футбол: Кубок УЄФА
Логіка проти містики
«Чорноморець» (Одеса, Україна) — «Хапоель» (Тель-Авів, Ізраїль)
Одеса. 14 вересня. Центральний стадіон «Чорноморець». 22 градуси. 18500 глядачів.
Судді: С. Корподян,
Н. Мародін, М. Нягу (усі — Румунія).
«Чорноморець»: Руденко, Мжаванадзе, Нижегородов, Островський, Канделакі (Симоненко, 69), Гілазев (Осипов, 82), Кірлик, Полтавець, Лошанков (Зотов, 54), Шищенко, Венглинський.
«Хапоель»: Елімелех, Антебі, Бадір, Паес, Халіба, Абукасіс, Абутбул, Барда (Огбона, 90+1), Дегу, Тоема (Чен, 84), Йоліч (Де Бруно, 64).
Гол: Де Бруно (74).
Попереджені: Нижегородов (36), Де Бруно (75), Барда (87).

Вівторок: «Рома» — «Шахтар» (Донецьк) — 4:0. Середа: «Динамо» (Київ) — «Стяуа» (Бухарест) — 1:4. Четвер: «Чорноморець» (Одеса) — «Хапоель» (Тель-Авів) — 0:1, «Панатінаїкос» (Афіни) — «Металург» (Запоріжжя) — 1:1. Інакше, як провальним, виступ українських клубів у черговому футбольному євротурі не назвеш. Як це ні дивно, номінально найслабша наша команда виявилася єдиною, яка досягла відносно позитивного результату. А ось нищівні поразки флагманів з Києва та Донецька буквально шокували спортивну громадськість. Але в тому-то й річ, що в Лізі чемпіонів шансів «виправитися» після невдалого старту набагато більше, ніж у Кубку УЄФА: круговий турнір (нехай і скороминучий) дає певну можливість для маневру на відміну від двораундового протистояння в матчах на виліт. Тим не менш, боротьба не закінчена, про що говорили після матчу й Олег Венглинський, і Сергій Шищенко, і їхні товариші. Та й головний тренер Семен Альтман запевнив, що робитиме все можливе, аби команда «не склала крила».
У перерві між таймами, як з’ясувалося на післяматчевій прес-конференції, головного тренера «Хапоеля» Іцхака Шума та кореспондента «Вечірньої Одеси» відвідала одна й та сама думка: команда, яка марнує таку кількість моментів, повинна бути покарана футбольним богом. Тільки я про це думав з надією, а наставник ізраїльтян — з тривогою. Насправді, користуючись плутаниною, що панує в оборонних порядках «Чорноморця», гості тричі могли забивати: на побачення з Руденком по черзі виходили Тоема та Дегу, а наприкінці тайму Дегу замикав передачу Барди з правого флангу ударом впритул з меж воротарського майданчика. На щастя, майстерність нашого голкіпера виявилася вищою, ніж у його опонентів. У нападі ж господарі в перші 45 хвилин не продемонстрували абсолютно нічого.
Одесити, як і раніше, перебувають у пошуку оптимального складу і, відповідно, гри. Парадокс: придбавши в міжсезоння кваліфікованих за мірками України виконавців, команда втратила як у надійності, так і в креативі. Четверо центральних захисників ніяк не можуть знайти взаєморозуміння між собою і, виходячи на поле в різних поєднаннях, часто роблять просто безглузді помилки. Група атаки страждає тим самим недугом, плюс підводить елементарне відставання в технічній оснащеності: за час, поки наші хавбеки та форварди приборкують м’яч, їхні суперники встигають спорудити потужні оборонні редути, зламати які в ході позиційного наступу видається проблематичним і для більш успішних українських клубів.
Але «Хапоель» — це теж не «Барселона» чи «Челсі». Ось і виникла після вщент проваленого за грою (але не за рахунком!) першого тайму надія на сприятливий результат. І спочатку здалося, що надії збуваються: з трудом гості гасять спробу прориву Венглинського; Полтавець обкрадає Паеса і рветься до воріт по центру, з захисниками, що висять на плечах, він наважується на удар з шістнадцяти метрів, але промахується; нарешті, на 55-й хвилині Венглинський, скориставшись скидкою Шищенка, забиває гол, але суддя фіксує положення поза грою.
«Чорноморець» бореться з усіх сил. Прагнучи відкрити рахунок, одесити великими силами йдуть вперед, в результаті чого у гостей з’являються хороші можливості для контратак. На 64-й хвилині досвідчений Іцхак Шум робить свій козирний хід, кидаючи в бій аргентинського легіонера Де Бруно. Напередодні ізраїльтяни говорили, що поява на полі латиноамериканця виключена через травму, але він вийшов. І забив. У черговій дуелі один на один Руденко виявився безсилим.
На жаль, цього вечора містика відступила перед логікою, і перемога дісталася тому, хто її більше заслужив.
У нашому місті Іцхак Шум раніше бував кілька разів. Однак, як він сам зізнався, найповніші враження про Одесу отримав у п’ятирічному віці, коли відпочивав тут з мамою. Всі інші візити були робочими і обмежувалися маршрутом «готель — стадіон». Поки ми не знаємо, де відбудеться матч-відповідь між «Хапоелем» і «Чорноморцем» (рішення з цього питання УЄФА має прийняти цими днями), однак, думається, одеситам теж буде не до огляду визначних пам’яток. Поки не пролунав фінальний свисток, надія залишається. Той же «Хапоель» у попередньому раунді поточного розіграшу Кубка УЄФА на своєму полі поступився словенському «Домжале», а на виїзді крупно виграв. До футболістів «Чорноморця» можна пред’явити чимало претензій, але звинуватити кого-небудь у безвольності чи байдужості не можна ніяк. Чи вистачить цього для того, щоб переламати долю, сказати важко. Тим не менш, «Хапоель», при всій до нього повазі, непереборним бар’єром не видається.
Анатолій МАЗУРЕНКО.
Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.











