Доброго дня!
Я — Інна Богословська, і сьогодні на цих сторінках знову зустрічаюся з вами. Говоритимемо цього разу про те, чим насправді займався уряд перший місяць своєї роботи. І чого нам тепер від нього справді чекати.

Рівно місяць знадобився для того, щоб призначити всіх міністрів і віце-прем’єрів. Це, звичайно, забагато — не та ситуація в економіці, щоб так довго розгойдуватися і збирати команду. Варто було б швидше. То на що пішли п’ять повних тижнів? Перш за все — на з’ясування того, що уряд все ж таки не уявляє собі справжньої картини справ.
Грубо кажучи, — новий прем’єр, схоже, не зміг прийняти справи у попереднього. Особисто в мене таке не вкладається в голові — за родом своєї роботи я вивчала господарську діяльність найрізноманітніших підприємств, і мені вкрай рідко доводилося стикатися з таким ось способом передачі справ. Зазвичай щось подібне відбувається, коли справи йдуть настільки погано, що передавати справи особисто попередній начальник просто-напросто боїться через те, що доведеться відповідати на дуже незручні запитання.
І ось останній з міністрів — міністр охорони здоров’я — призначений. Тут би одразу взятися за найневідкладніші справи. Але, судячи з усього, взятися за справу швидко не виходить. Що й визнав Президент, який два тижні тому попросив уряд розібратися зі станом економіки — до кінця нинішнього року. І потім взятися за розробку державної програми підвищення конкурентоспроможності української економіки. Все абсолютно правильно — спочатку вивчимо ситуацію, потім вирішимо, що робити. Але тільки що робити до новорічних свят? Чого чекати?
Звичайно, є такий, не найгірший, спосіб управління — спочатку все налаштувати, організувати, а потім не заважати людям робити свою справу на власний розсуд і у власних інтересах. Ми впевнені, що в Україні сьогодні таке можливо? Коли хабарників у держструктурах як і раніше повно, а боротьба з корупцією змусила їх тільки розміри поборів збільшити — як плату за зрослий ризик?
Так, і прем’єр, і Президент обіцяли, що бізнесу дадуть можливість нормально працювати, створювати нові робочі місця. Але реальних кроків за минулі тижні зроблено не було. Може, тому, що уряду не видно, куди крокувати?
Ми готові підказати і показати. Ми — це ті 30 тисяч осіб, членів руху «Віче України» та його прихильників, які приблизно рік тому закінчили обговорювати і готувати «План розвитку країни». Приблизно рік тому, задовго до «помаранчевих подій», ми запропонували Україні якісний план дій, які приведуть країну та її громадян до благополучного, з упевненістю в завтрашньому дні, життя.
То навіщо чекати новорічних канікул? Навіщо втрачати дорогоцінний час? «Віче» найближчими днями покладе на столи українським міністрам та їхнім начальникам цю книжку — щоб їм легше було робити потрібну всім нам справу. Раз так складно було підбирати нових міністрів, напевно, вони дійсно варті того і розуміють, що ми з вами чекати не хочемо, — потрібно починати робити своє життя, краще — прямо з сьогоднішнього дня.
Інна Богословська.