футбол: Кубок УЄФА
Зіграти краще, ніж в Одесі, виявилося недостатньо
«Хапоель» (Тель-Авів, Ізраїль) — «Чорноморець» (Одеса, Україна) — 3:1.
Тель-Авів. 28 вересня. Стадіон «Блюмфільд». 28 градусів. 15000 глядачів.
Судді: Ф. Штучлік, В. Горгон, А. Хоха (усі — Австрія).
«Хапоель»: Елімелех, Абукасіс, Антебі, Бадір, Барда, Дегу, (Де Бруно, 56), Халіба, Чен, Тоема (Абутбул, 85), Йоліч (Вермоут, 64), Паес.
«Чорноморець»: Руденко, Симоненко, Островський, Ніжегородов, Канделакі, Даниловський (Білозір, 77), Зотов (Кирильчик, 46), Кірлик, Полтавець, Венглинський (Луценко, 79), Шищенко.
Голи: Тоема (24), Барда (74), Ніжегородов (82), Де Бруно (88).
Попереджені: Чен (19), Ніжегородов (44), Канделакі (71), Даниловський (73), Луценко (81), Паес (81).
Видалений Островський (73).
Турбувала відсутність головного тренера Семена Альтмана, який через хворобу залишився вдома.
— План на гру розроблений Семеном Йосиповичем, — говорив на передматчевій прес-конференції Віктор Догадайло, виконуючий обов’язки головного тренера. — Нам лише залишається втілити його в життя. Це буде непросто, але ми приїхали перемагати.
Забігаючи вперед, зазначу, що і команда віддала грі всі сили, і план був обраний вірний, в результаті чого «Чорноморець» зіграв на виїзді набагато сильніше, ніж два тижні тому вдома. І тим не менш, програв. З тієї простої причини, що виконавська майстерність одеських гравців просто не дотягує до міжнародного рівня. Один Венглинський міг поховати плани суперників на благополучний результат. Але ні вихід один на один з воротарем, ні удар по порожніх воротах (арбітри, правда, зафіксували офсайд), ні спроба забити з меж воротарського майданчика (про інші, менш очевидні моменти промовчу) не принесли успіху. На 66-й хвилині тонко розіграну комбінацію «моряків» завершували Кирильчик (потрапив у суперника) і Даниловський, який з п’яти метрів ледь не нокаутував м’ячем голкіпера. Не зумів скористатися своїм шансом і Луценко, який опинився в аналогічній ситуації. Можна говорити, звичайно, і про гримаси фортуни — стійка врятувала «Хапоель» після удару Симоненка, а поперечина — після «пострілу» Полтавця, але який сенс скаржитися на невезіння, якщо регулярно сам упускаєш шанси, надані долею?!
Справедливості заради, доводиться визнати, що мова в даному випадку йде лише про другий тайм. У першому особливих загроз гості «Хапоелю» не доставили, хоча комбінували непогано. Зате господарям двічі вдалася по суті одна і та ж домашня заготовка: у контратаці м’яч по діагоналі переводився з флангу на фланг, де знаходився абсолютно вільний гравець. І якщо в другому випадку Руденко удар Тоеми відбив, то на 24-й хвилині не виручив.
Але після перерви становище докорінно змінилося. Наставник тель-авівців Іцхак Шум робив судомні спроби змінити хід зустрічі: і до бровки вибігав, намагаючись докричатися до своїх підопічних, і заміни проводив — нічого не допомагало. І хто знає, до чого б призвів натиск одеситів, якби не епізод, що стався на 73-й хвилині. Після єдиноборства з суперником в районі кутового прапорця (безпосередньої загрози воротам «Чорноморця» не було) Островський дозволив собі жести на адресу фанатської трибуни «Хапоеля», які здалися боковому арбітру образливими. Про що той негайно поінформував головного суддю. В результаті — вилучення, і прощай надія на вихід до групового раунду розіграшу Кубка УЄФА. І тут вже мова йде не про виконавську майстерність.
Уявити не можу, як такий досвідчений майстер, який захищав кольори збірної Білорусі не в одному міжнародному матчі, дозволив піддатися на провокацію. Так, із сектора «ультрас» неслися, м’яко кажучи, непарламентські вирази, але, вибачте, як це не сумно, такі сьогодні реалії, і вміння стримуватися — такий же обов’язок професіонала, як вміння точно бити по воротах або нейтралізувати атаки суперника. Навіть Зідану цією істиною не дозволяється нехтувати, а гравці, які перебували в цей вечір на стадіоні «Блюмфільд», — далеко не Зідани.
Показово, що відразу ж після вилучення стоппера «Чорноморця» господарі забили другий м’яч.
Одесити не здалися, вони навіть провели гол престижу (передачу Кірлика зі штрафного головою замкнув Ніжегородов), але відіграти надану супернику фору в такому матчі, напевно, нереально. Дивовижна річ: пропущені м’ячі пригнічували в набагато меншій мірі, ніж нереалізовані власні можливості.
Загалом, перша після десятирічної перерви спроба заявити про себе на міжнародній арені завершилася для дебютантів закономірно. Будемо чекати наступної, сподіваюся, не через десять років. Для цього необхідно терміново надолужувати упущене на старті чемпіонату. Потенціал команди, і це, як ні парадоксально, підтвердив програний поєдинок у столиці Ізраїлю, дозволяє сподіватися на якнайшвидше повернення до групи лідерів.
Анатолій МАЗУРЕНКО.
Тель-Авів — Одеса.
Редакція приносить подяку ФК «Чорноморець» за допомогу в організації матеріалу.

Завершився шаховий турнір «Меморіал Юхима Геллера»
Міжнародний гросмейстер, харків’янин Михайло Бродський переміг у турнірі «А» Міжнародного шахового турніру «Меморіал Юхима Геллера».
Далі місця в турнірі А розподілилися наступним чином: Олександр Зубарєв (Харків), Спартак Височин (Київ), Олександр Зубов (Миколаїв), Михайло Голубєв (Одеса). Усі учасники з 1-го по 5-е місце набрали по 6,5 очка з 9 можливих. Переможець, М. Бродський, був визначений за додатковими показниками. У турнірі «В» найсильнішим виявився шаховий тренер з Одеси Володимир Холкін. Крім того, серед учасників був проведений бліц-турнір, в якому також переміг одесит, міжнародний гросмейстер Юрій Дроздовський. Як повідомлялося, змагання проходили за швейцарською системою і складалися з двох турнірів (турнір «А» — за запрошенням організаторів, турнір «В» — відкритий), кожен з них складався з дев’яти турів.
У турнірі взяли участь близько 200 шахістів із семи країн світу, серед яких гості з Росії: міжнародні гросмейстери, майстри міжнародної шахової федерації, українські міжнародні гросмейстери, міжнародні майстри.
ІА «Контекст-Причорномор’я».