Меморіальним концертом у залі Одеської музичної академії продовжилися дні Адама Міцкевича в рамках Днів польської культури в Одесі, приурочені до 150-ї річниці смерті поета.
Ця дата дивовижним чином збіглася зі 180-річчям від дня від’їзду Міцкевича з Одеси. У листопаді 1825 року він покинув місто, де «вулиці вимощені волоськими горіхами», де він вісім місяців «жив, як паша», купаючись у прихильності одеських красунь Кароліни Собаньської та Іоанни Залеської. Тут, в Одесі, з’явилися на світ чарівні рядки «О, якби я не знав у твоїй любові сумніви»… Тут були задумані «Кримські сонети» та «Конрад Валленрод». А під враженням «Фрейшютца» в одеському Міському театрі народилися строфи «Хору мисливців»…
Прощанню з Одесою присвячені й ті міцкевичівські рядки, що прозвучали на вечорі в музичній академії: «Звідки ця гіркота? Що зі мною таке? Я знову повертаюся в холодні покої і диким поглядом, смутний і сплетінь, прощально озираю дружні стіни. Вони глухою ніччю і в години світанку уважно слухали горе поета»…
Задумлива краса творінь великого поляка вдало кореспондувала з романсом Бориса Лятошинського «Спогад» (на слова Міцкевича). Загалом вокальна частина вечора (у виконанні О. Дідусенко) стала його вершиною — вона була бездоганною в сенсі репертуару, майстерності та смаку. Романси Глінки «У крові горить вогонь бажання» та «До неї» об’єдналися в міні-цикл, змусивши згадати про перебування в Одесі і Пушкіна, і Міцкевича. Інший невеликий цикл склали рідко виконувані твори польських композиторів М. Шимановської («Пісня з вежі») та В. Желеньського («В альбом С. Б.»), а «Чи знаєш край» А. Міцкевича — С. Монюшка прозвучав як чудовий парафраз гетівської пісні Міньйони з «Вільгельма Майстера». Пристрасний романтичний порив до прекрасних далеких країв, солодке томління духу — всі ці дивовижні нюанси були тонко і колоритно відтворені лауреатом міжнародних конкурсів Ольгою Дідусенко. А вишукане небесно-блакитне вбрання співачки дивним чином навіювало думки про одеську знайому Міцкевича, графиню Потоцьку — «царицю полонезів з талією Юнони»… Як завжди, блиснула найтоншою концертмейстерською майстерністю Віола Демидова. Звучали фрагменти струнного квартету Станіслава Монюшка (грав «ARS» з Миколаєва) і, звичайно ж, Ф. Шопен (у виконанні польських студентів музичної академії Павла Барана та Яцека Целчика).
Єдиним непорозумінням у загалом вдало побудованій програмі стало виконання у фіналі… «Кармен-сюїти» Бізе — Щедріна камерним оркестром консерваторії під керівництвом Михайла Турчинського. Важко пояснити логіку появи цього опусу в концерті. Чи не доречніше було б зіграти якусь партитуру Вітольда Лютославського чи Гражини Бацевич?
Відсутнім був і неодмінний атрибут пам’ятних вечорів — портрет винуватця торжества. А шкода…
Вечір пам’яті Міцкевича відкрила виконувачка обов’язків Генерального консула Польщі в Одесі пані Аннета Сондей. А пан Анджей Собчак, який нещодавно виїхав з Одеси — ініціатор чудової акції — за справедливим судженням усіх, немов незримо був присутній у залі…
Марина ГАЛУШКО.