чт, 19 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Дива фермера Чувакова

Патефон скрипів, шипів і «заїкався». Але бурхливі акорди старого танго все ж проривалися разом з дивовижно молодим голосом Клавдії Шульженко, ще не осиплим і не прокуреним. — «Ех, голки затупилися, — з досадою сказав господар, — ось наступного разу підготуюся, і ми послухаємо давніші платівки… В тому, що «наступного разу» відбудеться, ні фермер, ні його гості не сумнівалися. Кожен, хто вперше потрапляв до святая святих Анатолія Дмитровича Чувакова — до бібліотеки, — намагався прийти ще, одразу «перетравити» все побачене і почуте просто неможливо.


Після платівок демонструвалася «техніка». Фотоапарати: «Москва» — з об’єктивом «в гармошку», «Зміна» — улюблений апарат комсомольців 50-60-х, «Любитель» — з двома об’єктивами для тих, хто любить сам «процес»… Портативний магнітофон 1955 року випуску — разом з валізкою він важив «о-го-го», спробуй, поноси з вечірки на вечірку. Портативна бритва «Турист» з ручним заводом — накрути до відмови, зажужчить «агрегат» — і брийся на здоров’я. Друкарська машинка з клавішами, по яких треба бити з усіх сил. І, нарешті, різні радіоприймачі, починаючи з 20-х років.
— Все справне, в робочому стані, — з гордістю підкреслює Анатолій Дмитрович. — Люди викидають як негідні, а я відремонтую і зберігаю.
Але найцікавіше тільки починалося. Він піднявся по приставній драбинці до верхньої полиці книжкових стелажів і дбайливо взяв у руки товстий том на застібці. Як виявилося, обкладинка з телячої шкіри.
— Це «Псалтир» 1661 року. Добре зберігся, правда? Літери чіткі, папір щільний. А адже кожну літеру окремо вирізали з дерева!
З трудом відірвавшись від «Псалтиря», ми перейшли до ілюстрованої «Подорожі на Місяць» Жуля Верна 1898 року, де на картинках зображувався вихід собаки в космос, політ триступеневої ракети — майже за сто років до освоєння космосу! Потім подивилися «Граматику російської мови для 1-го і 2-го класів», одеське, між іншим, видання, 1942 року. «За румунів випускали», — пояснив Чуваков.
Перерахувати унікальні книги бібліотеки фермера не вдалося б і за кілька днів. А господар ще вихвалявся будинком, побудованим за власним проєктом, де мозаїчний паркет у кожній кімнаті викладений за його малюнками, а картини на плитці — розмальовані та обпалені власноруч. І ні в кого немає таких виноградних павільйонів і барвистих альтанок — сам придумав і в життя втілив.
Коли перейшли до «земельного питання», здивувалися ще більше. Анатолій Дмитрович отримав ділянку — незручність. В ті часи, каже, першим фермерам давали землю за принципом «на тобі, небоже, що мені не гоже». Але він зумів привести наділ до ладу, зробити землю ораною, родючою.
— На горі ячмінь сіяв, але вирішив наступного року засадити горіхами, більше користі буде, — розповідав про плани, — туди ми за нинішньої погоди не доберемося. А ось сад з колонноподібними яблунями подивимося, ні в кого тут таких немає.
Молодий сад насправді вражає — рівні ряди, чисті міжряддя.
— Там у мене — овочеві грядки. А ось там буде виноградник. Якщо дадуть вирости…
— В якому сенсі дадуть?
— Та в прямому. Ось бачите будиночок? Там у мене ферма була, гусей завів, думав розводити. Спалили разом з птицею. Тепер тільки сторожку зробив.
Виявилося, спалили «доброзичливці» не тільки ферму, але й два магазини — власність родини Чувакових. Один вже відбудував заново. Інший тільки почав.
— Пекарню ще планую, коли кошти будуть. Поки працює невеликий цех, не встигаємо виконувати всі замовлення.
Хто воює з депутатом місцевої Ради Чуваковим, знають в селі всі. Але «саджають» тільки виконавців. Організатори залишаються осторонь, оскільки, за словами Чувакова, мають «дах». Насилають перевірки, фальсифікують матеріали. Вже не один суд виграв Анатолій Дмитрович, причому на найвищому рівні.
— Адвоката маєте хорошого?
— Я сам собі адвокат, — сміється Анатолій Дмитрович. — Правду ж як не ховай, все одно назовні вийде.
І розповів кумедний випадок. Був він у від’їзді — «за кордоном», в Росії, проходив митний огляд на зворотному шляху. І якраз в цей час за підсумками чергової перевірки був складений акт, нібито «в його присутності та з його підписом.
— Як ви думаєте, легко я виграв цей суд?
Ось так в роботі і боротьбі за свою справу проходить життя фермера Чувакова з села Троїцького Біляївського району, потомственого козака, майстрової людини, яка чимало побачила на своєму віку. Він був моряком і електриком, вчителем малювання та радіомеханіком, майстром з ремонту холодильників, кіномеханіком і навіть фотографом. На дозвіллі читає книги, робить вирізки з газет, іноді малює картини. Єдине, чого не вистачає Анатолію Дмитровичу, як кожній творчій особистості, часу, що летить з невловимою швидкістю. Про це нагадує іноді скрипучий патефон з дивовижно молодим голосом легендарної співачки.
Світлана ЧЕКУШИНА.
«Якби ви бачили, яка у мене росте капуста!»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса