Курс, взятий нашою державою на вступ до Світової організації торгівлі (СОТ), має як переконаних прихильників, так і запеклих противників. «Членство в СОТ допоможе Україні відчути себе повноцінною європейською державою», — стверджують одні. «Членство в СОТ матиме згубний вплив на національну економіку», — переконані інші.
АРГУМЕНТИ обох сторін виглядають переконливо. Пояснити це можна відсутністю вичерпної інформації: що з себе являє Світова організація торгівлі? чому членство в ній є, по суті, обов’язковим для країн, що сповідують ринкові реформи в економіці? нарешті, які існують механізми для збереження країнами, що вступили до СОТ, конкурентоспроможності таких галузей, як сільське господарство, легка промисловість, машинобудування, і т.д.?
Заповнити інформаційний вакуум був покликаний «круглий стіл» на тему «Чи стане Україна членом Світової організації торгівлі?», організований для засобів масової інформації Одеської та Миколаївської областей Українським освітнім центром реформ.
— Наша країна ще в 1993 році подала заявку на вступ до СОТ, проте широкий суспільний інтерес до економічних і соціальних наслідків цього кроку проявився відносно недавно, — зазначив заступник начальника управління Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Сергій ЛАХНО. — Треба визнати, що в нашому суспільстві існують стійкі негативні очікування від вступу до СОТ. Але треба розуміти інше: у нашої країни немає альтернативи — ні політичної, ні економічної — вступу до Світової організації торгівлі. Україна вже втратила частину можливостей через зволікання та нерішучість. На сьогоднішній день підписані протоколи, що передбачають узгодження митних тарифів, з 30 із 42 країн — членів СОТ, які виявили зацікавленість до вступу України до Світової організації торгівлі.
Відсутність альтернативи членству в СОТ фахівці пояснюють тим, що сьогодні в рамках цієї міжнародної організації проходить новий раунд багатосторонніх переговорів, які мають визначити умови світової торгівлі на найближче десятиліття. Тому дуже важливо, щоб інтереси України також були враховані. А за умови, що всі наші основні торговельні партнери, зокрема, країни Центральної, Західної, Східної Європи та Балтії, є членами СОТ, Україна може опинитися в торговельно-економічній ізоляції.
Як зазначали промовці на «круглому столі», очевидними наслідками вступу нашої країни до СОТ будуть, з одного боку, полегшений доступ іноземних товарів на внутрішній ринок України, з іншого — для українських товарів на внутрішні ринки інших країн. Зрозуміло, що така ситуація створює певні ризики для національних товаровиробників, яким загрожує втрата частини внутрішнього ринку. Протистояти торговельній експансії можна тільки одним способом — підвищувати конкурентоспроможність свого товару. Виникає природне запитання: а які шанси українських підприємств у боротьбі з «прибульцями» за симпатії споживачів?
— Згідно з дослідженнями Світового економічного форуму (СЕФ), в Україні досі відсутні перспективи для зростання рівня конкурентоспроможності товарів, — говорить економіст-аналітик Українського центру міжнародної інтеграції Світлана Таран. — У 2003 році в рейтингу СЕФ Україна посідала 84-те місце, останнє, до речі, серед європейських держав, за рівнем конкурентоспроможності. Щоправда, у своєму торішньому звіті експерти Світового економічного форуму відзначали наявність в українській економіці ознак макроекономічної стабільності, що, безумовно, відобразиться на рейтингу СЕФ.
ЧИ МОЖЕ членство в СОТ вплинути позитивно на підвищення конкурентоспроможності національних виробників? На думку фахівців — безперечно. По-перше, конкурентоспроможність товарів і послуг безпосередньо залежить від якості законодавчого поля, а вступ до СОТ вимагатиме приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних норм і правил, що регулюють, насамперед, зовнішньоторговельну діяльність, систему стандартизації, митні нормативи, законодавство у сфері інтелектуальної власності.
По-друге, членство в СОТ, безумовно, позитивно відображається на інвестиційному кліматі в країні та на створенні умов для припливу іноземних інвестицій, які, своєю чергою, є важливим джерелом для впровадження нових технологій, що безпосередньо впливають на конкурентоспроможність товарів.
Щоправда, як відверто зауважують фахівці, позитивні результати членство в СОТ дасть не відразу… Спочатку багато галузей національної економіки відчують сильний конкурентний тиск з боку «варягів». Мабуть, найбільш незахищеним у цьому плані є сільське господарство.
— АГРОПРОМИСЛОВИЙ сектор менше за інші галузі економіки відповідає принципам вільної торгівлі, — говорить експерт інституту сільського розвитку Тамара ОСТАШКО. — Сільськогосподарські ринки високорозвинених країн захищені високими імпортними тарифами, кількісними обмеженнями імпорту та субсидуванням просування продукції власних виробників на іноземні ринки. Для України основні проблеми в переговорному процесі щодо вступу до СОТ виникають за розрахунками таблиць внутрішньої підтримки сільського господарства, зі встановленням тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини та з гармонізації стандартів АПК до норм і вимог Світової організації торгівлі. До речі, перехід на нові стандарти є досить дорогим задоволенням.
Україна все активніше стає країною-експортером сільськогосподарської продукції. Однак цей процес стримується відсутністю акредитованих відповідно до міжнародних стандартів хлібних інспекцій, ветеринарних лабораторій, лабораторій із сертифікації харчових продуктів. Фахівці Мінагрополітики підрахували, що для необхідного технічного оснащення та акредитації тільки 20 ветеринарних лабораторій і хлібних інспекцій необхідно близько 85 мільйонів гривень. Сьогодні Україна визначила заходи з підтримки сільського господарства, які відповідно до угод СОТ не підлягають скороченню, у сумі 350 мільйонів доларів США.
Ризики для агропромислового комплексу від вступу країни до СОТ полягають у відчутному зменшенні рівня захищеності національного ринку сільськогосподарської продукції, у труднощах адаптації до нового конкурентного середовища. За оптимістичними оцінками, в результаті зменшення ввізного мита на сільськогосподарську продукцію протягом шести років після вступу країни до СОТ національні агровиробники втратять 7-8% внутрішнього ринку, за песимістичними прогнозами — до 30%. Найменш конкурентоспроможними на внутрішньому ринку стануть виробники молока, яєць, м’яса, овочів і фруктів. Зрозуміло, що можливе послаблення позиції національних товаровиробників на внутрішньому ринку призведе до зростання безробіття в сільській місцевості. Тому найбільшу ефективність — з погляду запобігання негативним наслідкам від приєднання до СОТ — матимуть заходи, спрямовані на підтримку особистих селянських господарств і розвиток соціальної інфраструктури села.
ДО РЕЧІ, не всі галузі сільського господарства опиняться в числі тимчасово тих, хто програв. Перевагу отримають підприємства харчової промисловості, що є лідерами за обсягами залучених іноземних інвестицій, і зернотрейдери, які давно працюють на зовнішніх ринках за правилами СОТ.
І взагалі, ті країни, у яких експорт сільськогосподарської продукції перевищує імпорт, опиняться у більш виграшній ситуації від впровадження норм і вимог Світової організації торгівлі. Україна якраз входить до числа таких країн.
Олег СУСЛОВ.
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











