вт, 17 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Це той рідкісний випадок, коли професіонали з фірми «Приватний детектив», що на вул. Ланжеронівській, і міліціонери з Таїровського відділення спільними зусиллями, можна сказати, блискавично розкрили тяжкий злочин.
31 січня до приватних детективів звернулася заплакана жінка з проханням: «Знайдіть мою доньку». Жінку посадили в крісло, заспокоїли, попросили написати заяву. З’ясувалося: доньці Марині — 22 роки, вона — п’ятикурсниця університету, пішла з дому і… зникла. Перед виходом комусь зателефонувала, сказала: «Через 20 хвилин буду». Мати подумала, що вона розмовляє з нареченим: цього дня донька мала обговорити з ним деталі майбутнього весілля, запланованого на 3 лютого. Виявилося, що наречений її не дочекався, сам зателефонував мамі: «Де Марина?».
Що роблять детективи? Їхній принцип простий: не гаяти жодної хвилини. До вечора вони опитали всіх знайомих дівчини (людина десять). На жаль, нічого корисного для пошуку не виявили, і тільки наречений Альберт розповів про якогось чоловіка, у якого Марина брала уроки водіння автомобіля. Але ні імені, ні прізвища, просто «мужик, років 45, на червоних «Жигулях». Пошукай-но в мільйонному місті червоні «Жигулі». Але знайшли. А власника запросили для бесіди. Мовляв, можливо, щось знає, підкаже.
Під час бесіди і виникла підозра: цей чоловік (назвемо його Сергій) дійсно щось знає про зникнення Марини. Досвідчені оперативники, як то кажуть, нутром відчувають брехню навіть під прикриттям найправдивіших аргументів. Ось і тут детективи «зловили» Сергія на одній деталі, неправдиво викладеній, потім на другій, третій.
Коротше, вирішили «пробити» цього «шофера-наставника», тобто поцікавитися його біографією. Поцікавилися і, як прийнято висловлюватися, ахнули. За Сергієм тягнувся шлейф із чотирьох судимостей, причому, звинувачувався він не в якомусь там хуліганстві, а у вбивстві, зґвалтуванні, грабежі.
Бувалий (як з’ясувалося) рецидивіст заперечував навіть знайомство з Мариною. Тоді приватні детективи відвезли його до Таїровського відділення міліції, де лежала заява матері Марини про зникнення доньки. Прохання «приватників» до колег з державної структури було одне: «Не відпускайте його. Ми впевнені, що зникнення Марини — його рук справа. Ось вам усе, що ми «накопали».
І міліціонери ніби підхопили естафету пошуку, прийняли всі напрацювання детективів з приватного бюро. Директор цього бюро Роберт Вруйрович Папінян каже:
— Справжнім оперативником — досвідченим, рішучим і мудрим — проявив себе Сергій Станіславович Присікар, заступник начальника Таїровського відділення міліції. Він, що називається, розкрутив імовірного злочинця. Знайшов неспростовні докази. Загалом, той зізнався у вбивстві Марини. Пояснив так: мовляв, сталася сварка, потім — бійка, і він, ніби не бажаючи цього, випадково задушив дівчину. Зрозуміло, сварка сталася не на ґрунті вивчення правил дорожнього руху. Мали місце елементарні сексуальні домагання, які наречена Альберта відкинула. Бандюк Сергій не звик до такої «зухвалості» і став бити дівчину. А потім схопив за горло і задушив. Дядько він величезний — зростом під два метри, кисті рук «залізні».
Отже, зізнання було отримано. Але потрібен був головний доказ: труп дівчини. Убивця показав місце, де він позбувся тіла, — канава під Іллічівськом. Так, там під гілками та іншим сміттям знайшли труп Марини. Вчора, 8 лютого, відбулися похорони дівчини, яка п’ять днів тому мала стояти під вінцем. Попереду — суд над її вбивцею.
Павло ШЕВЦОВ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса