На прес-конференції в офісі облорганізації НСПУ 15 лютого голова апеляційного суду Одеської області А. В. Луняченко сказав:
— Ось ми говоримо про всілякі правопорушення, а в цей момент недалеко звідси відбувається рейдерське захоплення будівлі.
Учасники прес-конференції — журналісти — відразу стрепенулися, посипалися запитання: де? хто? чому?
А. В. Луняченко відповів ухильно: «Прізвища називати не буду, точну адресу теж. Скажу тільки, що будівля ця — на розі вулиці Сегедської та Фонтанської дороги».
ТАК СТАЛОСЯ, що за годину до заяви А. В. Луняченка, автор цих рядків, у цій будівлі розмовляв з Олегом Анатолійовичем Лесковим — директором ТОВ «Ексіт-Од» — організації, яка нібито й продемонструвала рейдерські замашки.
Олег Анатолійович хитав головою і, посміхаючись, говорив:
— Так, я знаю, зафіксовано вже багато рейдерських захоплень — і заводів, і фабрик, і інших підприємств. Але ми до чого? Нічого захоплювати ми не збиралися. Наше завдання — повернути свої гроші. Як тільки ми їх «відіб’ємо» — спокійно йдемо, і жодних захоплень. До речі, ось рішення господарського суду: наш позов повністю задоволено. Читайте: «Стягнути з Одеського облспоживспілки на користь ТОВ «Ексіт-Од» вартість поліпшень у сумі 2472594 грн. 71 коп., витрати на оплату держмита у сумі 25500 грн., а також витрати на ІТС (інформаційно-технічні засоби) судового процесу у сумі 118 гривень». Ось і все. Що тут незрозумілого?
З одного боку, справді все зрозуміло. І суддя Н. В. Рога, яка підписала «рішення іменем України», очевидно, теж так вважала. З іншого, є постанова Вищого господарського суду (теж «іменем України») у складі колегії суддів: В. Я. Карабаня, Л. В. Ковтонюк та В. В. Чабана, — в якій значиться: «Рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2006 р. скасувати, а справу направити до господарського суду Одеської області для нового розгляду».
ВИХОДИТЬ, не так уже й все просто у відносинах «Облспоживспілки» та «Ексіт-Од». І тут, можливо, варто злегка торкнутися історії та характеру їхніх стосунків. Гадаю, представляти таку організацію, як «Облспоживспілка», немає потреби. Скажімо тільки, що «споживча кооперація» існувала і сьогодні функціонує в усіх країнах Європи і за всіх політичних режимів. І у нас вона жила-поживала за царських часів, а за радянської влади взагалі розквітла пишним цвітом. Зараз, общипана з усіх боків могутніми конкурентами, вона все ж таки діє і допомагає сільським трудівникам виживати в наш непростий час.
Звісно, чверть століття тому «Облспоживспілка» була настільки потужною організацією, що з нею не могли не рахуватися ані всесильний обком партії, ані владний облвиконком. П’ятиповерхова будівля управління на розі Сегедської та Фонтанської дороги (тоді — вулиця Перекопської дивізії) була повністю забита службовцями. І величезна кількість кабінетів, і їдальня, і спортзал, і приміщення для проведення конференцій, симпозіумів, урочистих заходів.
На сьогодні все змінилося: штат управлінців скоротився разів у десять, багато приміщень виявилися вільними. Їх-то й стали здавати в оренду. Один з орендарів — ТОВ «Ексіт-Од», з ресторанним напрямком бізнесу. Так у торці суворої будівлі з’явилося кафе-ресторан «Вітрина». Причому відразу ж стало розширюватися, образно кажучи, вилізло на тротуар, накрилося новою кришею, одяглося в скло.
Зрозуміло, що на таку реконструкцію були витрачені чималі кошти, але чи узгоджувалася вона з хазяїном будівлі?
Іван Васильович Негода, голова «Облспоживспілки», відповідає на це запитання однозначно: з нами не узгоджували, нічого у нас не питали і жодних дозвільних документів від управління архітектури та містобудування, тим більше, від ДАБК (державний архітектурно-будівельний контроль — Ред.) не було і немає. Налице — чистий «нахалбуд», але грошики хочуть «скачати» з хазяїна будинку.
— Причому, — каже Іван Васильович, — ми їх попереджали: не можна так робити, мовляв, це незаконно. Попереджали і усно, і письмово.
Запитується: а як же суддя Н. В. Рога не звернула увагу на такий казус? О, вона дуже «дипломатично» обійшла складне питання. У своєму рішенні зазначає: «Посилання відповідача на листи від 11.01.06 та від 05.06.06 р. про припинення будівельних робіт та робіт, пов’язаних з реконструкцією орендованих приміщень без згоди на це орендодавця, судом також оцінюються критично, оскільки, згідно з матеріалами справи, ремонтно-будівельні роботи з добудови та реконструкції об’єкта оренди були проведені ще до 2006 р., однак жодних заперечень у той час «Облспоживспілка» не робила».
А ЩЕ «Ексіт-Од» спорудило фонтан на площі навпроти «Вітрини». Фонтан не простий — унікальний, за особливим проєктом. А навколо «водограю» з’явився літній майданчик зі столиками, за якими клієнти бару — ресторану — кафе могли їсти, пити, вести бесіди на свіжому повітрі. Коротше: шик, блиск, краса, якби не одна деталь. Річ у тім, що на місці фонтану стояв «Пам’ятний знак» на честь принципів свободи слова та демократії, а також загиблих журналістів електронних засобів масової інформації. Встановлював його оргкомітет Міжнародного конкурсу програм регіональних телекомпаній «Україна єдина». Навколо «знака» були розміщені таблички з назвами теле- та радіокомпаній, телепрограм та персоналій, які сприяли встановленню «Пам’ятного знака». Наприклад, табличка: «Телестудія «Екологія суспільної свідомості». Москва, Російська Федерація. П. Орлов, В. Батурін. Програма «Загибель башкирського журналіста Валієва», 2003 р.».
Але оскільки «Пам’ятний знак» заважав встановленню фонтану, його перенесли, поставили ближче до транспортного перехрестя. А таблички (їх понад 60) залишилися вмонтованими в тротуарну плитку по кромці пояса, де влітку розставляють столики для любителів свіжого повітря. Звісно, тут і підмітають, і поливають плитки зі шланга, але й …ходять по них у брудному взутті. Прямо по іменах загиблих і тих, хто закликає: будемо пам’ятати!
Це лише невеликий штрих, хоча, якщо копнути глибше, у відносинах людей бізнесу часто економічні питання вирішуються за допомогою порушень моральних постулатів. Ось і в нашому випадку, господар «великого будинку» — будівлі «Облспоживспілки» вважає, що його квартиранти-орендарі все дуже точно прорахували.
Іван Васильович Негода — керівник з великим стажем, людина досвідчена, енергійна і дуже темпераментна. Коли говорить про спроби захопити будівлю «Облспоживспілки», буквально кипить:
— Так, їхній план був простий — захопити всі п’ять поверхів. Те, що вони стверджують, ніби хочуть «відбити свої гроші», — казка для наївних журналістів. До речі, сума в 2,4 мільйона — теж не випадкова, хоча й «висмоктана з пальця». Ми це довели в прокуратурі, і вона вже порушила кримінальну справу. Але головне ось у чому: вони сфальсифікували документи, змусили працювати на себе нашого юриста. І з суддею попрацювали…
Далі І. В. Негода розповідає, що орендарі спочатку всім дуже подобалися: справно платили за оренду, жодних проблем не створювали. Потім, правда, стали перебудовувати бар-ресторан, але обіцяли отримати всі узгодження. У правому крилі будівлі (у спортзалі) вони тримали великий меблевий магазин. Але раптом у магазині виникла пожежа (вважається — підпал конкурентів). Втім, вогонь відразу ж загасили, але приміщення, що називається, закоптилося до стелі, магазин довелося ліквідувати. Орендарі пропонували перебудувати колишній спортзал під банно-пральний комбінат. Господарі не погодилися і в оренді цього приміщення відмовили.
ОТ ТОДІ-ТО все й почалося. До речі, пан Лесков у розмові з кореспондентом категорично заперечував те, що «Ексіт-Од» планував створити тут пральню.
— Ні, це вигадки, — говорив він. — Ми збиралися зробити тут ремонт і обладнати чудовий банкетний зал. Нам не дозволили, і зараз цей шматок будівлі, якщо так можна висловитися, розвалюється на очах. Подивіться, які тріщини.
Тріщини, звісно, вражають, але мова не про них. Після пожежі в «Облспоживспілці» дізналися, що документи, які визначають статус орендаря, згоріли, і їх потрібно відновлювати за оригіналами, що збереглися у «великому будинку». Юрист господаря відніс їх орендарям, а коли документи повернулися назад, то це були вже не ті «договори». Як стверджує І. В. Негода, хтось вийняв з договору оренди два внутрішні аркуші, замінивши їх на інші. Перший аркуш і четвертий (з «шапкою», штампами та печатками) збереглися, а ось начинка змінилася. Там з’явився пункт № 4, який дозволяє орендарю проводити будь-які роботи (ремонт, реконструкцію) у приміщенні, а вартість цих робіт нібито лягає на «хазяїна», який може знизити орендну плату, а при розставанні — компенсувати витрати.
Саме з  цією правовою нормою і з вимогою до «Облспоживспілки» виплатити майже 2,5 мільйона гривень орендарі звернулися до суду. І, як уже говорилося вище, суддя, яка підтримала позивачів, аргументи відповідача про те, що документи сфальсифіковані і це — «рейдерський наїзд» за відомою схемою, проігнорувала. Причому тут же стався ще один неймовірний фокус: апеляційна скарга на рішення первинного господарського суду не потрапила до адресата. Чому? Вона була відправлена не за призначенням, з порушенням термінів та зі спотвореною зворотною адресою.
З юристом, який займався цими справами, «Облспоживспілці» довелося терміново розлучитися. Перестрибнувши апеляційну інстанцію, відразу звернулися з касацією до Вищого господарського суду України. І паралельно — до прокуратури.
Про те, чим закінчилося звернення до Києва, ми вже говорили: Вищий госпсуд скасував рішення судді Роги і відправив справу на перегляд. Прокуратура теж накопала багато «цікавого». Заступник прокурора Приморського району Одеси А. А. Волков встановив: подані ТОВ «Ексіт-Од» до господарського суду документи, що підтверджують проведення реконструкції приміщень на загальну суму 2552594,71 грн., не відповідають дійсності. Роботи, які були заявлені як проведені при написанні та поданні позовної заяви до Одеського облспоживспілки 02.08.2006 р. на загальну суму 1013841 грн., фактично не проводилися.
Далі постанова прокурора свідчить: «Порушити кримінальну справу стосовно посадових осіб ТОВ «Ексіт-Од» за ознаками складу злочину, передбаченими ч. 2 ст. 366 КК України». Кримінальній справі присвоєно номер, в якому 11 цифр.
На жаль, провести графологічну експертизу переписаного (як вважають в «Облспоживспілці») договору оренди досі не вдалося, хоча і неозброєним оком можна визначити невідповідність шрифту на 1-му та 
4-му аркушах і на двох внутрішніх. Але, хай там як, можна підвести попередні підсумки: спроба орендарів захопити будівлю не вдалася, попереду нове судове розгляд.
Що й казати: багато підступності в наш неспокійний час. Втім, а коли його було мало? Ще Гомер, а за ним і Вергілій, попереджали устами Лаокоона і Кассандри: «Бійтеся данайців, дари приносячих». Це можна перефразувати так: «Бійтеся орендарів, що прикрашають ваші приміщення».
Павло ШЕВЦОВ.