футбол: чемпіонат країни
Цей скандальний сезон
Поточний сезон проходить у повному відповідності до закону діалектики про єдність і боротьбу протилежностей. З одного боку — принизливий виступ провідних клубів у єврокубках, безпрецедентна низка скандалів у національній першості, з іншого — фантастичний дебют збірної України на чемпіонаті світу та впевнений старт у відбірковому турнірі європейської першості. Про перипетії футбольного життя країни ми ще поговоримо, а зараз зупинимося на найближчому для нас — «Чорноморці».
Команда завершила осінню частину сезону з дефіцитом. Поділ 9-10-го місць у турнірній таблиці, 20 очок після 15 ігор: 5 перемог, 5 нічиїх і 6 поразок. Різниця м’ячів теж мінусова — 20-23 (при цьому одесити, забиваючи в середньому лише по 1,3 м’яча за гру, мають третій показник у лізі — веселенький показник, чи не так?). Та й виліт на ранній стадії розіграшу Кубка УЄФА після поразки від непривабливого тель-авівського «Хапоеля» позитивних емоцій не додав.
Втім, невиразна гра команди чимось надзвичайним для вболівальників не стала. Не міг «Чорноморець», демонструючи настільки невиразну гру, претендувати на більше.
Не відзначалися стабільністю голкіпери. Здебільшого ворота захищав Віталій Руденко. Йому не раз доводилося рятувати становище, безстрашно виправляючи численні прорахунки партнерів, проте й сам він був не безгрішний. Те саме можна сказати й про Геннадія Альтмана. Адже головною якістю хорошого воротаря є надійність. Її-то Віталію та Геннадію якраз і бракувало.
За спокій у власному тилу в першу чергу відповідали Кахабер Мжаванадзе, Геннадій Ніжегородов, Сергій Білозор, Ілля Канделакі, Сергій Симоненко, Георгій Шашіашвілі та Андрій Островський. Звісно, зараз в оборонних діях зобов’язана брати участь вся команда, проте основна відповідальність все ж лежить на захисниках. Так от, більше, ніж «Чорноморець», пропустили тільки два колективи — ФК «Харків» і «Зоря». Які ще потрібні коментарі? Всі команди, керовані Семеном Альтманом, перш за все, відзначалися суворою та самовідданою, на межі самопожертви грою в обороні. Тим гірше було спостерігати за безвідповідальними діями одеських беків у нинішньому сезоні. Нічим не обґрунтована самовпевненість, що чергується з незрозумілою для гравців рівня різних збірних боязкістю; елементарні тактичні прорахунки, розбавлені дитячими технічними помилками, — на що сподіватися при такій грі?
Якщо дії захисників визнати незадовільними, то яку ж оцінку слід виставити нападникам? Ще раз звернемося до статистики: Сергій Шищенко провів 15 ігор і забив 2 м’ячі, Олег Венглинський — відповідно 10 і 1, Євген Лошанков — 2 і 1, Сергію Осипову (9 ігор), Євгену Луценку (7), Ігорю Бугаєву (5) та Олександру Згурі (1) не вдалося відзначитися жодного разу! Схоже, роль наших форвардів у тактичному малюнку команди зводиться до відволікаючих маневрів — голи-то забивають інші. І це при тому, що Венглинський та Шищенко — визнані бомбардири. Що є причиною їхнього гольового, м’яко кажучи, безсилля — психологічні проблеми, неправильний тренінг, а може, «Чорноморець» — не той клуб, де вони можуть розкритися (навіщо тоді запрошували?)?
На цьому тлі світлою плямою виглядає середня лінія, хоча й до неї, загалом, можна пред’явити претензії. Невтомний імпровізатор Андрій Кірлик, безстрашний мушкетер Валентин Полтавець, Олександр Зотов, який поступово набуває колишньої форми, Сергій Даниловський, який став беззаперечним лідером в останніх матчах, стійкий солдат Руслан Гілазев (п’ятеро з них забили 15 м’ячів) плюс Павло Кирильчик, який рідко з’являється в основному складі, тягнули за собою всю команду, тримали її на плаву. І не вина півзахисників, що їхніх зусиль виявилося достатньо лише для дев’ятого місця, яке, тим не менш, залишає шанси на боротьбу за право грати в єврокубках.
Причина незадовільного виступу «Чорноморця» лежить на поверхні. Команда з літа працювала без головного тренера. У міжсезоння, коли Семен Альтман працював у збірній, тренувальним процесом керував Олександр Скрипник. Альтман повернувся з чемпіонату світу морально та фізично спустошеним (він єдиний у тренерському штабі Олега Блохіна поєднує роботу в збірній та в клубі), що в результаті найнегативнішим чином позначилося на здоров’ї. В результаті тренерську естафету прийняв Віктор Догадайло. І хоч би що говорили про чітку взаємодію тренерської команди, в таких умовах домогтися від підопічних цілісної, осмисленої гри навряд чи було можливо.
Все зрозуміло і поправно. Повернеться до ладу С. Альтман, попереду довга зима, протягом якої, можна не сумніватися, буде і гра поставлена, і впевненість повернеться. Суперники пішли зовсім недалеко, і єдине доступне простим смертним призове місце (третє!) на відстані всього трьох перемог. Мене турбує інше.
Ми вже звикли до того, що клуби, які зазнають краху, вдаються до засобу, який я б назвав «бальзамом» Грозного. Один з найпомітніших українських тренерів знаменитий тим, що щороку «ліпить», по суті, новий колектив. Кожне міжсезоння команди, ним керовані, оновлюються відсотків на вісімдесят. Треба віддати належне, вміє цей фахівець у найкоротші терміни досягати поставлених цілей (вельми, втім, приземлених) — такий його фірмовий стиль. Як це не парадоксально, але до подібного «ліку» в запеклій боротьбі між собою стали вдаватися гранди вітчизняного розливу — київське «Динамо» і донецький «Шахтар», а слідом за ними і їхні товариші по українській першості. «Чорноморець» пачками новачків не закуповує. Семен Альтман — тренер, який на перше місце ставить СИСТЕМУ. Ще в союзні часи одесити славилися тим, що набирали зі власної школи або нижчих ліг нікому не відомих гравців і робили з них майстрів. Сьогодні такої системи в селекційній політиці не проглядається. Від міжсезоння до міжсезоння склад «моряків» змінюється досить значно: приходять від трьох до п’яти осіб, на яких робиться ставка, випихаючи в запас тих, на кого ставка оголошувалася роком раніше. А конкурентоспроможного колективу все немає, сильнішою команда не стає. Згадайте, кого за останні роки висунув дубль? На думку спадає хіба що Гришко, який нині, судячи з усього, перебуває в глибокій ігровій кризі. А де сьогодні Багнюк, Уваров, Нефьодов, брати Стояни, Козир, Хромих, Остроушко, Сергєєв, Клименко, Птачик, Р. Луценко? Чи не чекає подібна доля того ж Гришка, Ширяєва, Згури?
Чому так відбувається, яка віддача клубної ДЮСШ та численної тренерської команди, наскільки вірно, враховуючи одеські реалії, обрано стратегію розвитку клубу? Від вирішення цих питань, як мені здається, безпосередньо залежить завтрашній день «Чорноморця».
У футболістів настала відпустка. До занять вони приступлять вже в новому році — 4 січня. Хочеться сподіватися, що робота, пророблена взимку та ранньою весною, принесе свої плоди: команда поведе боротьбу за медалі. Але очки, місця, нагороди — лише наслідок. Головна мета — гра. У нашому ж чемпіонаті на першому плані не гра, а ігри. Але про це — в наступній публікації.
Анатолій МАЗУРЕНКО.
(Закінчення слідує).
шахи
Туман розсіявся, з’явився одноосібний лідер
Пройдено екватор жіночої першості України. Відбулися ще 3 тури. Шостий виявився найрезультативнішим.
Єдина нічия між Анною Ушеніною та Інною Гапоненко — не зіпсувала загального враження про бойовий настрій шахісток. Перемогли Марія Музичук, Оксана Возовик, Ольга Калініна, обидві Наталії — Здебська та Жукова. Після сьомого туру Оксана Возовик міцно утримувала віжки удачі, очолюючи біг змагання. Клас гри Жукової позначився, вона поступово переграла Галину Бреславську, і тій довелося викинути білий прапор. Калініна поки що не зробила жодної нічиєї і знову не змінила своєї традиції, програвши Здебській.
Найпринциповішою була зустріч учасників гонки лідерів Музичук та Ушеніної. Остання зуміла використати слабкості в позиції суперниці і зупинити її переможний хід. У день восьмого туру туман розсіявся, з’явилося сонечко і… одноосібний лідер. Нею стала з 6 очками Анна Ушеніна, яка обіграла Катерину Должикову.
Три перемоги поспіль (чергова над Жуковою) дозволили Наталії Здебській наздогнати Оксану Возовик. У обох по 5,5 очка. Розкочегарилася, нарешті, Галина Бреславська, здолавши Світлану Іванову. Розбавила 50% рубіж Тетяна Василевич, вигравши у Марії Музичук. Решта партій закінчилися внічию.
Вболівальники! Останній тур відбудеться об 11.00, а закриття чемпіонату о 17.00 6 грудня в санаторії «Біла акація».
Олег МІЛЮТІН.
Міжнародний майстер з шахів.











