сб, 21 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Держава давним-давно визнала землю товаром і визначила ринковий механізм реалізації землі. Але досі немає єдиної нормативно-правової бази проведення земельних аукціонів.
Продаж земельних ділянок та права їх оренди на конкурентних засадах (перш за все, шляхом проведення земельних аукціонів) впроваджено в Україні 11 років тому Указом Президента України «Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності» від 12 липня 1995 року № 608/95.
Указом визначалося, що приватизацію земельних ділянок несільськогосподарського призначення для зайняття підприємницькою діяльністю здійснюють відповідні державні адміністрації, виконавчі комітети місцевих рад шляхом їх продажу у приватну власність. У разі проведення приватизації на конкурсних засадах, розрахована за спеціальною методикою ціна ділянки визначається як стартова. Кошти від продажу земельних ділянок залишаються у розпорядженні місцевих рад і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку.
Виконуючи Указ Президента України, в Одесі незабаром провели перший в Україні земельний аукціон, який дав потужний поштовх аукціонному руху по всій країні. Прикладом одеситів скористалися Київ, Львів та інші міста. В умовах відсутності єдиної загальнодержавної нормативно-правової бази проведення земельних аукціонів, на досвіді Одеси кращими фахівцями-земельниками України були створені зразки локальних нормативно-правових актів, які стали основою відповідних регуляторних актів, прийнятих місцевими радами багатьох великих міст України.
Ще одним Указом від 4 лютого 2000 року №  168/2000 Президент України затвердив «Основні напрями розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення» і вмінив у обов’язок Кабінету міністрів України забезпечувати в установленому порядку дотримання конкуренції, визначення на ринкових засадах ціни продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, дотримання прозорості цін. А також надходження коштів до Державного бюджету України та місцевих бюджетів від продажу зазначених земельних ділянок державної та комунальної власності, стягнення державного мита за нотаріальне посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та за проведення прилюдних торгів (аукціонів, тендерів) земельними ділянками на основі реальної ціни. При цьому Президент вказав на недостатній розвиток фінансово-правових механізмів придбання земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності та забезпечення прозорості операцій із земельними ділянками на вторинному ринку, відсутність належних умов для ефективного функціонування ринкових установ (земельних бірж, земельних банків, земельних аукціонів тощо) та необхідність їх невідкладного створення.
Саме для цього підпунктом 23 пункту 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Указом Президента України від 14 серпня 2000 року №  970/2000, на Держкомзем України покладено обов’язок сприяти проведенню земельних аукціонів та конкурсів.
Єдине, що було зроблено Держкомземом України в цьому напрямку — видано наказ «Про розвиток ринку землі в Україні» від 15 травня 2000 р. №  56, яким передбачено організувати купівлю-продаж земельних ділянок та прав на них шляхом проведення регіональних аукціонів (відкритих торгів) та всеукраїнських «електронних» аукціонів через спеціалізовані організації, визначені на конкурсних засадах. До 30 червня 2000 року необхідно було розробити та подати на затвердження в установленому порядку «Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу земельних ділянок та прав на них на конкурентних засадах». За три роки, після видання наказу, ні Держкомзем, ні його структурні підрозділи ці вимоги не виконали. Україна знову залишилася без вкрай необхідної єдиної загальнодержавної нормативно-правової бази проведення земельних аукціонів.
Аналогічні вимоги щодо розвитку конкурентного середовища на первинному ринку землі були закріплені в «Основних напрямах земельної реформи в Україні на 2001—2005 роки», затверджених Указом Президента України від 30 травня 2001 року №  372/2001, і знову — проігноровані Держкомземом.
Починаючи з грудня 2003 року, не реалізовані в актах Кабінету міністрів України та Держкомзему України вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 11 грудня 2003 року №  1377-I — щодо визначення проведення земельних торгів ліцензованим видом господарської діяльності та видачі відповідних ліцензій. Тобто в країні досі немає органу, який би видавав фірмам ліцензії на цей вид діяльності.
Якщо порахувати, одинадцяти років не вистачило Держкомзему, щоб хоч якось посприяти проведенню земельних аукціонів.
Через 10 днів після призначення нового голови Держкомзему (Сидоренка М. Я.) Президент України Указом «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 28 жовтня 2005 року №  1513/2005 вмінив у обов’язок Кабінету міністрів України в місячний термін вжити заходів щодо впровадження спрощеного порядку виділення земельних ділянок для реалізації інвестиційних проектів, передбачивши таке виділення виключно на конкурсних засадах. До кінця 2005 року Указом пропонувалося розробити спільно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями заходи щодо створення в регіонах України інвестиційно-інноваційних проектів з виділенням земельних ділянок на конкурсних засадах, і з урахуванням результатів реалізації цих проектів підготувати проекти відповідних законодавчих актів. На ці доручення Президента Держкомзем на чолі з новим головою знову відповів бездіяльністю.
У постанові Кабінету міністрів України від 20.01.2006 р. № 42 «Про затвердження основних напрямів урядової політики в економічній та соціальній сфері на 2006 рік» сказано, що кожній області необхідно щоквартально забезпечити продаж не менше 10 земельних ділянок на аукціонах.
У відповідь на це Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України відзвітувало про створення механізму стимулювання аукціонних продажів земельних ділянок та про розробку законопроекту про внесення змін до деяких законів (щодо сприяння інвестиційній діяльності в будівництві).
А що цього разу зробив Держкомзем? У регіонах це невідомо. Проте, добре відомо інше: пан М. Я. Сидоренко висловив у ЗМІ своє невдоволення існуючою практикою проведення земельних аукціонів на місцях, вказав на необхідність врегулювати питання визначення організаторів аукціону та розмір винагороди компаніям, які проводять торги, і зрештою пообіцяв розробити єдину для всієї України процедуру проведення земельних аукціонів. А поки це не зроблено, став докладати чимало зусиль для їх зриву на місцях.
ЗАМІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ продажу в Одеській області в першому кварталі не менше 10 земельних ділянок на аукціонах, голова Держкомзему разом з відповідальними представниками центрального апарату комітету всіляко перешкоджав проведенню земельних аукціонів в Одесі та області. А в другому кварталі, не обмежуючись засобами неофіційного та напів офіційного впливу, почав використовувати більш дієві заходи зі зриву земельних аукціонів. Він скасував накази Одеського обласного головного управління земельних ресурсів, якими регламентувалися порядок проведення земельних торгів та діяльність операторів торгів. Держкомзем надіслав місцевим радам, райдержадміністраціям, територіальним органам земельних ресурсів та прокуратурі Одеської області листи від 05.05.2006 р. № 14-27-6/3473, якими оголосив усі підприємства (згідно з переліком), які здійснюють підготовку та проведення (як оператори) земельних торгів на території області, такими, що не мають правових підстав для підготовки та проведення торгів, а саму підготовку торгів цими підприємствами — незаконною. Особлива увага в згаданому листі приділена ТОВ «Фірма «Фарн», яке готувало останні земельні торги в Одесі.
Для чого я так докладно пишу про всі укази та нормативні акти? Лише для того, щоб стало зрозуміло: в Україні досі немає єдиної нормативної бази для організації земельних аукціонів. Немає організації, яка б займалася ліцензуванням операторів торгів. І, найгірше, робота зі створення такої бази не ведеться. Спроба заборонити або скасувати, не запропонувавши жодних альтернативних шляхів проведення аукціонів, призводить до патоваї ситуації.
Добре усвідомлюючи, що з початку проведення відкритих земельних аукціонів вартість квадратного метра землі зросла навіть не в рази, а на порядки, розуміючи неможливість (внаслідок вимог ст. 137 Земельного кодексу України) проведення земельних торгів без спеціалізованої організації-оператора, не створивши єдину для всієї України процедуру проведення земельних аукціонів, Держкомзем робить рішучі кроки в напрямку підриву дохідної частини місцевих бюджетів Одеси та Одеської області. І, як наслідок, припинення відповідних відрахувань до Державного бюджету України. Такими діями Держкомзем України завдає і вже завдав величезної економічної шкоди державі та нашому регіону (бюджетні збитки, які прогнозуються в 2006 році, за попередніми розрахунками, можуть скласти 195 млн. грн.)
Зрозуміло, одесити обрали цивілізований шлях боротьби за свої права. ТОВ «Фірма «Фарн» подала позов до Господарського суду Одеської області, який призупинив дію наказу Держкомзему. Але хто дасть оцінку діям державних чиновників, які перешкоджають Одеському регіону в розвитку первинного ринку землі за найбільш прозорою та економічно ефективною процедурою — земельним аукціонам?..
Олександр КАБЛАШ.
Секретар Одеської обласної організації Всеукраїнської громадської організації «Ліга захисту прав землевласників
та землекористувачів «Земля України».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса