовки в середній школі… Напір потенційних пані виявився настільки сильним, що головний спеціаліст управління у справах молоді та спорту Павло Горінов змушений був фактично відзвітувати перед ними про виконану управлінням роботу за переліченими напрямками. Але й після цього далеко не всі розбіжності були вирішені.
Зійшлися всі учасники «круглого столу» в тому, що здоровому способу життя бракує якісного піару. Палити і пити у нас дійсно модніше, ніж робити зарядку і їсти сиру їжу. Можливо, проблема полягає в тому, що в країні та в регіоні недостатньо сильних лідерів, зірок, які в нетривіальній формі пропагують здоров’я як пріоритет. Що ж, такими лідерами могли б стати учасниці та переможниці конкурсу «Пані Одеса». І це — не єдиний вид допомоги, яку дівчата, що реалізували себе в різних сферах (в тому числі — туризм, юриспруденція, шоу-бізнес), готові надати чиновникам для досягнення спільної мети.
Роман ЮЛЬЄВ.

Озеленюємо планету разом
Нестача кисню на сьогоднішній день є загальнолюдською проблемою. Кожну секунду на планеті вирубуються тисячі дерев — джерел кисню. Саме тому косметична компанія «Faberlic», на честь свого дня народження, проводить акцію «Зелені міста fl» у різних куточках України та Росії. 28 жовтня захід з озеленення міста проходив в Одесі.
Ідея акції полягала у створенні зеленої алеї. П’ятдесят п’ять саджанців, з них тридцять акацій та двадцять п’ять мильних дерев, були люб’язно надані КП «Зелентрест». Всі бажаючі, починаючи від працівників косметичної компанії і закінчуючи просто перехожими, що приєдналися до акції, зібралися в парку ім. Т. Г. Шевченка, щоб посадити дерева. Тут були діти і дорослі.
Весело, з піснями та жартами, одне за одним у парку висаджувалися дерева. Робота проходила під девізом «Містам — дерева, людям — кисень». По закінченні роботи всім, хто взяв участь в акції, були видані сертифікати, що підтверджують особистий внесок у спільну справу.
Акція «Зелені міста fl», безсумнівно, мала великий успіх не тільки серед одеського населення, але й серед мешканців інших міст. Починаючи з нинішнього року, косметична компанія «Faberlic» раз на півроку, навесні та восени, проводитиме подібні акції, в яких зможуть взяти участь усі бажаючі.
Анастасія ШАТАЛОВА.