Півтора місяця минуло з святкування 60-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні, а число одеситів, у яких 9 Травня залишило в душі, на жаль, гіркий осад, не зменшується. Вся справа у ста гривнях одноразової муніципальної адресної допомоги, яку отримали далеко не всі ветерани та учасники війни.
У ПОПЕРЕДНЬОМУ суботньому номері «Вечірньої Одеси» (11 червня) начальник міського управління соціального захисту населення І. Н. Аймедова ще раз роз’яснила критерії, за якими складалися списки одеситів, які своїми подвигами на фронтах і безприкладним героїзмом у тилу зупинили «коричневу чуму». Вона поскаржилася на те, що уточнене число учасників бойових дій та ветеранів трудового фронту перевищило попередні дані більш, ніж на 6 тисяч осіб. За словами начальника міськуправління соцзахисту населення, додаткові грошові кошти вже знайдені, але…
— Мені 83 роки, інвалід 1-ї групи, давно прикута до ліжка, — розповідає Клара Абрамівна Плотиця, яка додзвонилася на «гарячу лінію». — Мій покійний чоловік пройшов війну від початку і до кінця. Я працювала на Уралі на військовому заводі. Вже давно хворію. Сусідки розповідали, що бачили моє прізвище у списках на отримання одноразової муніципальної адресної допомоги, але, на жаль, грошей мені поки що не принесли. Дуже прикро. І справа навіть не в 100 гривнях, хоча, безумовно, вони мені дуже навіть допомогли б для покупки необхідних, але дорогих ліків. Прикро: невже не можна хоча б один раз скласти списки так, щоб до нього відразу потрапили всі, хто має право на отримання подарунка до свята?..
Про те, що про них теж забули, повідомили до редакції Туба Лейбівна Гутштейн, Людмила Матвіївна Домашенко, Ганна Петрівна Нікіфорова, Валентин Олексійович Недоборовський, Юлія Олексіївна Бахтіярова. Більша частина з цих людей — інваліди 1-ї групи, не ходячі. Самостійно піти і поцікавитися, коли ж до них дійде черга на отримання муніципальної адресної допомоги, не можуть. Вихід один: чекати.
Надійшли на «гарячу лінію» два запити до нового керівництва районних адміністрацій. Майя Борисівна Румянцева, яка проживає за адресою вул. Варненська, 12-а, попросила звернути увагу Київської райадміністрації на те, що вулиця Варненська — така зелена і привітна вдень — вночі зовсім не освітлюється. «З настанням темряви намагаюся з дому не виходити: страшно», — скаржиться читачка «Вечірньої Одеси». Ігор Михайлович Петров веде затяжне листування з Приморською райадміністрацією з приводу чавунних воріт, які ще три роки тому прикрашали арку входу на пляж «Отрада» з боку Французького бульвару. Минулого року допитливий одесит отримав відповідь з райадміністрації, підписану заступником голови В. Юрко, про те, що, мовляв, ворота знаходяться на реставрації… По-перше, дивується Ігор Михайлович, про яку реставрацію може йти мова, адже ворота навряд чи являють якусь художню та історичну цінність, оскільки були виготовлені відносно недавно. А, по-друге: скільки можна «реставрувати»? Після відповіді Приморської райадміністрації минув ще один рік, а арка «Отради» як і раніше зяє порожнечею.
«БЛОК» ЕКОНОМІЧНИХ питань, що надійшли на «гарячу лінію», відкрив обурений дзвінок від Діани Олександрівни Шингарьової. Її обурює не тільки тотальний ріст цін на продукти, в тому числі першої необхідності, але й те, що цей ріст відбувається безконтрольно з боку уповноважених державних органів. На прохання читачки повідомляємо: найбільші повноваження у сфері ціноутворення має Державна інспекція з контролю за цінами. В Одесі вона знаходиться за адресою: вул. Канатна, 83, телефон приймальні 22-50-25.
Еммануїла Семеновича Головачевського цікавив прогноз на врожай зернових цього року. Як відзначали фахівці Міністерства аграрної політики України, які брали участь у міжнародній науково-практичній конференції, що пройшла нещодавно на Херсонщині, валовий збір зерна — навіть за умови, якщо підтвердиться несприятливий прогноз погоди на середину літа, — повинен скласти не менше 37 мільйонів тонн. Враховуючи так званий «перехідний залишок», тобто, те зерно, що залишилося після минулорічного врожаю, можна сміливо говорити, що Україна буде з хлібом.
Інша справа, що при існуючій системі господарювання та встановлених в аграрному бізнесі правилах гри хороший урожай часто є більшим економічним лихом, ніж неврожай. Тільки підвищення цін на паливо знизило рентабельність виробництва зерна на 10 відсотків. Є побоювання, що ревальвація гривні та підвищення тарифів на залізничні перевезення призведуть до суттєвого підвищення «зовнішньої» ціни, через що українське зерно стане неконкурентоспроможним на міжнародному ринку, який раніше охоче купував нашу пшеницю та ячмінь, багато в чому через їх відносну дешевизну.
Виходить, що цього року вирощування зерна обійшлося аграріям набагато дорожче, ніж вони припускали, а перспективи продати його на експорт покрилися туманом. Як говорили класики: що робити?
Приватного підприємця Оксану Сергіївну Крутояр, як і всіх, хто зайнятий у малому бізнесі, цікавить доля спрощеної системи оподаткування. Як нам повідомили в Асоціації платників податків України по Одеській області, Верховна Рада України 3 червня проголосувала за законопроект, який повертає «спрощенцям» — фактично, в повному обсязі — порядок оподаткування, що діяв до 1 січня 2005 року. Зокрема, скасовується вимога обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для підприємців, що працюють на єдиному та фіксованому податку, чий річний обсяг операцій перевищує 300 тисяч гривень, виключена норма, за якою «спрощенець» при оподаткуванні може бути прирівняний до найманого працівника, зняті обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування для ріелторських компаній, аудиторів, юристів. Тепер залишилося дочекатися, щоб цей закон підписав Президент України.
А ОСТАННІЙ дзвінок на «гарячу лінію» був з проханням передати привітання з Днем медичного працівника, що відзначається в неділю: «Рік тому я потрапила у важку автомобільну аварію, серйозно постраждала одна нога, — розповідає Людмила Миколаївна Мульченко. — Операцію робив завідувач відділенням травматології № 3 міськлікарні № 11 Олександр Валентинович Гурієнко. Зіскалічене стегно він зібрав буквально зі шматочків. Врятував і другу ногу від операції. Я розумію, що лікар виконував свій обов’язок. Але те щире, добре співпереживання, з яким до мене ставилися у відділенні травматології і сам Олександр Валентинович, і колеги-лікарі Олександр Галюров та Олександр Телющенко, і всі без винятку медсестри, я не забуду ніколи.
Олег СУСЛОВ.Наступного вівторка, 21 червня, з 10.00 до 12.00, на «гарячому» телефоні «Вечірньої Одеси» 65-30-19 чергує кореспондент відділу інформації Марія Іванівна СТЕРНЕНКО.
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











