Дітям у дарунок — маму і тату!
У день Святого Миколая міська служба у справах дітей вдруге вже проводила свято для дітлахів із прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в ресторані «Алі Паруса» за ініціативою його директора Лідії Яківни Мозговенко та за підтримки благодійних фондів «Держава», заводу «Одескабель», агентства нерухомості «Реаліті Академія» та обласного управління внутрішніх справ.
Звісно, було і веселощі, і частування. Але головне, цього дня і в цьому місці 17 дітей знайшли собі батьків. Простіше кажучи, дітлахів передали до створених рішенням горисполкому від 14 грудня цього року прийомної сім’ї Михайла та Валентини Родославових (четверо) і до дитячого будинку сімейного типу Вадима та Інни Закорчених (семеро). Шестирічний Санька з притулку № 1 вхопився за руку мами Інни і не давав зайняти це місце нікому…
Тепер в Одесі існують дві прийомні сім’ї та п’ять дитячих будинків сімейного типу. 60 дітлахів із цих сімей на святі отримали подарунки. А ще солодощі відвезли до міських притулків на вул. Терешкової та Краснова.

«Костюм шоу-2006»
Напередодні дня Святого Миколая незвично відкрилися Різдвяні свята в дитячій художній школі № 2, що на вул. Махачкалинській: тут пройшов (уже вчетверте) конкурс «Костюм шоу-2006». Ідея цього фестивалю народилася у директора школи Наталії Валентинівни Дзукашвілі, а вчителя та учні з задоволенням втілили її в життя.
Умови прості: потрібно спорудити костюм із будь-якого нестандартного матеріалу та зробити цікаву презентацію. Брати участь можуть усі охочі від малого до великого (три вікові категорії). Цього разу дітлахи представили близько 40 костюмів. І які оригінальні: «Медуза» із целофану, «Чарівна трюфелька» з цукеркових обгорток, «Орігамі» із соломинок для коктейлю, «Мумія» з туалетного паперу… «Художника», нарешті, у вигляді палітри — це на честь «альма матер», і почесна гостя Світлана Михайлівна Кулікова, яка колись закінчила одеську ДХШ № 2, а тепер завідує галереєю в м. Южному, особливим призом відзначила саме цей костюм.
На святі була присутня начальник відділу музичного та театрального мистецтва міського управління культури Наталія Анатоліївна Лисенко — і їй свято сподобалося. А от членам журі (його очолював директор ДХШ № 1 ім. Костанди Валерій Пилипович Токарєв) довелося нелегко: всі костюми були гарні — по-різному. Усіх і нагородили. У дорослих вистачило фантазії придумати похвалу для кожного учасника: за ідею, за образ, за оригінальність, духовність, ексцентричність…
Залишається сказати, що в ролі режисера-постановника святкового дійства виступила Тетяна Володимирівна Іванченко, а концертну частину підготувала Олена Валентинівна Анісімова. Допомогли провести фестиваль художній школі сусіди та друзі з музичної школи № 13 — скрипалі, піаністи та театральна студія.
Світлана ІВАНОВА.

Винахідливі діти
У день Святого Миколая у нас сталося ось що. Бабуся купила братику (йому три з невеликим роки) машину з підйомним краном, про яку він давно мріяв. Був у бабусі великий в’язаний святковий носок, його вона повісила ввечері біля ліжка Вовочки, пояснивши, що прийде вночі Святий Миколай і покладе туди подарунок.
Вранці Вова був на сьомому небі від щастя. Цілий день возився з іграшкою. А ближче до ночі заліз у шафку зі своїми речами, витягнув звідти всі в’язані шкарпетки і акуратно розклав на підлозі біля ліжка. «Що це таке?» — запитала бабуся, коли прийшла з роботи. «Нехай дідусь Миколай у кожен носок покладе подарунок», — відповів винахідливий онук.
Наступного дня бабуся розповіла цю смішну історію на роботі, а одна з молодих співробітниць у відповідь їй — іншу. Дочці Лізі вночі вона поклала ляльку під подушку нібито від Святого Миколая. Лялька дівчинці сподобалася. Але через деякий час дівчинка оголосила, що дідусь вчинив нечесно — на її ліжку лежали дві подушки, отже, і подарунків має бути два…
ЕЛЕНА.

«Хочу сподобатися!»
Під такою назвою проходило заняття клубу «Подружка», який вже кілька років існує в нашій 101-й школі.
На багато занять ми не допускаємо хлопчиків, оскільки вирішуємо свої дівочі проблеми. Але бажання подобатися — це бажання нормальної людини. Подобатися хочуть і дівчата, і хлопці, і дорослі, і діти, тому на цьому занятті ми дозволили бути присутніми і хлопчикам. Перед цим заняттям ми звернулися до двадцяти дівчат і двадцяти хлопців із запитанням: «Які тобі подобаються дівчата і хлопці?»
Вчителі раділи, що вульгарних і грубих відповідей не було. Хлопцям подобаються дівчата, які не дозволяють вольності, від яких не пахне сигаретами, які не дуже фарбуються, з гарною фігурою та довгим волоссям. Найбільше голосів отримало довге волосся та відсутність ненормативної лексики. Колишня випускниця школи Світлана Федорук розповіла про походження мату і про те, яке зло він нам приносить. Потім дівчата демонстрували зачіски з довгого волосся.
Мама однієї учениці Альона Євгенівна Ніколаєнко розповіла про структуру волосся та догляд за ним. У її доньки Ярослави коса нижче колін. Потім Дарина Зеркалова, Анна Флюдренко, Вікторія Січнева та інші дівчата демонстрували довжину свого волосся. Ми, як справжні моделі, ходили по подіуму під музику. Одночасно показували діловий стиль одягу.
Усім було цікаво. Дякуємо тобі, «Подружка!»
Хлопці нашої школи просять провести з ними хлопчачу вечірку!
Дарина ЗЕРКАЛОВА.
Дев’ятикласниця.

Скрипалі Зої Мерцалової
З усіх куточків світу приймає цими днями вітання з ювілеєм відомий педагог-музикант школи імені П. Столярського та академії ім. А. Нежданової Зоя Петрівна Мерцалова. Серед її численних учнів і знаменитий альтист Юрій Башмет, і володар Гран-прі Всеукраїнського конкурсу скрипалів нинішнього року Олексій Семененко.
— Зоя Петрівна для нас не тільки мудрий, авторитетний учитель, але й наставник у житті, справжній друг, — каже 16-річний скрипаль, переможець конкурсу «Срібна нота» на призи «Вечірньої Одеси» Едгар Лоренц. — Я, як і мої друзі Яна Шарапанівська, Сергій Майборода, намагаємося бути гідними честі займатися в класі такого майстра, великого трудівника, високоосвіченої людини.
Зоя Петрівна створює дружнє, добре братерство шанувальників чарівного світу музики. Так, мої батьки інженери за освітою, вперше тільки зі мною відвідали філармонію і тепер не уявляють свого життя без музики. Ми стали однодумцями, ближчими за інтересами.
Низький уклін за науку моїй улюбленій вчительці. З сторінок «Білого вітрила» від імені учнів та батьків хочу побажати Зої Петрівні міцного здоров’я, довгих років життя, щастя, подальших успіхів у підготовці та вихованні скрипалів!
Валентина ЧЕРЕВИЧЕНКО.

конкурс
Спробуйте намалювати
Державна податкова адміністрація в Одеській області запросила школярів взяти участь у конкурсі «Податки очима дітей».
Це буде шостий за рахунком конкурс дитячої творчості «Податки очима дітей». Його мета — формування податкової культури у дітей і, звісно ж, надання їм можливості реалізувати свої творчі здібності.
Роботи приймаються в районних податкових інспекціях за місцем навчання дітей.
Співробітники цих інспекцій до 31 березня 2007 року направлять роботи переможців до обласної податкової адміністрації для участі в другому етапі конкурсу.
Авторів трьох найкращих робіт нагородять путівками до дитячого центру «Артек».

Театр ляльок запрошує
19 грудня в театрі ляльок на вул. Пастера, 15 відбулася робоча здача вистави «Лісова казка».
Прем’єра — це завжди свято для артистів.
Цього разу вперше «прогін» був відкритим: на нього запросили студентів Одеського національного університету ім. Мечникова, Південноукраїнського педагогічного університету, театрального училища. А ще — школярів із СШ № 105. На знак подяки. Річ у тім, що школа допомагає театру. Дітлахи проводять театральні етюди хвилин на 10-15 перед початком вистав. Простіше кажучи, розважають дитячу публіку. Добре їм це вдається. «Лісову казку» можна буде подивитися 28 грудня, початок об 11.00, квитки коштують сім гривень (це трохи дорожче, ніж зазвичай, але зате Дід Мороз вручатиме подарунки).
А сьогодні, в суботу, 23 грудня, (теж об 11.00) дітлахам покажуть виставу за казкою Г.-Х. Андерсена «Стійкий олов’яний солдатик». На глядачів чекає сюрприз — відкриття виставки «У світі казок Андерсена». У цій справі театру допомагало міське управління освіти. а значить, учні всіх навчальних та позашкільних закладів Одеси знали про неї. Багато хто взяв участь. Виставка вийшла не”звичайно красивою. Діятиме вона до закінчення шкільних канікул, тож є можливість долучитися до мистецтва інших, а потім, можливо, створити щось своє.
У перший день нового року, ближче до обіду (о 13.00) артисти театру на Куликовому полі безкоштовно покажуть усім охочим виставу «Де ж п’ятий?» Ве-е-еликі ляльки виступатимуть. Там із п’ятого яйця курча ніяк не могло вилупитися — ласки і тепла не вистачало йому. А летіла метелик, ніжно крильцем торкнулася — і з’явився п’ятий на світ…
Взагалі ж театр ляльок із цього часу і до закінчення шкільних канікул щодня даватиме вистави. У деякі дні (наприклад, з 28 по 31 грудня) навіть по дві — об 11.00 та о 12.30. Приходьте, маленькі глядачі!
Олена МИХАЙЛОВА.

проба пера
Живий кришталь
Люблю тебе з дитинства, рідний краю:
Калини цвіт, волошки у житах,
Веселку, яка барвами так грає,
Немов злетів у небо дивний птах.
Люблю джерельну життєдайну воду — 
Живий кришталь до спраглих вуст несу.
Люблю пісні я рідного народу,
В яких увічнив він душі красу.
Люблю життя! А як же не любити?
Для цього й народилася на світ.
Життя своє потрібно так прожити,
Щоб добрий на землі лишився слід.
Катерина МАЗНИЦЬКА.
с. Новопетрівка Великомихайлівського району.

Посміхніться!
З ваших листів
Батько моєї подруги був директором школи, але він помер ще в дитинстві.
* * *
Вчителька дала завдання написати твір на незаперечну тему любові.
* * *
Нова дівчинка виявилася карикатурним явищем на ходячих ніжках.
* * *
Хімічні формули роз’їдають мені мізки.
* * *
Труднощі шкільного життя хлопчаки розважали курінням у туалеті.
* * *
Мама і бабуся жити не можуть без добрих оцінок у моєму щоденнику.