На недавній зустрічі освітян Одеської області з міністром освіти і науки С. М. Ніколаєнком (зараз він — виконувач обов’язків) із зали анонімно було поставлено запитання: чи можна укладати з керівниками навчальних закладів контракти як форму трудового договору? Міністр, не замислюючись, відповів: «У Кодексі законів про працю передбачена форма договору — контракт. Він укладається на п’ять років, а зміст його обумовлюється обома сторонами».
Перед цим Станіслав Миколайович зауважив, що проблеми вищої школи він знає досить глибоко, а от ситуацію в середній школі ще тільки вивчає. Очевидно, ця обставина і позначилася на відповіді: вона була неповною. Що окрилило начальника ОдеManagement освіти С. В. Козицького, який затято виступає за контрактну форму договору. Сергій Васильович, залишивши після зустрічі на коротку нараду «своїх», кілька разів повторив на високих тонах: «Контракти укладав, укладаю і укладатиму! Сам міністр підтвердив правильність моєї думки».
«Накат» на підлеглих був настільки сильним, що один із присутніх (правда, представник вищої школи) піднявся і зробив зауваження начальнику: негоже, мовляв, у такому тоні розмовляти з людьми, тим більше з керівниками. Але це дрібниці.
Де ж все-таки істина у суперечці з контрактами? Я, на прохання директорів шкіл, звернулася за роз’ясненнями до правового інспектора обласного комітету профспілки працівників освіти і науки Т. І. САЄНКО.
— Тамаро Іванівно, слова міністра — майже закон…
— Але все ж таки не закон. Те, що прозвучало з вуст міністра, стосується вишів і ПТУ, але не шкіл. Після зустрічі голова обкому профспілки працівників освіти Н. А. Дубовик підійшла до С. М. Ніколаєнка (взагалі, вони досить часто зустрічаються, обговорюючи питання соціального захисту освітян) і сказала, що його відповідь щодо контрактів потребує уточнення. Знаючи, що Станіслав Миколайович не має часу на довгу розмову, вона запропонувала надіслати йому документи, що стосуються цього питання. Вони вже надіслані до міністерства.
— Давайте ще раз повторимося: на підставі яких документів і з ким укладаються контракти?
— У Законі «Про освіту» передбачена контрактна форма трудової угоди, але тільки з керівниками навчальних закладів державної форми власності — тобто з вишами I-IV рівнів акредитації та профтехучилищами. Дійсно, контракт з керівниками вишів укладається на п’ять років (у вишах, що мають статус національних, — на сім років). Але керівники навчальних закладів комунальної форми власності (якими є школи, дошкільні установи, позашкільні) просто призначаються органами управління освіти за попереднім погодженням з місцевими органами влади. Контракти щодо цієї категорії керівників у законі навіть не згадуються.
— Але якщо це комунальна власність міста, то міська влада може видати свій «закон», що і було зроблено десять років тому.
— Це було зроблено неправомірно. У рішенні Конституційного суду, який змушений був зайнятися цим питанням (ухвала від 7 липня 1998 року), чітко говориться: контракти укладаються тільки у передбачених законом випадках (а закони затверджує Верховна Рада), жодні інші органи не мають права впроваджувати контракти. Органи місцевого самоврядування не можуть у цьому випадку «самоуправствувати».
— А якщо таке відбувається? Адже контракти все ж таки укладаються. Можу навести приклади. Знаю тільки, що керівники бояться розголосу. Педагоги в останні роки живуть у страху.
— Не всі, як показує практика. У СШ № 100 директора через суд відновили на посаді (і посилання було саме на рішення Конституційного суду). У ширяївській СШ № 1 — те саме. У всіх випадках, коли керівники зверталися до суду з приводу звільнення у зв’язку із закінченням контракту, процес вони вигравали. До речі, є протест міського прокурора щодо укладення контрактної форми трудового договору з керівниками навчально-виховних закладів. І нашим властям слід було б все-таки взяти це до уваги.
Тетяна НЕПОМНЯЩА.
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











