нд, 22 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Хорватське кіно в Україні

30 квітня в Києві вперше в Україні стартував фестиваль хорватського кіно. 6 травня фестиваль розпочався в Одесі, у залі кінотеатру «Маски», у присутності представників Консульства Республіки Хорватія в Україні та одеських міських влад.
А кількома годинами раніше радник Консульства Республіки Хорватія в нашій країні Степан Глас розповідав журналістам про кінематограф своєї держави. Воєнні дії на Балканах надовго призупинили культурну співпрацю Хорватії, але у цієї невеликої країни (4,5 мільйона населення) залишилася справжня скарбниця кіномистецтва — студія «Ядранфільм» у Загребі. Сьогодні Хорватія може похвалитися знаменитими на весь світ режисером Антуном Врдоляком, голлівудською зіркою, що замінив в одному з телесеріалів Девіда Духовни, Гораном Вішнічем. Молоде покоління талановитих режисерів з успіхом заявляє про себе на міжнародних кінофестивалях, їхні фільми збирають велику аудиторію у себе на батьківщині та в країнах екс-Югославії.
Українці поки що мало знають про хорватську культуру, попри те, що вийшло кілька книг, перекладених з хорватської, втім, і українських авторів у Хорватії перекладали. Змінити ситуацію, що склалася, вирішили на найвищому рівні. Не так давно була підписана програма двосторонньої культурної співпраці, у рамках якої і стартував фестиваль хорватського кіно.
Першими ретроспективу найкращих хорватських кінофільмів за останні 40 років побачили в Києві. З 6 по 12 травня їх покажуть у кінотеатрі «Маски», що на Ольгіївській, 23. Потім стрічки вирушать до львів’ян.
Сім фільмів, представлених на суд глядачів, знятих різними режисерами, у різний час, сповнені трагізму, досить непрості та своєрідні. Відкривав фестиваль фільм Вінко Брешана «Маршал», 1999 року, що отримав нагороду Берлінале. Гостро і саркастично автор висвітлює тему ностальгії «за старими добрими часами». За сюжетом в острівному містечку поширилися чутки про повернення маршала Тіто, а точніше, його духу. Містечко стає місцем паломництва пенсіонерів, а кмітливий мер підігріває обстановку гучними промовами, червоними прапорами та колективними ритуалами. Так би й процвітав туристичний бізнес, якби один правоохоронець не викрив «маршала», який втік із психіатричної лікарні…
«Офіцер з трояндою» Деяна Шорака (1987 р.) — історія про непрості людські взаємини та кохання в післявоєнному Загребі. Щирість і майстерність дітей-акторів можна було гідно оцінити, подивившись стрічку Снєжани Трибусон «Не дав Бог більшого зла» (2002). «Лисиці» Крсто Папіча (1970 р.) розкривають глибину лицемірства та диктату, прикритого показним прагненням допомогти. «Береза» Анте Бабаяна (1967 р.) розповідає про сільську дівчину з трагічною долею. «Глембаї» Антуна Врдоляка — вдала екранізація п’єси класика хорватської літератури Мирослава Крлежі. А завершить фестиваль 12 травня повість про долю дітей, розлучених батьками після розлучення, — фільм Креше Голіка «У мене дві мами і два батька».
У найближчому майбутньому Хорватія планує представити широкому загалу й інші грані своєї культурної скарбниці.
Оксана ЄРЕМЕЙ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса