футбол: вища ліга

Битва

«Чорноморець» — «Динамо» — 0:0.
1 серпня. Одеса. Центральний стадіон «Чорноморець».
Судді: Ю. Мосейчук (Чернівці), О. Плужник, В. Сусло (обидва — Харків).
«Чорноморець»: Руденко, Гришко, Нижегородов, Яценко, Корнєв, Коритько, Зотов, Білецький, Полтавець (Шищенко, 69), де ла Хаза, Венглинський.
«Динамо»: Шовковський, Маркович, Родріго, Діакате, Несмачний, Гіоане (Корреа, 65), Ротань, Михалик, Клебер, Майкл (Бангура, 75), Шацьких (Рінкон, 79).
Попереджені: Корнєв (66), де ла Хаза (73), Діакате (77), Нижегородов (79), Руденко (83), Білецький (90+2).
Видалені: Діакате (89), Несмачний (90+4).
Ось так битва вийшла! Давненько не відбирали ми очок у флагмана вітчизняного футболу. Чемпіони вже на старті першості втратили чотири очки, їм відступати далі — нікуди; одеситам, на ходу проводячим реконструкцію складу, тим більше втрачати нічого. Ось і зійшлися в нещадній сутичці два гладіатори. І якби кияни навіть виграли, ніхто з чотирнадцяти тисяч глядачів, що заповнили стадіон, впевнений, на адресу господарів не сказав би жодного поганого слова. Тому що пристрасть і самовіддача переважують недоліки спортивної освіти. А того й іншого в розгорнутій січі було з надлишком.
Нагадаємо, що «Чорноморець» грає в набагато жорсткішому режимі, ніж його суперники по чемпіонату. І, тим не менш, хай живе Кубок Інтертото! Так, футболісти отримали колосальне навантаження — як фізичне, так і психологічне, але, не сумніваюся, якби не матчі з «Шахтарем» і особливо з «Лансом», не скоро б ми ще побачили нашу команду в тому вигляді, в якому вона постала в поєдинку з «Динамо».
Гості в черговий раз продемонстрували свої фінансові можливості, явивши українському футбольному суспільству чергову групу новобранців з Африки та Латинської Америки. Кажуть, що Пап Діакате, Майкл, Бангура — класні хлопці. Ну й гаразд! Як на мене, так я за них тільки радий: добре, що проти «Чорноморця» грали вони, а не Гусєв, Ребров або Ващук. Після матчу головний тренер «Динамо» Анатолій Дем’яненко щодо цього висловився вкрай туманно: «У нас багато футболістів, треба дати шанс усім». Подивимося, якими тепер будуть шанси самого Дем’яненка. Втім, що нам до столичних проблем! Нам і без них є про що і про кого писати.
Віталій Шевченко в черговий раз перекроїв лінію оборони: Гришко, Нижегородову і Яценку компанію на лівому фланзі склав Корнєв. Місце Даниловського, що покинув клуб, зайняв Зотов. А в центрі поля нитки комбінацій намагався (і небезуспішно) плести перуанець де ла Хаза.
Перший тайм пройшов під знаком переваги гостей. Вони й технічніше виглядали, і свіжіше. У діях одеситів же, які через щільний графік офіційних ігор зараз практично не тренуються, відчувалися деяка боязкість і цілком зрозуміла незіграність. Але знайшовся в рядах «моряків» «матрос», якого не злякали ні титули суперників, ні помилки партнерів. Це, звичайно ж, Віталій Руденко. Як він на 30-й хвилині зреагував на удар в упор Михалика, незбагненно! Через десять хвилин черга хапатися за голову дійшла до Ротаня, який не зумів переграти голкіпера. А атаку Шацьких і Клебера Віталій перервав безстрашним кидком у ноги бразильця. Крім того, двічі у властивій йому манері пробачив одеситів Шацьких, який пробив повз ворота з убивчих позицій.
І в другій половині зустрічі гості атакували багато і небезпечно. І знову блищав Руденко (на 50-й хвилині парирував удар Ротаня; на 71-й, вийшовши на перехоплення, ліквідував найгострішу контратаку), а одного разу після «пострілу» Клебера за господарів зіграла штанга. Але тепер у такти воротареві діяли товариші.
На 62-й хвилині Венглинський «обікрав» у центрі поля Родріго і втік один на один з Шовковським; на жаль, переслідуваний бразильцем, він не зумів вразити ціль. Незабаром відмінну передачу з правого флангу ефектним ударом з льоту замикав Білецький — повз. На 81-й Шищенко перехопив м’яч біля своїх воріт, протягнув його через півполя і відпасував на Венглинського — знову неточно. Потужно пробив з-за меж штрафного де ла Хаза — не вистачило якихось сантиметрів.
Це був порив, проти якого імениті гості виявилися безсилі. І вилучення Діакате і Несмачного, незграбно намагалися зупинити Венглинського і Коритька, що рвалися вперед, абсолютно закономірні. Хто знає, можливо, обох теж слід віднести до героїв матчу: якби не ці фоли, одесити виривалися б на оперативний простір, де перед ними залишався один Шовковський.
Втім, не будемо плутати божий дар з яєчнею: справжніми героями були футболісти «Чорноморця». І можна зрозуміти Віталія Шевченка, об’єктивно оцінив дії обох команд, але не зумів після матчу приховати досади: «В кінцівці повинні були вигравати ми».
Тепер здобуту в поєдинку з чемпіоном нічию, висловлюючись тенісною мовою, потрібно захистити. І зустріч в Охтирці з місцевим «Нафтовиком» видається не менш складною. Одне діло на куражі протистояти фавориту, інше — доводити свій клас дебютанту, що перебуває у відчай положенні.
Анатолій МАЗУРЕНКО.