5 квітня, мов чорна хмара, прийшла з далекої Осетії звістка про раптову кончину на 78-му році життя
Мурата Михайловича БАЗОЄВА,
моряка, поета і прозаїка, члена товариства «Світ Паустовського» і друга музею К. Г. Паустовського.
У Великій Вітчизняній війні ще юний Мурат під час окупації фашистами території Осетії шість місяців був бійцем партизанського загону. Після 8 класів вступив до морехідного училища м. Батумі (1945 р.), працював у портах Риги, Миколаєва, на суднах далекого плавання Чорноморського морського пароплавства.
Мурат Михайлович любив життя, гори і море. Його поезія і проза були чистими, як вода в глибинах світового океану, як гірське повітря рідної Осетії, куди він повернувся у 2005 році, залишивши улюблений місто і Чорне море.
Мурат Михайлович ніжно любив жінок, був вірним другом справжніх чоловіків, незмінним тамадою. На службі на флоті — справжній командир, винахідник-раціоналізатор.
Це за його участі у 1999 році народилася ідея заснувати муніципальний конкурс імені К. Г. Паустовського. Шість років Мурат Михайлович був незмінним і активним членом журі конкурсу і його головою (2004 рік). Лауреат літературних конкурсів імені Івана Рядченка і Костянтина Паустовського.
Мурат Михайлович! Як пам’ять про Вас (ми звертаємося, ніби Ви зараз серед нас, не віриться…) у музеї К. Г. Паустовського будемо зберігати Ваші книги і друкарську машинку, рецензії і численні фотографії.
Мир праху твоєму, дорогий Мурат Михайлович.
Пам’ять про тебе буде завжди з нами.
Віктор ГЛУШАКОВ.
Від товариства «Світ Паустовського» і  колективу  музею.

* * *
Колектив редакції «Вечірньої Одеси» з глибокою скорботою сповіщає про смерть автора і друга нашої газети Мурата Михайловича БАЗОЄВА і висловлює щирі співчуття родичам і друзям покійного.