Позмагаємося?
Вже 85 років Одеський державний економічний університет допомагає учням розкривати свої таланти та переводити їхні знання в практичну площину. Але де ж студенти можуть найкращим чином заявити відкрито про свої здібності в галузі економіки? Звісно, на різноманітних конференціях та конкурсах. І яскравим прикладом такого способу самовираження є чемпіонат SIFE, що відбувся в стінах цього університету.
SIFE (організація студентів вільного підприємництва) — 7-е регіональне змагання з економіки, координаторами якого стали економічний університет, Перше кредитне товариство та партія «Народної довіри». У турнірі взяли участь чернівецькі, одеські та буковинські команди. Представники кожної групи висували власні соціально-економічні проєкти, робота над якими тривала рік, а то й більше. Їхнє завдання полягало в тому, щоб ознайомити аудиторію в загальних рисах зі своїми роботами протягом 24 хвилин. Далі слово надавалося журі, яке могло протягом 5 хвилин поставити учасникам запитання. У його складі були підприємці Азаров А. С., Козир А. А., Малахов А. А., Крупник А. С., Лукач Р. В., Фірстова О. Г.
Студенти виступили на всі «100»! Природне хвилювання хоч і проступало через мову та жести юнаків і дівчат, але добротна якість підготовки дала про себе знати. Основні теми, які мали бути порушені, — глобальні ринки, підприємницькі здібності, етика, бізнес тощо.
— Дивлячись на таку яскраву, активну молодь, розумієш, що потроху відстаєш від них щодо енергійності, — говорить Оксана Геннадіївна Фірстова, член журі та директор лінгвістичного центру «Bridge», — треба надолужувати згаяне. Такого виду змагання корисні учням. Вони переконують людей не боятися промахів. Адже саме на помилках і промахах вчаться. Немає межі досконалості.
I місце зайняв Одеський економічний університет, а II, III та IV місця розподілилися між командами Західної України.
Одесити не підвели, і будемо сподіватися, що це — не остання їхня перемога. Попереду очікуються національні змагання у Львові. Тож триматимемо за молодих співвітчизників-економістів кулаки!
Марія СОПКАЛОВА.

гість номера
Він вигадав марафон
Олександр Андросов — одна з тих людей, яким постійно спадають на думку оригінальні ідеї. Це, безумовно, допомагає йому і в рекламному бізнесі, і за ігровим столом, коли команда «Гамбрінус» обмірковує чергове зубодробне питання «Що? Де? Коли?». Ну, а знавці світу знають Сашу як людину, яка вигадала найнеповторніший інтелектуальний турнір — одеський марафон. Ці вихідні він пройде в нашому місті вже вшосте.

— Що таке, власне, марафон «Що? Де? Коли?»?
— Це форма інтелектуального збочення, коли люди протягом досить тривалого часу безперервно відповідають на запитання, намагаючись показати кращий, ніж у суперників, результат, і при цьому не заснути в процесі…
— Пам’ятаєш, як тобі спала на думку ідея проведення цього «неподобства»?
— Звісно. Я зі своєю командою їхав до Москви на турнір, що складався з 6 турів по 12 запитань. Загальний «чистий» час гри — години 3-4. При цьому тільки дорога туди й назад зайняла приблизно в 12 разів більше часу. Неправильно це.
— Розкажи про вже минулі марафони.
— Їх було п’ять. Перший складався всього зі ста запитань, але зіграних без перерви. Здавалося, що буде дуже складно. Зрештою стало зрозуміло, що є куди рости. Другий марафон складався вже з 200 запитань. Третій тривав цілу добу без перерви і включав близько шести сотень загадок для знавців, які приїхали до Одеси з 19 міст 5 держав. Четвертому марафону належить рекорд і за часом гри, і за кількістю запитань. За 28 годин 15 хвилин знавці пропустили через себе 1001 запитання.
Ну, а п’ятий марафон став полем для експериментів. В онлайн-грі брали участь не тільки знавці, а й запитальники, які надсилали запитання безпосередньо під час заходу, і їхні творіння відразу гралися. Про ноу-хау одеських марафонських турнірів можна говорити годинами: були і «бліцеві сотні» (100 простих запитань поспіль, по 30 секунд на обговорення), і «сотні для відпочинку суддівської колегії» (складні запитання), і сотні під назвою «Жіноча логіка», коли вибиралися запитання, авторами яких були виключно представниці прекрасної половини людства. Ну, і, звичайно, попередні етапи, коли командам доводилося щодня відповідати на запитання протягом кількох місяців — за допомогою Інтернету. І тільки найкращі потрапляли на очний етап до Одеси. Саме такий попередній етап знавці з різних країн грали з лютого по травень цього року. Перші сорок команд турнірної таблиці отримали право участі в марафоні-2006.
— Чим відрізнятиметься прийдешній марафон? Що чекає на знавців?
— Всього, звісно, розповідати не хочеться. Єдине, що можу сказати: на цьому марафоні не буде призерів. Будуть тільки чемпіони. Щоправда, декілька. А тих, хто програє, будемо викидати в море.
— Як ти ставишся до того, що ідею марафону підхопили в Росії?
— Наскільки я знаю, цю ідею було підхоплено не тільки в Росії, а й у Білорусі, Молдові… Отже, є надія, що ідея буде живучою.
— Пам’ятається, були спроби включити одеський марафон до Книги рекордів Гіннеса. Що з цього вийшло?
— Заявку подано. Відеозвіти надіслано. Всі вимоги з нашого боку виконано. Чекаємо на відповідь.
— Як ти думаєш, хто переможе цього року?
— Збірна Бразилії. А якщо серйозно, то на сайті генерального спонсора марафону, ТМ «Золота дев’ятка», який розташований за адресою http://www.zolota9.com.ua, будь-хто бажаючий вже зараз може зробити ставку на переможця. Я вже поставив, але видавати секрет не буду.
Бесідувала
Юлія РОМАНОВСЬКА.

«Нашим дітям» — 16 років
14 травня у Палаці культури «політеху» відбулося дитяче свято, присвячене Дню сім’ї, а також шістнадцятиріччю організації «Наші діти». Брали участь у ньому діти з клубу дитячої дозвілля при цій організації.
У святковому концерті взяли участь дитячі ансамблі «Непосиди», «Конвалія», «Одеса», шоу-група «Бейбіленд». Юні артисти показали свої здібності в танці та в бойових мистецтвах.
Найталановитіші діти отримали подарунки від спонсорів концерту. У номінації «найкращий учень року» відзначилася Зоя Штикуляк. Найкращим серед наймолодших був визнаний Сергій Коваленко. Приз «Найкращий художник» отримала Саша Габжелянова, «Найкращий письменник» — Маша Руснак, перемогу в конкурсі «Смішне фото» здобув Саша Козанжи.
На жаль, з технічних причин на святі не відбулася очікувана презентація першої частини дитячого детективного фільму «Пригоди агента Владика та його друзів». Будемо сподіватися, що її вдасться провести найближчим часом.
Вікторія УШАКОВА.

абітурієнту-2006
Сюди приходять романтики…
13 травня 2006 року в Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ — одному з найстаріших ВНЗ МВС в Україні — проводився день відкритих дверей.
АБІТУРІЄНТИ отримали можливість почути про історію інституту та поставити запитання викладачам; їм показали тир, кабінет криміналістики; спеціально для них було проведено показовий виступ з демонстрацією прийомів рукопашного бою. Колись усе це стане для хлопців звичним, а поки що очі майбутніх студентів і курсантів світилися цікавістю та захопленням.
У тирі було гамірно — життя інституту текло своїм чередом, за сусідніми дверима йшло тренування, то й діло лунали постріли. Спеціально для абітурієнтів на столах розклали пістолети, снайперську гвинтівку, бронежилети та каски, автомат і навіть кулемет — усім цим майбутні міліціонери навчаться користуватися. Особливу увагу приділили розробці телевізійного прицілу «Мигдаль». Це унікальний винахід дозволяє робити те, що до недавнього часу було доступно тільки героям фантастичних фільмів. Оснащений особливим прицілом, спецназівець може влучити в ціль, що знаходиться позаду нього, не повертаючи голови, і стріляти з-за рогу, виставивши назовні тільки дуло пістолета.
Кабінет криміналістики вражав не менше. Відбитки підошов на папері та в гіпсі, дивовижні прилади для дослідження та обробки слідів з місця злочину, на столі — зразки підроблених документів… Своїми спостереженнями щодо того, які якості необхідні, щоб стати хорошим фахівцем, поділилися викладачі кафедри криміналістики:
— Перш за все людина повинна любити свою майбутню професію та інших людей. До нашого інституту приходять романтики з гарячими серцями, а наше завдання — зробити з них професіоналів.
Тим, хто вступає до Одеського юридичного інституту, належить зробити дуже відповідальний вибір. Адже майбутня професія накладає відбиток на все їхнє подальше життя, а суворі міліцейські будні не завжди такі красиві та романтичні, як у кіно.
Андрій С., Волинська обл., IV курс, факультет транспортної міліції:
— Я не думав, що буду тут навчатися. Просто був вибір — в армію чи сюди, служити не хотілося, тому вступив. Але з роками я переконався, що моя майбутня професія мені до душі. Через два місяці закінчую навчання, доведеться два-три роки служити в місті, з якого мене сюди направили, потім хочу повернутися до Одеси — тут у мене з’явилися друзі та кохана дівчина.
Євген В., 17 років, Одеса:
— Я хочу вступити на факультет правознавства. Ми так вирішили з татом близько року тому, і весь цей час готуємося, читаємо книги. Дуже цікаво сьогодні було, особливо в кабінеті криміналістики та в тирі, мені взагалі подобається зброя.
В інституті три факультети денної форми навчання: кримінальної міліції, транспортної міліції та правознавства. Для вступу необхідно здати вступні іспити з фізичної підготовки, української мови (диктант), історії (тест) та основ правознавства (тест). Іспити розпочнуться 16 липня.
Світлана СПЕКТОР.

ігри розуму
Харків’ян здолати не вдалося
На вихідних у рамках традиційного фестивалю «Одессея» в нашому місті пройшов Кубок України з «Що? Де? Коли?». Завдяки приїзду гостей з Ростова, Кишинева та Тирасполя, фестиваль набув статусу міжнародного. А перемогу в турнірі здобула харківська команда «Вершки-Форс-мажор».
З перших турів сформувалася група лідерів: «Вершки», київська «Чорна кішка» та дві одеські команди — «ОНУ ім. Мечникова» та «Гамбрінус». Трохи відставали сімферопольці з «Команди Каніщевої» та харківські «Від вінта — Брати по фазі». На жаль, на останньому турі першого ігрового дня «відвалився» «Гамбрінус», і наступного ранку в серйозну боротьбу за перше місце вже вступили лише знавці з команди ОНУ.
На жаль, утримати темп одеситам так і не вдалося, на відміну від харків’ян. «Вершки» зайняли заслужене перше місце, вперше в історії команди здобувши Кубок країни. На друге місце, суттєво додавши, вирвалися «Брати по фазі» з того ж Харкова. У перестрілці між «Командою Каніщевої» та «ОНУ» вирішилася доля «бронзи»: вона поїхала до Криму, звісно ж, не без допомоги одеситів Ірини Морозовської та Анатолія Вассермана. Таким чином, найкращий результат одеських команд у Кубку цього року — четверте місце. На сьомому після шести турів опинився «Гамбрінус».
Цікаві баталії розгорнулися на традиційному фестивальному турнірі з брейн-рингу — Кубку пам’яті Віктора Мороховського. Незважаючи на те, що в цій грі дуже велике значення має випадок, удача, цього разу до фінальної частини пройшли справді найсильніші команди України, в тому числі «ОНУ» та «Гамбрінус». Останні по ходу турніру всуху переграли чинних чемпіонів України — «Братів по фазі». Однак у півфіналі склали зброю перед своїми ж — команда «ОНУ» виявилася сильнішою.
У фіналі команда під керівництвом В’ячеслава Саннікова зустрілася з торішніми володарями Кубка Мороховського — харків’янами з «ХІІТ-2000». У першому бою з п’яти запитань перемогу здобули хіітівці, у другому — одесити. Долю трофея вирішило додаткове запитання, і тут вже не пощастило «ОНУ». Команда Костянтина Колесника отримала Кубок вдруге поспіль. Переможцем турніру з «своєї гри» став молодий киянин Дмитро Литвинов, найкращий результат одеських ерудитів — четверте місце (Олександр Клейн).
Юлія РОМАНОВСКА.

суб’єктивні нотатки
Хто кого перегуморив?
11 травня в нічному клубі «Паладіум» відбувся перший відкритий фінал чемпіонату міста з Comedy. Переможцем у цих змаганнях стала команда радіо «Європа+» під назвою «Радики».
У будь-якої людини, яка має вдома телевізор, назва «Comedy» викликає асоціації з відомим телешоу на каналі ТНТ. Самі ж організатори стверджують, що ніяк не ставляться до московського «Comedy Club`у». Однак за своєю суттю чемпіонат є аналогією телепередачі, під час фіналу в «Паладіумі» використовувалася та сама музика, що й у москвичів…
Змагання полягали в тому, що кілька команд, пар, тріо змагалися в гуморі. Визначити, хто кого «перегуморив», журі було непросто. Мабуть, для того, щоб дати уявлення про суть того, що відбувалося, достатньо буде навести кілька назв номерів: наприклад, «Урод» або «Три накурених мушкетери». Можна було б, звичайно, процитувати кілька жартів, але їх все одно виріжуть, як нецензурні. Ось один з найнейтральніших: «Я купив собі хом’ячка, тепер у мене є чохол для мобільного». Жартів про жіночі способи особистої гігієни просто цитувати соромно.
У лексиконі учасників найвищий рейтинг мало слово «попустити». Цим хлопці, в принципі, весь вечір і займалися. Питання тільки: кого попустили, себе чи зал?
Ну, а найголовніше, що за все це ще гроші давали. Призовий фонд чемпіонату склав 3500 гривень. Призерами стали команди «Радики» (радіо «Європа+», перше місце), «Суперціна» (Інститут сухопутних військ, друге місце) та «Двоє з скриньки» (політехнічний університет, «бронза»).
Як виявилося, стиль, в якому жартували учасники, носить горду назву «Underground», що для мене тепер стало асоціюватися зі словом «пошлость».
Анна ЦВИРКУН.

Викладачі (не) жартують
Студентське життя сповнене всіляких несподіванок та відкриттів. Нерідко джерелом таких стають викладачі — люди, досвідчені, але при цьому втомлені важкою роботою. Продовжуємо публікувати викладацькі афоризми, надіслані студентом філологічного факультету ОНУ ім. Мечникова Остапом КУШНІРОМ.
* * *
Давайте хоч трохи повчимося, поки в країні спокійно.
* * *
Про алкоголізм ми поговоримо тоді, коли будемо обговорювати субкультури.
* * *
Ну, ви ж повинні знати, з ким жив Достоєвський!
* * *
Є люди, у яких погана карма, і машина не працює.
* * *
Звісно, з Боттічеллі цих жінок не порівняти.
* * *
У нас, в університетському під’їзді, мат висить густою хмарою.
* * *
Його прозу читати майже неможливо, але потрібно.
* * *
Читач слухає фактом ігнорування слухання. І нічого складного тут немає.
* * *
Я не ображаюся, я тільки злюся.