Під такою назвою 2 липня було надруковано в нашій газеті лист читачки Наталії Богомолкіної. «Сьогодні, виходячи з будинку № 76, корпус 2, по вул. Ак. Корольова, мешканці не впевнені, що повернуться до своєї квартири в доброму здоров’ї, я вже не кажу про настрій», — так починався цей лист.
Далі жінка, мати двох доньок, розповіла, що її чоловік постраждав не від рук бандитів — на нього напав пітбуль, коли він намагався врятувати від його зубів свого маленького песика. Чоловік з переломом і раною руки, з важким серцевим нападом потрапив до лікарні, де за його життя лікарі боролися четверо діб. Діти постраждалого зверталися до міліції телефоном «02» та до опорного пункту, але жодної допомоги не дочекалися. А між тим, тільки у вищеназваному будинку живе 10 собак бійцівських порід, і немає впевненості, що від їхніх зубів не постраждає ще хтось.
НА ЖАЛЬ, кожен з нас не раз міг спостерігати потворну поведінку власників бійцівських, агресивних собак: вони вигулюють їх без намордників, повідків, стримують собачий норов хіба що окриком. Практично жодна людина не застрахована від нападу такого собаки: що їй спаде на думку в той чи інший момент, не може знати ніхто, в тому числі й господар.
Ми попросили відповісти на це запитання представника Міжнародної організації із захисту прав людини в Україні юриста Миколу Леонідовича РОЗОВАЙКІНА:
— Щодо безсилля працівників міліції, констатованого в листі, то можна припустити: найімовірніше, дільничний інспектор опорного пункту, як і інші представники правоохоронних органів, куди зверталися постраждалі, не знають чинного законодавства України, що регулює правовідносини між власниками собак і людьми. Вважаю доцільним повністю навести норму закону, викладену в статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 154. Порушення правил утримання собак і кішок.
Утримання собак і кішок у місцях, де це заборонено відповідними правилами, або понад встановлену кількість, або незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигул собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку), або в невідведених для цього місцях — тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їхньому майну, а також повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб — від 4 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(В ред. від 07.02.97 р.).
1. Об’єктом посягання є відносини, що виникають з приводу утримання собак і кішок між їхніми власниками та органами, які відають дотриманням санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм і правил, а також забезпечують безпеку людей.
Правила користування тваринним світом і, зокрема, правила утримання собак і кішок, регламентуються Законом України від 25.06.91 «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України від 3 березня 1993 р. «Про тваринний світ» та іншими нормативно-правовими актами.
2. З об’єктивного боку таке правопорушення виражається в утриманні собак і кішок на підприємствах, установах та організаціях без погодження з відповідними ветеринарними установами; у недотриманні санітарно-гігієнічних і ветеринарних правил утримання домашніх тварин; утриманні понад однієї собаки або кішки в квартирах, де проживає одна сім’я; утриманні тварин у комунальних квартирах без згоди сусідів; утриманні собак і кішок у «зоокуточках» дитячих установ — піонерських таборах, санаторіях, пансіонатах без дозволу санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служб; ухиленні власників від реєстрації (перереєстрації) собак і кішок віком старше 2 місяців; ухиленні від щорічного лікувально-профілактичного огляду у ветустановах; ухиленні від доставлення до ветустанов собак і кішок (протягом 10 днів), які покусали людей або завдали їм травм, для огляду та карантинування тварин; приведенні собак і кішок у місця загального користування — приміщення магазинів, їдалень, на дитячі майданчики, бульвари, пляжі, парки, сквери, сади тощо; вигулі собак у місцях, не призначених для цієї мети, а також з порушенням вимог безпеки людей (короткий повідець, намордник, крім собак дрібних порід).
3. З суб’єктивного боку саме порушення правил утримання собак і кішок вчиняється або умисно, коли винний усвідомлює, що самовільно здійснює дії, правомірність яких може бути оскаржена, і бажає або свідомо допускає ці порушення, або ж необережно, коли порушення відомих заборон може мати місце внаслідок неусвідомлення відповідних правил власниками собак і кішок.
4. Суб’єктами цього правопорушення є посадові особи підприємств, установ, організацій (у яких утримуються собаки), відповідальні за дотримання правил їх утримання, а також громадяни — власники собак і кішок.
5. Якщо з порушенням заборон, перелічених у п. 2 коментаря, пов’язане заподіяння шкоди здоров’ю людей або їхньому майну, або вчинено ці проступки повторно протягом року після застосування адміністративної відповідальності, то до правопорушника (громадянина) застосовується поряд з адміністративним штрафом конфіскація тварини.
Крім того, існує чинна і ніхто не скасував постанова Кабінету міністрів України № 944 від 9 липня 2002 року. «Про затвердження порядку та правил проведення обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам».
У затверджених цією постановою порядку та правилах є перелік (доповнення 1) порід собак, відповідальність власників яких підлягає обов’язковому страхуванню за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам. У цьому переліку названо і пітбультер’єр американський.
Пункт 8 «Порядку та правил…» говорить: «Власники собак, породи яких зазначені в доповненні 1, до або під час реєстрації повинні в установленому порядку укласти договір обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам (далі — Договір страхування), за формою, згідно з доповненням 2». Тобто, згідно з «Типовим договором обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам».
Згідно з пунктом 6 цього ж документа, встановлювалася страхова сума, яка виплачувалася страховиком, тобто власником собаки у разі заподіяння шкоди третій особі. Наприклад, якщо постраждалий помер, то його спадкоємцям страховик мав сплатити 11 тис. грн.; якщо потерпілому визначено I, II або III групу інвалідності, — 8250, 5500, 2750 грн., відповідно; за кожен день непрацездатності потерпілого, розлад здоров’я дитини — 20 грн., але всього не більш ніж 2500 грн. Цим документом визначено і розмір сплати страхової суми у разі пошкодження (знищення) майна третьої особи, тобто майна постраждалого.
Зараз у стадії законопроектів перебувають інші нормативно-правові акти, що передбачають посилення цивільно-правової відповідальності власників собак. А що стосується вищеназваних сум, то вони підлягають індексації, в результаті чого, зрозуміло, значно збільшаться.
НАГАДАВ Н. А. Розовайкін і про те, що є також нормативно-правовий акт органів місцевого самоврядування — розпорядження одеського міського голови № 21-01р від 10.01.2001 р. «Про додаткові заходи щодо впорядкування утримання тварин та зменшення чисельності безпритульних собак і котів на території м. Одеси». У пункті 6 записано: «Районним адміністраціям спільно з органами внутрішніх справ, органами державного санітарного нагляду. органами державної ветеринарної служби не допускати:
7.4. Вигул собак з особливою агресивністю… без наявності коротких повідків, без дотримання інших заходів безпеки, а також особами, які не досягли
16-річного віку».
Це ж розпорядження наказує: «Районним адміністраціям спільно з міськуправлінням УМВС України в Одеській області, міською санітарно-епідеміологічною станцією, міською ветеринарною службою забезпечити притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які порушують нормативні акти з питань забезпечення санітарно-епідеміологічних норм, а також з питань утримання тварин». Слід також зазначити, що судовий захист гарантовано нам статтями 55 і 56 Конституції України. Так що законів у нашій державі достатньо. Головне — їх виконувати.
Підготувала Марія СТЕРНЕНКО.