Привіт будівельникам від притулку «Світанок»
Цієї неділі відзначається День будівельника. До редакції звернулася директор обласного притулку «Світанок» Т. В. Кириченко. Притулок будувався довго, важко (відкрився в березні цього року). Головними його творцями Тетяна Валеріанівна називає ТОВ «Стікон» (генеральний директор Леонід Якович Крючков), ТОВ «Одесагаз» (генеральний директор А. Є. Радчук), управління будівництва та реконструкції облдержадміністрації (начальник Н. Д. Фарік). Колишній дитячий садок, що лежав у руїнах, постав чудовим будинком. Дітям тут зручно і приємно жити. Тому будівельників часто згадують добрим словом. Втім, дружні стосунки між притулком і будівельними організаціями не припинилися: «Стікон», наприклад, нещодавно запропонував співробітникам «Світанку» прийти до магазину «Метро» і вибрати все, що потрібно. Оплата, зрозуміло, за рахунок фірми. Дякуємо! Зі святом, дорогі будівельники!

тусовка
Образа
Пробачте, що я, доросла, адресую свого листа до «Білого вітрила», але ж говоритиму я про дітей — про власного сина, якого виховувала сама і весь час мріяла, що ось-ось можна буде спертися на його сильне плече. Виростила. Син днями отримає паспорт.
А спертися — не виходить. Діма ображає мене на кожному кроці. Ні, не свідомо, а якось мимохідь. Поступово, непомітно я стала для нього другорядною істотою, з якою він без роздратування розмовляти не може. Я його чудово влаштовую тільки в ролі служниці.
Сама винна, звичайно. Тягнулася з останніх сил, найкращий шматочок завжди йому віддавала. Маленький ділився і котлеткою, і цукеркою. А я відмовлялася: «Не хочу, синку, шкідливо мені». Він і звик. Тепер, якщо прийде раніше мене додому, все смачне з холодильника витягне і з’їсть, мені не залишивши.
«Мамою» Діма мене давно не кличе. Холодне «мати», насмішкувате «маманя», знущальне «маман» — ось мої імена. Нічого мені син зі свого життя не розповідає: «Ти відстала, тобі не зрозуміти». Якщо прошу щось у комп’ютері показати (я не дуже добре його освоїла), сердиться: «Тупак ти, маманя!»
А нещодавно ми посварилися серйозно. Всі жінки знають, як «дістає» готування. Йдеш з роботи втомлена, сумку з продуктами тягнеш, годину біля плити стоїш. Діма поїсть мовчки і йде з-за столу. А я посуд мию. Образливо мені, нас адже всього двоє. Чому б удвох не прибрати на кухні? І швидше, і веселіше. Але не виходить. Пропонувала ненав’язливо, а у Діми все справи… Я й відступилася.
Тут прийшла з роботи, сина немає вдома. Думаю, відпочину трохи, полежу на дивані, телевізор подивлюся. Тільки лягла — з’явився Діма. Зазирнув у кімнату і каже здивовано-обурено: «А ти чого вечерю не приготувала?»
Я спочатку встала, попленталася, як побитий собака, на кухню, сльози на підлогу капають. А потім раптом злість мене взяла, сльози миттю висохли. Повернулася в кімнату і кажу: «Дімочко, плита вільна, приготуй собі вечерю хоч раз у житті».
«Подумаєш!» — знизав плечима. Пішов готувати. А у нас дзеркало в кімнаті так висить, що кухню видно. Дивлюся, витягнув Діма пельмені з морозилки, налив у каструлю холодної води, поставив на газ. Зрозуміло, пельмені злиплися в грудку. Витягнув мій дитина цю грудку на тарілку, їсть і давиться. Шкода мені його. Але витримала.
А син зі мною розмовляти перестав. На другий же день я вже і сніданок смачніший приготувала, і вечерю. Діма навіть «дякую» не говорить. Не пробачив, значить. Третій день у мовчанку граємо. Плакати не плачу, а туга на душі — чорна.
Чого я хочу? Горе на папері вилити, може, легше стане. Та ще інших хлопців попередити: не ображайте батьків («родаків» по-вашому), нам так боляче отримувати грубість і неувагу від найріднішої людини.
Ірина Вікторівна.

Юні підприємці з Одеси — серед переможців
5 серпня в м. Шанхаї (Китай) команда одеських школярів, що представляє Україну, зайняла перше місце на світовому чемпіонаті «SAGE» (учні в розвитку «глобального підприємництва»). «SAGE» — це міжнародна учнівська програма, яка об’єднує школярів і студентів, бізнесменів та представників державних установ з метою розвитку підприємництва у своїй країні та в усьому світі. Завдання організації — навчати основам бізнесу різні верстви населення, роблячи акцент на етиці ділових відносин. У багатьох країнах світу створено команди старшокласників (і студентів теж), які щороку розробляють освітні та економічні проєкти. Цього року одеські школярі реалізували, наприклад, проєкт «Розумні дітки» — економіка для найменших. Був ще проєкт «Розвиток села» — ділові ігри для дітей сільських шкіл. І інші. Взагалі ж у рамках змагань одесити представили десять великих проєктів. А на чемпіонат потрібно було представити 15-хвилинну презентацію та чотиристорінковий річний звіт про роботу.
Здобувати четвертий світовий Кубок «SAGE» з’їхалися команди з України, Росії, Таджикистану, Польщі, Південної Африки, США… До журі увійшло 50 підприємців з усього світу. Серед них — голова правління КС «Перше кредитне товариство» А. С. Азаров з Одеси. Кредитна спілка виступає і спонсором нашої шкільної команди.
До Китаю їздила з хлопцями О. В. Лозицька — заступник національного координатора програми «SAGE» в Україні, тренер міжнародної кваліфікації, науковий керівник студентської організації «SIFE» («Студенти у вільному підприємництві») Одеського державного економічного університету. Під її керівництвом одеські школярі минулого року зайняли перше місце на світовому чемпіонаті «SAGE» в Сан-Франциско.
І тепер — ще одна перемога! Повернулася команда в середу. В аеропорту чемпіонів зустрічали представники міської влади, журналісти, родичі та друзі. Відбулася невелика прес-конференція.
Назвемо імена переможців. В основному це хлопці зі 117-ї школи: Валерія Пасько (капітан команди), Ігор Єлісєєв, Єлизавета Соколовська, Катерина Мельник, а також Влад Азаров з гімназії № 9, Аліна Новікова з Приморського ліцею, Андрій Гнатовський з економічного ліцею. Вітаємо!
Залишається сказати, що з 7 по 14 вересня пройде подібний чемпіонат у Парижі — студентський. А наступного року світовий Кубок (шкільний) заплановано провести в Україні.
Олена МИХАЙЛОВА.