БУРХЛИВИЙ РОЗВИТОК української політичної кризи затьмарив навіть першотравневі свята, які в попередні роки давали поживу для репортажів про протистояння різних політичних сил. Цього разу мирно пройшли марші лівих у столиці та в регіонах, покладання квітів до пам’ятників Леніну, і навіть сенсаційне повідомлення про відкриття нового пам’ятника всесвітньому вождю пролетаріату в одному із сіл не привернуло особливої уваги. Темою дня і в свята, і в будні, що настали, продовжує бути виданий напередодні другий Указ Президента
В. Ющенка про розпуск Верховної Ради та призначення дострокових виборів до парламенту тепер уже на 24 червня; укази, що послідували за цим, про звільнення з посади двох суддів Конституційного суду — спочатку Валерія Пшеничного, а потім і доповідача у справі про конституційність президентського Указу про розпуск парламенту Сюзанни Станік.
ДІЇ ПРЕЗИДЕНТА, природно, викликали відповідні кроки коаліції більшості в парламенті та самих звільнених конституційних суддів. Вже 30 квітня Верховна Рада ухвалює постанову «Про вибори Президента України та народних депутатів України», за яку проголосували 235 народних депутатів. Правда, після ухвалення цієї постанови головуючий Олександр Мороз зазначив, що для її виконання потрібно внести зміни до законів про вибори — сьогодні вони не передбачають одночасного проведення виборів народних депутатів та Президента. А внести ці зміни, як сказав Мороз, за процедурою можна не раніше 2-7 вересня. А вибори проводити можна не раніше ніж через 90 днів після того, як відкриється таке право…
КРИТИКУЮЧИ УКАЗИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІВ КС опоненти Президента вказують на таку деталь: причиною звільнення суддів з посади названо порушення ними суддівської присяги, але ким доведено, що ці порушення були? В. Пшеничний та С. Станік по захист звернулися до Генеральної прокуратури. Знову (втретє) призначений Генеральний прокурор Святослав Піскун їхні заяви прийняв, пояснивши, що генпрокуратура може розглядати це звернення, оскільки йдеться не про оцінку указів Президента, а про права громадян.
А ТИМ ЧАСОМ Конституційний суд України не припинив розгляду першого Указу Президента про розпуск парламенту, який скасовано другим Указом, а коаліція вже заявила про те, що оскаржуватиме в Конституційному суді новий Указ Президента про дострокові вибори Верховної Ради. Звільнення в цей час з посади суддів коаліція розцінює як прагнення Президента уникнути рішення Конституційного суду, яке може бути не на його користь.
ЗНОВУ ВИНИКАЮТЬ ПІДОЗРИ щодо наміру Президента Віктора Ющенка застосувати силовий варіант у вирішенні політичної кризи. Знову силові структури спростовують такі заяви. Верховна Рада наполягає на участі міжнародних посередників у вирішенні української політичної ситуації. Але поки що Європа надсилає до нас лише спостерігачів, а не посередників.
А ВІКТОР ЮЩЕНКО ВЖЕ ВКОТРЕ заявляє, що криза в Україні буде врегульована «демократичними несиловими методами». Так він сказав в інтерв’ю італійському телеканалу напередодні його передбачуваного візиту до Італії, який був перенесений на пізніший час. І ще раз зазначив, що вважає дострокові вибори найкращим виходом. Віктор Янукович та коаліція теж заявляють, що не проти дострокових виборів, але не за Указом, а за «політичною домовленістю». Що є політична домовленість і як вона співвідноситься із законом, нам, очевидно, ще пояснять. Коаліція продовжує закликати Президента продовжити переговори, а прем’єр-міністр заявляє, що йому вже тиждень не вдається ні зустрітися, ні поговорити з Президентом.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ 3 травня ухвалив постанови про збільшення соціальних виплат. Так у постанові «Про поліпшення матеріального забезпечення деяких категорій громадян» передбачено, що мінімальна пенсійна виплата для інвалідів першої групи встановлюється на рівні ста відсотків від середньої заробітної плати в галузях економіки України за минулий рік (другої групи — на рівні 90%, третьої — 80%). Мінімальна пенсія для учасників бойових дій передбачається в розмірі 70% від середньої зарплати в галузях економіки. Це означає, що інваліди першої групи, які отримують сьогодні 850 грн., з 1 червня отримуватимуть 1041 грн. Мінімальна пенсія учасників бойових дій підвищиться з 551 грн. до 729 грн. А постанова «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення та введення другого етапу Єдиної тарифної сітки» дасть можливість збільшити на 40% середню зарплату для працівників бюджетної сфери. Наприклад, середня зарплата вчителя з жовтня становитиме 1146 грн. (у березні вона становила 840 грн.).