Заключну частину «левової тетралогії» я присвячую рок-музиканту найвищої ліги — ГЛЕННУ ХЬЮЗУ. За 38 років творчого шляху він співпрацював з величезною кількістю «струсових повітря і дуги» — від мегазірок до вельми посередніх виконавців. Його власна музична зірка то сяяла яскравим світлом, то ставала майже невидимою. Але, схоже, в останні роки його рок-кліпер ставить все більше вітрил і прискорює хід, зумівши уникнути підступних нарко-рифів і намагаючись наздогнати сонце Справжнього Року, що почало було заходити. Новітній сольний альбом «Soul Mover» вселяє впевненість у правильності обраного курсу.
ГЛЕНН ХЬЮЗ вперше випробував свій голос 21 серпня 1952 року — в момент, коли народився в родині вельми скромного достатку в графстві Стаффордшир (центральна Англія). Вперше вийшов на сцену в 15-річному віці як соло-гітарист, пізніше перекваліфікувався на басиста, а заразом і заспівав. Вже тоді слухачі відзначили його прихильність до негритянських стилів «соул» і «фанк», яку, в тій чи іншій мірі, Гленн зберігає досі.
У 1968 році його запросили грати і співати в перший гурт з тих, що залишили більш-менш помітний слід в історії року, — «Trapeze» («Трапеція»). З нею Хьюз записав три альбоми, що користувалися певною популярністю в Штатах. А вдома справи йшли неважливо, але басист-вокаліст вперто вірив у свою зірку і навіть відхилив привабливу пропозицію до успішного арт-глэм-рок-гурту «Electric Light Orchestra» («Оркестр електричного світла»).
Але потім надійшла пропозиція, від якої відмовився б хіба що повний шизоїд, — терзати струни бас-гітари і «бек-вокалити» в зірковому гурті «Deep Purple» («Темно-пурпурні»)! Двадцятирічний віртуоз раптом опинився серед своїх кумирів і з ними записав 3 альбоми, що ще більше зміцнили міць супергурту. Музика DP під впливом Хьюза стала віддавати фанком. І вельми поповнила гаманець басиста, що, своєю чергою, «допомогло» йому докотитися до алкоголізму та наркоманії.
Після розпаду DP в 1976 році Хьюз занурився в наркотичний туман і поїдав солодощі в неймовірних кількостях. Його будинок в Каліфорнії, в районі (губа не дура) Беверлі-Хіллз, перетворився на місце постійного народного гуляння. До кінця 80-х вага нашого Лева перевалила за сотню кілограмів…
Але в короткі моменти просвітлення він записувався на дисках своїх друзів, і тільки незнищенна любов до року та неймовірне зусилля волі дозволили йому записати з гуртом «Black Sabbath» успішний альбом «Сьома зірка».
РІК 1991-й став доленосним: Хьюз знайшов у собі сили вилікуватися від згубної пристрасті! І наступний, 1992 рік, почав зі співпраці з британським денс-гуртом KLF. Дав у Лондоні концерт зі знову реорганізованим гуртом «Трапеція» і, після 15-річної перерви, випустив свій другий сольник «Blues». І хоча до цього Гленн мав чудові роботи з такими гігантами року, як гітаристи Пет Тролл, Гері Мур і з гуртами «Phenomena» та «White Snake», — саме в 1993 році преса нагородила його лестним титулом «Голос класичного року».
Успіх стимулював новий виток популярності Хьюза, і в 1994 році з музикантами шведського гурту «Європа» був записаний третій сольний диск. Того ж року Хьюз як гість з’явився на однойменному її назві диску скандального американського гурту «Motley Crue» («Шалена компанія»).
До весни нинішнього року Хьюз мав 9 сольних альбомів і безліч робіт з різними рок-музикантами, один тільки перелік яких зайняв би чотири сторінки дрібним шрифтом.
«НТР» були з концертами в Москві в 2004 році, користувалися великим успіхом. Більш того, на прохання віце-мера Москви Михайла Меня, який у молодості був бас-гітаристом і співаком рок-гурту, Хьюз і Тернер написали тексти до музики, яку склав Мень. У цьому проєкті були задіяні кращі російські рок-музиканти, а сам пан віце-мер зволив зіграти на басу і спродюсувати (читай, оплатити витрати) всю цю «маму» під назвою «Michael Men Project. Made in Moscow». Послухайте (якщо дістанете) цікавий опус і напишіть мені про свої враження від цього діяння державного чоловіка Росії…
У МЕНЕ В РУКАХ НОВІТНЯ робота Гленна Хьюза «Soul Mover» («Душевний порив»): 12 треків загальним звучанням 60 хвилин. Більшість композицій написано в середньому темпі, що дозволяє Хьюзу всебічно розкрити свої вокальні дані, а вони вражають! Співакові нічого не варто миттєво переходити в паралельні тональності та лади, без чутних зусиль видавати запаморочливі гліссандо з верхнього регістру в нижній, і навпаки.
Лірика деяких пісень відповідає вокалу, мереживні пасажі бас-гітари вплітаються в музичну в’язку гітариста Дейва Наварро і барабанщика Чада Сміта, які в минулому грали в знаменитому рок-гурті «RHCP». І над усім витає Голос, що співає проникливу балладу «Зміни сам себе»…
Ця прекрасна робота Майстра — музиканта, поета, продюсера — безсумнівно, підвищить його популярність, мало того, вплине на молоде покоління слухачів. Диск «Душевний порив» — переконлива альтернатива занепадній поп-музиці, в якій верхні позиції чартів займають примітивні вироби типу «Божевільної жаби», спочатку призначені бути рингтон до мобільного телефону.
Новітня робота Хьюза — це не менше 8 з 10 можливих: «відмінно». Диск завершує пристрасна композиція «Я не зіллюся кров’ю» — пісня про любов.
…Відразу ж після запису цього диска Хьюз приступив до роботи над третім сольним диском свого давнього приятеля, гітариста «Black Sabbath» Тоні Айоммі. Диск вже надійшов у продаж під назвою «Fused» («Запалюючий»).
Love, Peace, Rock&Roll!
Кліфф Роллінз
(теж Лев).
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











