Зустріч трьох поколінь
У річному плані роботи кожної школи можна знайти такий пункт: «співпраця бібліотекаря та класного керівника». У зв’язку з цим хочеться розповісти про творчий союз співробітників школи № 46 — класного керівника 11-Б класу Т. Н. Савенко та бібліотекаря Н. В. Козлової. Їхньому тандему вже понад три роки. Утворився він з приходом на роботу до школи Неллі Віталіївни. Тетяна Миколаївна викладає українську мову та літературу в 46-й школі з 1984 року.
Великий внесок роблять ці педагоги у патріотичне виховання школярів. Нещодавно, наприклад, незгладиме враження справила на адміністрацію та гостей школи підготовлена цими енергійними жінками літературно-музична композиція «Ніщо не забуто — ніхто не забутий!». Сценарій у формі усного журналу був написаний за один вечір. 11-Б клас явив буквально дива зацікавленості у проведеному заході. На уроці пам’яті були присутні: директор школи М. Н. Мадей, завуч Р. В. Перлова, О. Б. Дрига, О. І. Абрамова, педагог-організатор О. М. Біскул, які приділяють багато уваги військово-патріотичному вихованню підростаючого покоління. На захід запросили ветеранів Великої Вітчизняної війни — Єлизавету Романівну Рибалко (вона принесла в дар школі свої книги «60 років Великої Перемоги очима дітей та онуків», «Історія одного життя», «Початок і кінець ХХ століття»); Івана Дем’яновича Паламарчука, Дмитра Семеновича Карандіна. Проникливо звучали пісні на військову тему у виконанні Неллі Віталіївни Козлової, яка чудово володіє голосом і грає на фортепіано.
Було використано багато наочних матеріалів: фотографії, стінні газети, підготовлені учнями.
Сивочолі ветерани були зворушені теплим прийомом. Зустріч трьох поколінь у стінах школи надовго запам’ятається всім її учасникам.
Олег КОЗЛОВ.

Де ж оплески?
У дитинстві вона мріяла стати актрисою. Мріяла із завмиранням серця виходити на сцену перед тисячами глядачів. Мріяла після кожного виступу отримувати квіти та оплески.
Минув час. Обставини склалися так, що вона стала вчителькою, викладачем російської мови та літератури в школі. З часом полюбила свою роботу, подружилася з колегами-вчителями, навчилася розуміти своїх учнів.
І все одно через багато років вона так само нерішуче піднімається сходами школи, виходить до дошки, як на сцену, з трудом стримуючи хвилювання. На неї дивляться нехай не тисяча, а тридцять глядачів — її учнів. Вони з таким самим нетерпінням чекають початку уроку, як глядачі чекають початку вистави.
І вона починає. Поступово входить у роль і завжди блискуче закінчує урок. Її очі сяють, вона розуміє, що все змогла. І чекає… А де ж оплески?
Всі розбігаються коридорами, до кабінету заходить наступний клас. А її серце стискається: адже ніхто не зрозумів того, що в цей урок вона вклала всю свою душу. Але вона рада. Рада тому, що частинку своїх знань передала їм, розповіла те, чого діти не дізналися б без неї…
А я думаю: невже так складно на перерві підійти до неї і подякувати за урок, просто завести розмову про літературного героя, про якого вона розповідала? Просто висловити свою вдячність. Адже без неї світ був би не таким цікавим.
Вчителі потребують вдячності та поваги учнів. Задумайтеся над цим. Глядачі, вистава закінчена! Де ж оплески?
Марія ЗАЛЕВСЬКА.
Учениця 9-Б класу СШ № 33.

Есперантисти в Ялті
Цього року на традиційні зустрічі — фестиваль мистецтв та школу-семінар молодого есперантиста — до Ялти поїхали 10 членів одеського есперанто-клубу «Вердажо». Такі зустрічі проводяться вже майже 20 років, і завжди бажані гості на них одесити зі своєю художньою та навчальною програмою.
Цього року двоє членів нашого клубу вели курси вдосконалення мови, середнього та вищого рівня. На заняттях Ольги Грибован учнів прибувало з кожним разом — так цікаво, в ігровій формі вела вона свої курси.
Програма зустрічі «Аромат Ялта» зазвичай складається з трьох частин: екскурсійна, навчальна та художня. Вранці ми вчимося, вдень ходимо на екскурсії та в походи (Лівадійський, Алупкінський, Масандрівський палаци, Ластівчине гніздо, Ай-Петрі, піші походи на Ведмідь-гору, до водоспадів Учан-Су та Джур-Джур, поїздка до Бахчисарая). Ялта в травні — це казка; туди навіть варто їхати, щоб просто подихати цим чистим повітрям, напоєним ароматами хвої та квітучих рослин.
А вечорами ми слухали на есперанто концерти співаків з Росії та України, брали участь у КВК та інтелектуальних іграх, дивилися відеофільми мовою есперанто, створені в клубі «Вердажо» за допомогою професійного режисера з Одеси та друзів клубу — есперантистів з Японії та Великобританії. Наш клуб представив одеські пісні та гумористичні сценки в перекладі одеських авторів.
Все було чудово! Вивчити мову есперанто дуже просто: потрібно лише звернутися за тел. 23-38-31 або електронною адресою verda2004@rambler.ru
Тетяна БІРЮКОВА.

тусовка
Я ПОЗНАЙОМИЛАСЯ З ЯКИМАСЬ ХЛОПЦЕМ, і ми стали зустрічатися. А у мене була (є) подруга. Дружимо з дитячого садка. Ніколи раніше не було між нами неясностей. Звісно, ми різні люди. Бувало, що посваримося-покричимо, але по-доброму. А тепер… мовчимо по-недоброму. На мою думку, їй подобається мій хлопець. Вона в його присутності поводиться неприродно. Іноді просто як дурочка. Я навіть внутрішньо червонію за неї. Хихикає, оченята закочує, несе нісенітниці. Пробувала поговорити відкрито — не виходить. «Він мені не потрібен!» — каже. А свою поведінку пояснює тим, що людина завжди грає якісь ролі. У школі ми одні, вдома інші, в компанії друзів треті. З моїм хлопцем, отже, такі от дурні, четверті. Я злюся і не знаю, що робити.
НАСТЯ.
* * *
МАМА НАРОДИЛА МЕНЕ ПІЗНО, в 30 років. Їй зараз 45. Звісно, я чула приказку «бабський вік — 40 років». Але навіщо піддаватися поганим правилам? Я, наприклад, збираюся триматися до глибокої старості. Як Гурченко. Якщо одній людині вдається, значить, іншій, якщо захоче, можна повторити. Але не моїй мамі! Кажу: «Підфарбуй губи!» А вона: «Та що вже, тепер на старій шкірі косметика як на небіжчику виглядає». Стрижки теж не для неї: зав’яже ззаду хвостик гумкою і ходить. А нещодавно купила якісь туфлі з тканини. Бабуся мені розповідала, що в її молодості були черевички, чи що, «Прощавай, молодість!» називалися. Ці мамині туфлі теж з тієї серії. «Навіщо, — кажу, — такі купила?» «Зручно — відповідає, — і недорого». Заощадила б краще на булочках (а то розтовстіла), та купила що-небудь пристойне. Ні, я більше не можу про це говорити, сподіваюся, прочитає і зміниться.
ОЛЕСЯ.
* * *
Я ЗАВЖДИ ВІДЧУВАВ, що між нами стоїть хтось третій. Я навчаюся в університеті, а моя дівчина закінчує одинадцятий клас. Живемо ми далеко один від одного, тому зустрічаємося рідко. До того ж навантаження в універі велике, а вилетіти з першого курсу дуже не хочеться — все-таки бюджетне місце є бюджетне місце. На нього багато хто з контрактників цілиться. Але я завжди вважав, що якщо кохаєш, всі перешкоди долаються. Зрештою, дружини моряків місяцями чекають чоловіків з рейсу. Але тут друг у мене переїхав у той район, де живе кохана. І побачив, що вона зустрічається з іншим. Цілувалися вони біля парадної самозабутньо. Я їй претензії, а вона: «Ти раз на тиждень викроюєш для мене час, а в інші дні я повинна цілодобово над підручниками сидіти? Молодість проходить, мені хочеться повеселитися». Я вирішив, що нехай веселиться з тим, іншим.
ДАНІЇЛ.

тобі, абітурієнте!
На навчання до Росії
Міністерство освіти і науки Російської Федерації виділило 50 місць для громадян України в російських вишах на 2006—2007 навчальний рік (кваліфікаційні рівні «спеціаліст» і «бакалавр»).
Кандидати на навчання повинні мати повну середню освіту, при цьому оцінки з профільних предметів повинні бути «добре» і «відмінно».
Документи подаються в трьох примірниках: анкета (російською мовою); нотаріально завірена копія документа про освіту з оцінками (з перекладом на російську мову) або довідка зі школи з оцінками за півріччя, завірена директором; медичний сертифікат російською мовою, завірений медустановою; копії сторінок паспорта; чотири фотографії 3х4. Комплект документів потрібно подати до Міністерства освіти і науки України до 26 травня 2006 року.
Російська сторона забезпечує тільки безкоштовне навчання, всі інші послуги (включаючи проживання в гуртожитку) — платні. Потрібно мати також медичну страховку, її вартість — 150 доларів США на рік.
Час прибуття до Росії на навчання коливається від 30 серпня до 10 вересня. Російські виші залишають за собою право проводити вступні іспити.
Додаткова інформація розташована на сайті Міністерства освіти www mon.gov.ua.
Довідки за телефонами: у Києві — 486-22-70 (Оксана Валентинівна Дорохова), в Одесі — 22-87-80 (Юлія Олегівна Журавльова).