ср, 18 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Будь-який рокер вам скаже, хто такі Пол Маккартні, Стінг або Гедді Лі, — звичайно ж, це басисти і лідери гуртів «Beatles», «Police», «Rush». А взагалі-то «басмени» майже завжди залишаються в тіні. Терзатель чотириструнного агрегату для видавлювання легенів з грудей рок-фанатів легендарної «Black Sabbath» БАТЛЕР — не виняток. Хочеться трохи виправити цю несправедливість, тим більше, що є чудовий привід — нова робота маестро.
ТЕРЕНС (або, якщо завгодно, Терентій) БАТЛЕР народився 17 липня 1949 року в англійському промисловому центрі Бірмінгемі. Ще будучи школярем, організував свою першу групу «Rare Breed» («Рідкісна порода»), до складу якої входив «корєш» Джон Осборн, відомий всьому світу як Оззі. Восени 1968 року утворився блюзовий квартет під дивною назвою «Polka Tulk». Крім двох згаданих друзів, до нього увійшли гітарист Тоні Айоммі (див. «ВЗ» від 15 вересня ц. р.) і барабанщик Білл Уорд; на початку 1969 року вони стали згодом всесвітньо відомою «Black Sabbath», родоначальниками стилю «хеві-метал».
… Перший карколомний диск група записала в 1970 році, і в самих лише Штатах диск розійшовся тиражем в 4 мільйони екземплярів, але це був лише початок шляху «батьків хеві»!
Хоча басист кілька разів покидав рідну групу і знову повертався до неї, BS важко уявити без Террі: на великих концертах завжди звучала басівка Батлера, навіть після його відходу в 1994 році. У 1995 Батлер сформував групу імені самого себе — «GZR» і через пару місяців записав свій перший сольний альбом «Пластмасова планета», а через два роки і другий — «Чорна наука».
ВЕСНОЮ нинішнього року, після 8 років порівняльного затишшя, ми отримали можливість прочистити вуха новою музикою Теренса Батлера. Альбом «Ohmwork» оформлений в стилі фентезі: металевий робот замислено розглядає на дисплеї комп’ютера зображення людини.
А що ж музика? Мій знайомий шанувальник класичного року, тренер з тенісу Віктор Т., не приховуючи свого розчарування, продав диск через пару днів після покупки. А любитель сучасного звучання, кремезний і жвавий Львович, почувши перші акорди диска, підняв брови, промовив «ого!» і досі мало не спить в обнімку з цим шедевром Батлера. Що ж думає про свою новинку сам винуватець торжества Гізер? «Я спробував стрибнути вище голови; в тій чи іншій мірі це продовження мого першого альбому, у нього такий же злісний настрій».
Дійсно, враховуючи зростання інтересу до «ню-металу» (це компілятивний напрямок, дика суміш на основі рок-н-ролу і хеві-метал), група легко просунулася в цьому напрямку, безперешкодно минаючи кордони різних стилів і виводячи музику на новий виток важкого року, зачинателем якого Батлер і є. Можна сказати, дід зустрівся з онуком і впристриб скаче з ним по звивистій доріжці в туманну далечінь. В даному випадку «онуками» Террі приходяться: Пітер «Педро» Хаус — бірмінгємець, досвідчений гітарист, який почав свою кар’єру в метал-бендах ще в середині 70-х, в 1985 році став учасником «Geezer Butler Band» (згодом — «GZR»); також «америкоси» — співак Кларк Браун, який солював на другому диску Гізера, і ударник Чад Сміт (не плутати з тезкою з «Red Hot Chilli Peppers»), що приєднався до «діда» хеві-метал минулого року.
Назва альбому — «Ohmwork» — лідер пояснює так: «У слова «домашня робота» я впровадив назву одиниці електричного опору, адже цю музику не дуже-то пограєш без розетки в стіні!».
Сучасний «метал» вельми похмурий. І в цьому немає провини музикантів — це лише відображення трагізму дійсності. Стиль відзначений депресивністю, озлобленням, безвихіддю, здається, що важко знайти дорогу до світла. Альбом, записаний за 10 днів в домашній студії «дідуся Терентія», відкривається темповою річчю «Непристосований». «Я обійшов весь світ, — співається в цій пісні, — бачив гріхи людей і таємниці, яких мені не розгадати. Коли світ зруйнувався, я все ще жив у мріях. Вони оголосили війну і тримають нас у злиднях. Як довго ми будемо відкидати закон?..».
На мою думку, цей потужний сучасний «металевий» запис гідний уваги. Міць і лють гітари Хауса вражають, багато треків насичені різкими, пронизливими рифами, доповнюваними сильним, часто з форсажем, голосом Брауна. Бурхлива пісня «Оральні секти» — найкращий тому приклад. Лірика альбому різноманітна, як і стилі, використані в музиці, але на відміну від молодої рок-парості, стилізація не завдає шкоди літературній частині, і «факів» тут ви не почуєте. У світлі всього цього можна вважати Батлера видним «металевим» поетом.
Примітна робота «Пси блудниці», навіяна злободенністю: Бен Ладен і політика Джорджа Буша. «У вас є все, але ваш час вийшов. Щоб почати війну, потрібна лише одна людина, готова за рваний долар переспати з повією… Чому ви не відкриєте очі і не подивитесь на себе?».
Депресивність, що превалює на диску «Домашнє завдання», контрастно відтіняють дві балади, найкраща з яких — «Я вірю». Стилістичний діапазон і різноманіття ліричної тематики разом з майстерністю виконання вражають. Поклавши руку на серце, даю 7 балів з 10 — «дуже добре».
Фенів «Black Sabbath», між тим, турбує, чи будуть BS записувати новий альбом. На це питання співак Осборн і гітарист Айоммі лише мукають на різні лади. Гізер більш конкретний: «Три роки тому ми намагалися записати альбом, але тільки через шість тижнів у нас набралося дві або три пристойні пісні. Я б із задоволенням записав новий альбом BS, але найкраще буде, якщо Тоні і Оззі напишуть весь матеріал, я ж зіграю басові партії в студії. Адже у мене абсолютно інші музичні смаки»…
Кліфф РОЛЛІНЗ.
При технічній підтримці World ORT e-mail: MobyDick@ort.odessa.net.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса