вт, 17 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Минулого понеділка, 25 вересня, батьки 5-А (9-А) класу гімназії № 1 ім. А. П. Бистриної принесли до редакції листа: «У середині вересня в нас вирішили поміняти класного керівника і, одночасно, вчителя російської мови та зарубіжної літератури О. П. Коршко. Діти в повному складі ходили до директора з проханням скасувати рішення. Однак минулої п’ятниці їм представили нового класного керівника. Діти плачуть, а ми не можемо їм допомогти…»
Не справа, звичайно, на початку навчального року (та ще й останнього року перед «розсипом» класу по профілях) влаштовувати такі зміни. Однак у житті різне буває. Телефоную директору гімназії С. Ю. Петрусенко.
— У вчительки особисті обставини, вона сама написала заяву, в якій просить звільнити її від класного керівництва, зменшити навантаження і дати додатковий вільний день, — чітко пояснив Сергій Юрійович. — Олена Петрівна — талановитий вчитель, кандидат педагогічних наук, вона працює ще в інституті вдосконалення вчителів.
— Але чому ж на батьківських зборах 15 вересня ви про це не сказали? — запитую.
— Заяву подано 19 вересня, 20 вересня я зробив перетарифікацію. Тому 15 вересня на зборах я ще нічого не міг сказати.
— Може, варто було б попросити вчительку довести дев’ятий клас до кінця року?
— Я не вправі змушувати працювати насильно. Я сам опинився у складному становищі: немає кандидатури на класного керівника, призначив виконуючою обов’язки свого заступника
І. А. Фiногеєву.
— Але чому батьки так зреагували? Не зрозуміла ситуацію жодна людина — під листом 14 підписів, а в класі 27 чоловік. До речі, ви листа бачили?
— У класі 28 дітей, — поправив мене Сергій Юрійович. — А листа я бачив, він спрямований до багатьох інстанцій.
ТАК, БАТЬКИ ГОВОРИЛИ, що віднесли заяви до районного відділу освіти, міськ- та облуправління. Але виходить, на порожньому місці виник конфлікт?
Тут і інші питання виникають. Що ж змусило вчительку, яка чотири роки займалася з дітьми (з нею вони, наприклад, побували в Криму, у Львові, Білій Церкві, Тернополі…) покинути їх на початку року? Задати б це питання самій О. П. Коршко, але її поклали того ж понеділка до лікарні з гіпертонічним кризом. Зателефонувала до інституту вдосконалення вчителів. Виявилося, працює там О. П. Коршко в творчій лабораторії на громадських засадах, тобто без зарплати. Чому ж у такому разі відмовляється від годин у школі? Спробувала отримати відповіді на свої запитання у колег О. П. Коршко і була вражена тим, наскільки залякані всі учасники навчально-виховного процесу (вчителі, учні, батьки) у цій школі. Але це тема окремої розмови.
У О. П. Коршко, яка вийшла з педагогічної родини, 30 років стажу. Відгуки про неї як про вчительку — тільки похвальні. Відмінник освіти, вчитель-методист. У 2003 році визнана кращим класним керівником на міському конкурсі.
Зроблю відступ. Минулого року я розмовляла зі старшокласниками першої гімназії «за життя». Розповідали вони, наприклад, про те, що батьківські гаманці вельми впливають на оцінки дітей. Учні з «крутих» можуть списувати формули з дошки майже з підручника. На контрольній у таких на парті лежить аркуш з виконаними завданнями. Як правило, вони знають, яке питання їм зададуть завтра на уроці. Багато вчителів роблять вигляд, що нічого не відбувається. Але не всі, безумовно. Серед них — О. П. Коршко.
Довго розмовляла я і з батьками, випитуючи про шкільне життя все до дрібниць. Деякі дрібниці насторожують. Одна мама ображалася, що її дитину не обрали командиром у класі (але обирали ж діти!). Інша — що поставили 10 балів синові, а хотілося б 12. Подивитися ж роботи цього учня, так йому й «вісімки» багато. Загалом, за словами батьків, і директор не раз, ніби жартома, говорив вчительці російської мови, що не тих вона любить і не тих хвалить.
Взагалі-то дивне бажання буває у деяких батьків бачити дитину із середніми здібностями неодмінно відмінником. Адже навіть золота медаль не дає у вузах (за рідкісним винятком) пільг при вступі. Або це для престижу? Щоб висіла фотографія на дошці пошани (така є в гімназії № 1)?
Перші батьківські збори 15 вересня проходили в гімназії незвично: директор викликав до свого кабінету мам і татів по групах і задавав їм одне й те саме питання в різних варіаціях — чому за чотири роки пішло з класу вісім чоловік? Це, мовляв, дуже погано, проглядається незадовільна робота класного керівника. Однак, по-перше, не так багато дітей пішло, по-друге, семеро й прийшло.
Деякі батьки, і правда, скаржилися на Олену Петрівну. Що не дивно: ми недооцінюємо працю класного керівника, а це робота тонка, делікатна. Можливо, допустила якісь помилки. Але невже не можна було усунути непорозуміння менш болісним чином?
Я ВСЕ-ТАКИ ЗАТЕЛЕФОНУВАЛА Олені Петрівні до лікарні. З дозволу лікаря вона приїхала до редакції. Ні про що не хотіла розповідати. «Та вас навіть з кабінету виселили, вашими руками підготовленого», — дорікнула я її. Вчителька заплакала: «Син вже забрав мої книги звідти». І розповіла, що директор викликав її і велів написати заяву «за власним бажанням»: нібито, більша частина батьків не бажає бачити її класним керівником своїх дітей. Виявилося, що і уроки у своєму класі вона вести не може. Заяву з льоту, з жару О. П. Коршко написала. Одумавшись, принесла іншу, в якій просить залишити години. Яка її доля — невідомо.
…Нічого не сказав мені директор ні про конфлікт класного керівника з батьками, ні про «зворотну» заяву. Але своєму безпосередньому начальству доповів. Поговорила і я з завідувачем Приморського райВНО В. Н. Арватом.
— У гімназії я був, — сказав Віктор Миколайович. — У вчителя своя правда, у директора — своя. З батьками ще не зустрічався. Ситуацію поки що окреслити складно.
— Але з чого, на вашу думку, розгорівся сир-бор?
— Директор пояснив, що є заяви з боку батьків: діти просять замінити Олену Петрівну.
— Сергій Юрійович надав вам заяви?
— Показав дві, сказав, що захопив тільки їх.
— А як щодо годин?
— Можу зрозуміти літні перестановки, але в середині вересня… Поки вчителька не підписалася, що ознайомлена з наказом, він вважається недійсним. Вона подала другу заяву. Будемо розбиратися.
МИНУЛОГО Ж ПОНЕДІЛКА ввечері відбулися батьківські збори, вела які вже нова керівниця 9-А класу. Прийшов і директор, повторив слово в слово те, що сказав мені: О. П. Коршко пішла за власним бажанням. Батьки промовчали. Те, що сталося, вони обговорювали на вулиці. Серед версій-новин була й така: у однієї з мам знайомий працює в організації, де всі про всіх знають. Він сказав, що дуже впливові люди поставили директора перед вибором: або він, або вона. Плітки, звичайно. Але схоже на правду. Про що мені й говорили батьки. У справедливість вони не вірять.
Тетяна НЕПОМНЯЩА.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса