сб, 21 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

У приміщенні обласної організації Національної спілки журналістів України відбулася прес-конференція, яку провело об’єднання православних журналістів Одеси. У розмові також взяли участь і представники війська Чорноморських козаків, Союзу православних братств України, духовно-патріотичного союзу «Новоросія» та ін.
Йшлося про проблеми, пов’язані з Першим Християнським кладовищем Одеси, яке ще зовсім недавно іменувалося парком Ілліча, а нині зветься КП «Переображенське» і використовується як розважальний центр: гойдалки-каруселі, дискотеки, питні заклади з гучною музикою, караоке тощо. Про це вже багато писано-переписано, говорено-переговорено, а результат — практично нульовий. Правда, свого часу ніби з’явилося рішення про зведення на старому місці (раніше він тут стояв, потім був зруйнований мракобісами) храму Всіх Святих. Навколо нього можна було б створити меморіальний комплекс. Але жодного руху у вирішенні цієї важливої проблеми для міста-героя Одеси не спостерігається.
У прес-релізі, який вручався журналістам перед початком прес-конференції, сказано:
«Одеські чиновники рік від року систематично заохочували наругу та винищення пам’яті про тих, хто є для одеситів прикладом честі, слави та доблесті. 250 тисяч православних упокоїлися тут. Тільки генералів близько тисячі. Після всього скоєного чиновниками, за нашого мовчазного потурання, чи має право Одеса іменувати себе культурним центром?..
Виходить, що ми, одесити, не маємо елементарного почуття вдячності до тих, хто подарував нам «перлину біля моря», хто захищав і захистив її. Сьогодні ми дозволяємо глумитися над пам’яттю про них…»
Що ж робити? Може, перед розважальними закладами колишнього парку Ілліча встановити щит з іменами хоча б деяких із тих, на чиїх кістках стоять ці заклади, чий прах лежить під ногами танцюючих і ледачих? Ну, наприклад, повідомити, що на Першому Християнському кладовищі поховані: генерал Ф. Радецький, герой Росії та Болгарії, захисник Шипкинського перевалу; генерал Г. Шестаков, учасник Кримської війни, захисник Севастополя; генерал
І. Сабанєєв, герой Вітчизняної війни 1812 р.; П. Родонакі, перший голова правління кредитного товариства в Одесі; граф М. Каменський — соратник великого
О. Суворова, головнокомандувач у російсько-турецькій війні 1820 р.; П. Маврокордато, потомственний Почесний громадянин Одеси, засновник банкірського дому, відомий меценат; граф О. Строганов, генерал, герой Вітчизняної війни 1812 р., Почесний громадянин Одеси; Ф. Дерібас — брат засновника Одеси Й. Дерібаса, людина, що подарувала місту сад у його центрі (нинішній Міський сад); граф М. Толстой (тут же лежить його дружина Катерина Дмитрівна та їхній син Михайло) — відомі благодійники (нинішній одеський Будинок вчених — частина їхньої садиби); М. Мурзакевич, професор, один із засновників Одеського товариства старожитностей; княгиня О. Суворова, онука прославленого флотоводця адмірала Сенявіна та невістка генералісимуса О. Суворова (уроджена Наришкіна); прокурор М. Бларамберг, один із засновників Одеського археологічного музею; О. Скальковський, «Геродот» Новоросійського краю, історик, археолог, один із засновників Товариства історії старожитностей; П. Розумовський, онук останнього гетьмана України; кіноактриса В. Холодна, «королева німого кіно»; плац-майор Л. Пушкін, брат великого поета Росії О. Пушкіна.
Всіх, звичайно, не перелічиш…
А коли читаєш відомі рядки, написані Олександром Сергійовичем задовго до смерті і поховання в Одесі його брата Льовушки:
Два почуття дивно близькі нам — 
В них знаходить серце поживу:
Любов до рідного попелища,
Любов до батьківських гробів, —
розумієш, що не всім одеситам ці почуття «дивно близькі». Знайдіть хоч одне місто у світі, де б дозволяли танцювати, плювати і свинячити на могилах своїх великих предків.
Павло ШЕВЦОВ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса