У нашій газеті 8 жовтня 2005 року була опублікована стаття «Профспілка транспортників оголосила колективний трудовий спір». Фактично це був звіт з конференції профспілки працівників автотранспорту та дорожнього господарства.
Окрім суто професійних тем, обговорювали автомобілісти й тему підвищення тарифів на автоперевезення. Посилаючись на різке підвищення цін на ПММ та відсутність дотацій на перевезення пільговиків, обком профспілки працівників автотранспорту, не отримавши згоди міськвиконкому на підвищення тарифів, ухвалив рішення оголосити колективний трудовий спір.
Про це й написала «Вечірня Одеса». Адже тема підвищення тарифів та відсутності дотацій на перевезення пільговиків хвилює автоперевізників не перший місяць: ще 17 лютого нинішнього року президією обласної організації профспілки працівників автотранспорту та дорожнього господарства було ухвалено постанову «Про найтяжчу ситуацію на автопідприємствах з перевезення пасажирів». Там також було сказано, що у разі відмови керівництва міста розглянути вимоги транспортників, профспілка має намір оголосити колективний трудовий спір і звернутися до служби посередництва та примирення.
Публікація в газеті викликала реакцію начальника управління транспортного комплексу міста В. Ф. КРАСНОВА:
«На вашу адресу голова обкому профспілки працівників автодоргоспу Л. Р. Калашник направив недостовірну інформацію про оголошення колективного трудового спору між профспілкою та керівництвом міста. При цьому направляю відповідь заступника міського голови В. Ш. Убірія по суті питання. Прошу ознайомити з відповіддю читачів».
Ось відповідь В. Ш. УБІРІЯ, адресована лідеру профспілки автодоргоспу:
«Висунуті президією обкому профспілки 17.02.2005 р. вимоги, в порушення ст. 4 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», не були вами направлені і відповідно не були розглянуті обласною організацією роботодавців-транспортників. Тому не мають юридичної сили подальші постанови президії обкому профспілки про оголошення колективного трудового спору.
Міська Рада та її структурні підрозділи (УТКМ) не є для найманих працівників автопідприємств-перевізників роботодавцями, сторонами колективного трудового спору і не зобов’язані приймати та направляти вам рішення по суті спору профспілки з роботодавцями.
У пред’явлених вами вимогах не надано конкретних соціально-економічних обґрунтувань та посилань на чинне законодавство, що підтверджують обґрунтованість та законність цих вимог.
Очевидно, ви не маєте даних, що станом на 01.10.
2005 р. міські автопідприємства-перевізники отримали 771 тисячу гривень у вигляді субвенцій для перевезення пільгових категорій пасажирів, що становить понад 63% від усієї запланованої на 2005 рік суми. А також інформацією про те, що лише 41% міських автопідприємств-перевізників надали розрахунки-обґрунтування для підвищення тарифів.
За іншими вимогами звернення або заперечення від керівників підприємств-перевізників взагалі не надходили.
Не відповідає дійсності ваше твердження про затягування керівництвом міста переговорного процесу.
Це президія обкому профспілки з незрозумілих причин, в порушення Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» порушила процедуру та встановлені терміни оголошення колективного трудового спору більш ніж на 5 місяців.
Рекомендую вам вивчити Закон та забезпечити його виконання.
Якщо трудовий арбітраж ухвалить рішення про віднесення питань до компетенції органів місцевого самоврядування та на адресу керівництва міста, відповідно до ст. 16 Закону надійдуть рекомендації з цього приводу від НСПП, вони будуть розглянуті в семиденний термін».
ЯК ВИПЛИВАЄ З ВІДПОВІДІ, міськрада та управління транспорту міськвиконкому не можуть бути сторонами колективного трудового спору. Кому ж тоді оголосили колективний трудовий спір профспілки?..
— Дійсно, нами не дотримані всі юридичні процедури, — визнає в. о. голови обласної організації профспілки працівників автодоргоспу Володимир Павлович ЧЕЧЕТКІН. — І тому офіційно спір не може вважатися оголошеним. Проте, найближчим часом ми збираємося виконати всі вимоги законодавства. Спочатку ми напишемо відповідну заяву голові правління обласної організації роботодавців-транспортників. Обласна організація роботодавців-транспортників повинна звернутися до управління транспортного комплексу міськвиконкому. Якщо проблема не вирішується, пишемо листа про колективний трудовий спір, і тоді підключається регіональне відділення Національної служби посередництва та примирення. Трудовий спір, очевидно, неминучий…
Проблем у транспортників, як і в будь-якій іншій галузі, предостатньо. Але основні, які заганяють автоперевізників у глухий кут, — регульовані тарифи та компенсації за перевезення пільгового контингенту пасажирів.
— Судіть самі: вартість проїзду в автобусі звичайного режиму 50 копійок була встановлена у 2001 році, — розповідає В. П. Чечеткін. — Літр бензину тоді коштував півтори гривні. А зараз літр бензину коштує 3 гривні 20 копійок. Я є також заступником директора з перевезень ВАТ «Третій автобусний парк». Так от, у 2001 році підприємство сплачувало 5600 гривень транспортного збору, а в нинішньому році сплачуємо 27500 гривень. У 8,9 рази зросла вартість страхування автобусів. і при цьому незмінна вартість проїзду: 50 копійок. Адже це, так званий, регульований тариф, його затвердило управління транспортного комплексу міськвиконкому. Ми порахували, що тільки в нинішньому році використання «п’ятдесятикопійчаного» тарифу принесло підприємству 229700 гривень збитку.
ТЕМА ОКРЕМОЇ РОЗМОВИ — перевезення пільгового контингенту. За розрахунками ВАТ «Третій автобусний парк», компенсація збитків від перевезень пільговиків повинна становити сто п’ятдесят тисяч гривень.
— Спочатку як компенсації нам планували виділити 114500 гривень, — продовжує В. П. Чечеткін. — Потім з цієї суми «відмінусували» 30748 гривень. У підсумку на 1 жовтня ВАТ «Третій автобусний парк» отримав 79900 гривень, причому перші півроку парк взагалі не отримував ані копійки компенсації. А тепер скажіть: як автотранспорт може в таких умовах забезпечити безпеку пасажирів та розвиватися?..
І це не тільки проблема «Третього автобусного парку». В аналогічному становищі й інші автоперевізники.
За словами В. П. Чечеткіна, управління транспортного комплексу міста самовільно збільшує кількість пільговиків: «Право на пільговий проїзд працівників прокуратури та СБУ призупинено, а управління пільги їм залишило. Ми не заперечуємо, але хтось же за них платити повинен…»
Підвищити ціни на проїзд в автобусах звичайного режиму до їх собівартості, або надавати автотранспортним підприємствам компенсації за регульований тариф — ось ті пропозиції, які, на думку працівників автотранспортних підприємств, повинні бути розглянуті керівництвом міста і за якими повинні бути ухвалені принципові рішення. Крім того, обласна організація профспілки працівників автотранспорту наполягає на тому, щоб субвенції за перевезення пільговиків виділялися в повному обсязі помісячно. І виплачувалися регулярно.
Свої розрахунки щодо ціноутворення маршрутів деякі підприємства вже надали. Що цікаво: якщо судити за питомими показниками, то вартість проїзду 1-го кілометра в автобусі «експрес» № 190 обходиться в 7,9 копійки, а в автобусі № 149 — 11,1 копійки. Начебто — небагато. Але, враховуючи протяжність маршруту № 190, транспортники запропонували встановити зональні тарифи. І за зональними тарифами, проїзд в автобусі № 190 обійдеться від 70 копійок (частина шляху) до 1 грн. 50 коп. (з кінця в кінець). А проїзд в автобусі № 149 обійдеться в 1 гривню 25 копійок. І ці ціни, прямо скажемо, вражають… Підвищити розцінки на проїзд в автобусах до 1 гривні 25 копійок означає ухвалити рішення, м’яко кажучи, непопулярне в народі. Залишити розцінки на попередньому рівні — 50 копійок, а різницю між регульованими тарифами та витратами автоперевізників покривати з місцевого бюджету? Так ніякого бюджету не напасешся…
А поки автотранспортні підприємства все ж намагаються спонукати міськвиконком хоча б почати розгляд цієї проблеми, ми, городяни, спостерігаємо зовсім іншу картину. «Маршрутки», які спочатку називалися транспортом підвищеної комфортності (за що ми нібито повинні платити більше), давно такими бути перестали. У години «пік» вони забиті неймовірно, і про зручності пасажирів ніхто не думає. Правда, останнім часом замість традиційних маршруток на дорогах все частіше з’являються автобуси типу «Богдан» та «ЛАЗ». Комфорту в них аж ніяк не більше, ніж в інших автобусах, а платять пасажири за проїзд від 1-ї до 1,50 гривні. На тій підставі, що ці автобуси іменуються «маршрутні таксі».
Алла КОЛЕСНИК.