«Я хочу жити в якісному світі»
Нещодавно під такою назвою в актовій залі підприємства «Одесастандартметрологія» на вул. Кузнечній відбулося свято — нагородження учасників Всеукраїнської виставки-конкурсу дитячого малюнка.
Втретє спільно з обласним управлінням освіти проводить його «Одесастандартметрологія», а головою журі є генеральний директор підприємства В. Н. Царюк.
Три теми запропонували дітям: «Я пізнаю якісну продукцію», «Ми — архітектори якісного світу», «Найкращий плакат на споживчу тематику». Більше 130 робіт надіслали художники віком від 5 до 17 років. Усі вони були виставлені в залі і створили непередавану святкову атмосферу. З 36 найкращих малюнків члени журі відібрали 11 для того, щоб надіслати на постійно діючу виставку до Києва, там підсумки підведуть у листопаді, до Європейського тижня якості. За підсумками Всеукраїнського конкурсу видається чудовий (папір відмінної якості дозволяє передати яскравість малюнків) каталог, до якого обов’язково потрапляють і одесити.
Я пройшлася виставкою. Душа відпочиває! Руслана Сапелкіна зобразила кухаря з вусами поруч із продуктами — ковбаса, молоко, борошно, а в кутку — хитренька мишка. «Українське — якісне» — девіз малюнка. Настя Комкова назвала роботу «Браво вареникам!». Скриню з солодощами намалювала Лайла Темірсултанова. У Віталіни Максимової — поросята з міцним будинком, у Олі Шуляк — овочі та фрукти, у Лени Кулешової — тюльпани, у Лени Кокаревої — українка з півнем, у хвості якого веселка грає…
Підійшла до дівчат із 57-ї школи Іри Адосової та Насті Мельник (бандуристки ансамблю «Чорнобривці» з центру «Моряна» прийшли прикрасити свято українськими народними піснями): що їм подобається на виставці? Найбільше — малюнки Маші Сордій на тему «Бережіть природу». Картини у Маші чисті, ніжні. Озеро, гори, квітучі дерева. Птахи незвичайної краси. Мудрі та горді тигри.
А ось Настя Колеснікова зі своїми «Дельфінчиками» до числа переможців не потрапила, хоча малюнок у неї дуже привабливий. Настя прийшла на конкурс з двома мамами — домашньою та студійною. Рідна мама Альона Миколаївна розповіла, що донька без своєї ізостудії (центр «Промінь») жити не може. А керівник ізостудії Ганна Леонідівна Буяльська поділилася радістю: їм дали нове приміщення на вул. Балківській — і тепер у маленьких художників є чудові умови для занять. Дев’ять чоловік із центру «Промінь» брали участь у виставці. І дві роботи таки зайняли призові місця!
Але ось уже представник адміністрації «Одесастандартметрології» З. Б. Сейфулін виступає з привітальною промовою: «Ринкова економіка — це ціна та якість. Ми хочемо добре харчуватися, добре одягатися і жити в хорошій квартирі. Чи буде так — залежить від людей…» Якщо люди ставитимуться до своєї роботи так, як поставилися юні художники до конкурсу, все у нас вийде! Організатори конкурсу вручали грамоти та призи: калькулятори, фломастери, фарби, папір… Жоден художник не пішов зі свята без подарунка.
Олена МИХАЙЛОВА.

Найкращі шкільні екоцентри
Штабом екологічної освіти та виховання в школі, як правило, є кабінет біології. У більшості навчальних закладів такі екоцентри мають відповідну наочність (плакати на природоохоронні теми, таблиці тощо), яка відображає екологічні проблеми та завдання міжнародного, державного та регіонального рівня. Ці кабінети відрізняються від інших навчальних центрів школи розкішним оздобленням кімнатних рослин, нерідко мають куточок живої природи та зимовий сад. Одним словом, дихають любов’ю до природи.
Обласна рада Українського товариства охорони природи нещодавно підбила підсумки конкурсу на найкращу «кімнату природи» у навчальних закладах Київського та Приморського районів. Перше місце розділили школи №№ 82, 84, 39 та гімназія № 1, друге — школи №№ 72, 77, 83 та Маріїнська гімназія, третє — школи №№ 27, 56, 63. Переможцям конкурсу вручено грамоти обласної ради УТПП та цінні книги. Відзначено також активну організаційну допомогу у проведенні конкурсу фахівців районних відділів освіти: Київського — 
Л. В. Янишевської, Приморського — Є. В. Владельщикової.
Алла НАТАЛІНА.

Посміхніться!
З ваших листів
Вчителька сказала, що неможливо подолати твердолобість моєї голови.
* * *
Ми писали твір про нев’янучі дні осені.
* * *
Списавши лабораторну роботу, моя душа заспокоїлася.
* * *
За добре вимитий кабінет вчителька висловила нам подяку у вигляді посмішки.
* * *
Нові підручники берегти легко, а старі — не дуже.
* * *
Хлопчик мені дуже сподобався, але його карі очі відразу закохалися в мою подругу.
* * *
Коли вчителі забороняють любов, вона зростає ще яскравіше.

Екологи МГЕОРАН — серед переможців
З 27 по 29 вересня 2006 р. у Севастополі проходив II Міжнародний салон винаходів та нових технологій «Новий час». У ньому брали участь Казахстан, Росія, Україна та Естонія. Серед учасників були юнацькі та дитячі команди, які демонстрували свої досягнення в різних галузях.
Молодіжна група природознавців Одеської регіональної академії наук (МГЕОРАН), в якій з 1996 року займаються учні шкіл №№ 17, 22, 62, 67, 71, 177, як срібний призер конкурсу (18 травня 2006 року в Одесі, ІНВАЦ — «День науки») представила свою багаторічну діяльність на досить високому рівні. Завдяки її активній природоохоронній роботі закрито два незаконних піщаних кар’єри на Куяльницькому лимані, ліквідовано каналізаційний свища на нейтральній смузі Комінтернівського та Суворовського районів Одеської області. Група веде постійні спостереження за фізичними та біологічними процесами Куяльницького лиману, річки Дністер, Хаджибейського лиману. На узбережжі Чорного моря проведено багаторазові акції очищення узбережжя від сміття. Підсумком участі МГЕОРАН у II Міжнародному салоні винаходів та нових технологій «Новий час» стало присудження золотої медалі та пам’ятного сувеніра у вигляді статуетки орла — символу м. Севастополя — за представлений інноваційний соціальний проєкт «Міжнародний екологічний центр Північного Причорномор’я (МЕЦСП)». Проєкт підготовлено студенткою I курсу будівельної академії А. Добровольською, учнем 9-б класу ЗОШ № 71 В. Петлею та автором цієї замітки.
Власними силами хлопці з МГЕОРАН вивчають різні особливості та процеси в природі Одеського регіону, здійснюючи при цьому природоохоронну діяльність. Але на голому ентузіазмі далеко не заїдеш. Гостро стоїть питання фінансування діяльності групи. Якщо ще до 1998 р. роботи частково фінансувалися підприємствами «Одесагаз», «Морський торговий порт», «Ексімнафтопродукт» та Одеською міськрадою, то після 1998 року ці джерела стали недоступними.
А адже матеріальна підтримка таких груп сьогодні сторицею окупиться завтра.
Анна ГИНКУЛ.

Переможці — юні пожежники з Одеси
Нещодавно в кримському місті Євпаторія проходив заключний етап Всеукраїнського фестивалю дружин юних пожежників «ДЮП-2006». У ньому брали участь 27 команд юних пожежників з усієї України.
Одеський регіон представляли юні пожежники, команду яких склали учні СШ № 5 Суворовського району Одеси — Карина Вершиніна, Маргарита Кудріна, Ганна Хламова, Максим Заверуха, Максим Сиділев, Дмитро Шаповал. На всеукраїнські змагання вони їхали вже як переможці обласного етапу змагань. В Євпаторії їм довелося демонструвати свої знання в трьох конкурсах: після домашнього завдання — показу естрадних мініатюр на протипожежну тематику — вони повинні були ще перемогти в конкурсі ерудитів та в конкурсі знавців пожежної справи. І на всіх трьох етапах вони набрали найбільшу кількість очок — випередили всіх. Раділи і хлопці, і їхній наставник, керівник команди, заступник директора школи з виховної роботи Олександра Осадча. Їх від душі вітали всі. А ще кожен з хлопців отримав приз — музичний центр. Мікрохвильова піч — приз керівнику команди. Так тримати! Молодці!
Олена ВЕРБИЦЬКА.

Про найпотаємніше
Хома
Моя мама — молода, красива, весела. З нею можна про все поговорити. Люди до неї тягнуться. Напевно, тому було у неї три чоловіки. І жодного не залишилося. Зате залишилося троє дітей. Мені вже 15 років, сестрі Але — 10, а про Іллюшу розмова особлива.
Коли Ілля з’явився, так би мовити, в проєкті, мама занепокоїлася: чи зможе одна трьох дітей поставити на ноги? Але вона дуже хотіла мати хлопчика, а лікарі казали, що саме хлопчик і вийшов. Мені теж хотілося братика, щоб возитися з ним, грати, вчити. Тому я відразу сказала мамі, що буду допомагати їй у всіх домашніх справах, тільки нехай «купить» маленького.
А з сестрою Аліною розмова особлива, знову ж таки. Аліна у нас — дівчина з характером. Я раніше в гороскопи не вірила, вважала, що людина сама себе робить. Але росла Аля, і я розуміла: щось у цьому є. Ми з мамою за гороскопом — Водолії, в лютому народилися. З людьми спілкуємося легко. А Аля — Скорпіон. І адже точно — скорпіон. Взагалі-то вона хороша дівчинка, але характер нестерпний, на порожньому місці у неї складнощі. Так що мама побоювалася: як Аля прийме ще одну дитину? Сестричка ж бо наша купалася в любові та увазі як найменша. Ще ревнувати почне. Аліна на повідомлення відреагувала байдуже: не моє, мовляв, діло, вирішуйте самі. Хоча при цьому пробурмотіла, що обіцяного велосипеда не бачити їй, напевно, як своїх вух.
Коли Ілля народився, я була щаслива. До маленької Алі мене особливо не допускали, бо сама я тоді була маленькою. А тут крихітна людина повністю в твоїх руках. Іллюша погано спав з самого народження, я намагалася дати мамі відпочити вдень, багато гуляла з ним на вулиці. Швидко прив’язалася. Аліна теж нормально поставилася до братика, але їй не дозволяли, звичайно, самостійно з ним спілкуватися.
Зараз Іллі півроку. У мамы було мало молока, дитину рано почали підгодовувати. Вагу він набирає добре, навіть трохи більше норми. Це видно по пухкеньких щічках. За щоки ми і прозвали братика Хомою, Хом’яком. Може, для сторонньої людини звучить грубувато, але для нас це ласкаве домашнє ім’я.
У квартирі у нас дві кімнати. Одна належить мамі з Хомою, там стоїть його ліжечко, інша — нам з Аліною, ми спимо на великому дивані. І ось одного ранку Аля щось встала у свої справи (попити, здається), а повертається з Хомою на руках. Я запитую: «Плавав?» «Ні, — відповідає Аля, — просто Хом’яка захотілося». Ми поклали братика посередині і заснули всі троє солодким сном. Після цього випадку я зрозуміла, що і Аліна ніжно любить Іллю. Як і належить любити найменшого.
АННА.