сб, 21 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

У відповідь на відкритий лист Одеського відділення Національної спілки кінематографістів України («ВО» від 10 листопада) з Києва приїхав майбутній інвестор Одеської кіностудії — директор підприємства «Нова кіностудія» Олександр Ткаченко. Відбулася його зустріч з правлінням ОО НСКУ (в. о. голови — Ярослав Лупій), директором Одеської кіностудії Ольгою Неверко та представниками виробничо-технічного персоналу.
Під час зустрічі Олександр Ткаченко відповів на низку питань, що хвилюють кінематографічну громадськість: про умови акціонування кіностудії, а також про подальшу долю її персоналу, творчих працівників та майна Спілки кінематографістів.

З ДИРЕКТОРОМ «Нової кіностудії» Олександром Ткаченком одеські кінематографісти розмовляли 15 листопада вдруге відтоді, як його представив колективу новопризначений губернатор В. П. Цушко. На пряме запитання: «Чиї грошові мішки стоять за вами, інвестором? Адже у журналіста, навіть такого каналу, як «Новий канал», який вели ви, не може бути великих грошей», — Олександр Владиславович відповів: «У нашому ТБ-просторі обертаються десятки мільйонів доларів річного обороту. Заручуся, що маю набагато більше грошей, ніж Одеська кіностудія».
Зволікання, що сталися з акціонуванням Одеської кіностудії (її директор О. Я. Неверко розраховувала завершити процес влітку нинішнього року), інвестор атестував як типово бюрократичні і навіть сказав, що, якби передбачив цю нервотрепку півтора року тому, ще добре б подумав, чи братися за справу. Майже 7 млн. доларів (у гривнях, зрозуміло) інвестиційних грошей, сказав він, півтора року лежать без руху!..
А поки в Києві обертаються неповороткі бюрократичні жорна, на Одеській кіностудії (див. «ВО» від 10 листопада) черговий «кипіж» виник не на порожньому місці. Ярослав Лупій має документ, який обговорювався (або готувався до обговорення — кіношники точно не знають) 30 вересня на нараді в уряді: «Одеська кіностудія. Проект реорганізації. Компанія «Нова кіностудія». Згідно з цим проектом, акції майбутнього ЗАТ, в яке реорганізують нашу студію, розподілялися так: Фонду держмайна (тобто державі) 43,1%, «Новій кіностудії» (інвестору) 56,9%. Заст. директора департаменту кіно Я. С. Галинський, зустрівши Лупія в кулуарах Мінкультури, у присутності голови НСКУ Бориса Савченка назвав цифри з ще більш вражаючим перекосом на користь інвестора.
Тому під час зустрічі з одеськими кіношниками 15 листопада Олександр Ткаченко рішуче підтвердив первинний розклад: державі — контрольний пакет (51%), інвестору — 49% акцій. «А як дивиться інвестор, — запитали кінематографісти, — на те, щоб виділити частину акцій творчим працівникам кіностудії, які й створили її бренд?»
«Держава подумала і сказала «ні», — відповів Олександр Ткаченко і пояснив, що, за законом, «віднімання» акцій з пакетів власників можна провести лише на паритетних засадах. Він і пропонував чиновникам ідею — спільно «поділитися» з творцями кіно. Однак натрапив на все ту ж бюрократичну косність. «Я не очікував такого ставлення держави до ініціативи інвестора», — зізнався він.
ОТЖЕ, ВИХОДИТЬ, що фінансово-ділові відносини розвиваються між Фондом держмайна та інвестором. Усі інші, тобто творці «продукції» — кіно, — є «третіми особами». Хоча й дуже зацікавленими…
З цього приводу Ярослав Лупій повідомив збори, що Національна спілка кінематографістів підготувала звернення до прем’єр-міністра Ю. Єханурова про необхідність законодавчого забезпечення участі творчих працівників в акціонуванні кіностудії.
До речі: «Я бачив низку документів, — сказав присутнім діячам кіно Олександр Ткаченко, — що свідчать про те, що є депутати, які претендують на територію Одеської кіностудії, щоб забудувати її своїми котеджами». Акціонування, отже, необхідне не тільки тому, що «держава не тягне». І ще: «Не плутайте «Криворіжсталь» з Одеською кіностудією, якій ще, дай Бог, вийти на самоокупність».
«Я приїхав сюди саме тому, — запевнив збори завтрашній інвестор, — що Одеса становить собою кінематографічну спільноту, і ми маємо намір робити кіно разом з вами. І навчати тут кіномистецтву молодих».
«Але чому не було конкурсу інвесторів?» — висловив загальне здивування Ярослав Лупій. І справді: стратегічні інвестори могли бути в цьому випадку і на паях. Ніхто, крім Ткаченка, не ризикнув, у всій Україні один такий ризиковий знайшовся — «герой нашого часу»?..
В ОДЕСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ НСКУ числиться 148 осіб, на кіностудії — близько 190 осіб персоналу, маса людей — за воротами: скорочені. Чи не виявляться для завтрашнього ЗАТ люди — зайвими? Олександр Ткаченко запевнив, що статут ЗАТ накладає заборону на звільнення штатних працівників, терміном чи то на три, чи то на п’ять (інвестор точно не пригадав) років. Так-с, а «нештатні» — тобто, творчі працівники, творці кіно? З ними, очевидно, контракти?..
«Чому ми, давні працівники кіностудії, не маємо впливу на питання вибору та запуску картин? — запитала організатор кіновиробництва, заслужений працівник культури Алла Мещерякова. — На знак протесту проти цього художня рада саморозпустилася — ну, і добре!.. І чому нас заздалегідь не ознайомили з проектом статуту ЗАТ?» Про проект статуту реорганізованої кіностудії питали також кінорежисери Вілен Новак і Вадим Костроменко. Статут якраз зараз на узгодженні у Фонді держмайна. Олександр Ткаченко пообіцяв, що найближчими днями текст статуту буде надано кінематографічному колективу. І що редакторський склад кіностудії — ЗАТ буде узгоджений зі Спілкою кінематографістів.
ПРО ОЦІНКУ КІНОСТУДІЇ як майнового комплексу, що проводиться зараз Фондом держмайна, А. Ткаченко сказав, що це «бізнес-оцінка»: така складається відповідно до орієнтовного доходу профільного підприємства, в даному випадку — кіностудії, перепрофілювати яку ні держава, ні інвестор не мають права. За ринковою вартістю (ця вартість багаторазово збільшила б розмір інвестиційного внеску) оцінити кіностудію не можна: земля під нею — муніципальна.
І тут з’ясувалася, зі слів Ярослава Лупія, обставина: майно, що належить, за ідеєю, Спілці кінематографістів, «підвішене»! Зайнятий Спілкою особняк Сан-Донато надано Спілці «в безстрокове користування», а знаходиться на балансі іншої «парафії» — кіностудії. Виходить, що, коли в 1998 році постановою Кабміну майно було передано творчим спілкам з Фонду держмайна, останній не потрудився оформити належним чином права Спілки кінематографістів на це «дарування»?
За статутом ЗАТ, підкреслив А. Ткаченко, ні інвестор, ні держава не мають права відчужувати що-небудь ані у Спілки, ані у кіностудії. Тим часом, як розповів зборам він же, у Києві студія науково-популярних фільмів вже три роки як не може добитися у влади землевідведення, а з території кіностудії ім. Довженка в районі Оболоні продали 42 гектари — і ніхто ні перед ким не пояснився.
Поділ у державі не закінчено! Тому запам’ятаємо, що сказав зборам діячів кіно 15 листопада Олександр Ткаченко: «Я відповідаю за свої слова і несу відповідальність перед майбутніми акціонерами і перед державою».
Тіна АРСЕНЬЄВА.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса