«Сьогодення — це не те, що в теперішньому, а те, що ще буде, ще чекає на тебе. Можливо, завтра»…
День нинішній, події, що відбуваються в країні зараз, відродили в пам’яті ці слова нашого незабутнього Редактора Бориса Федоровича Дерев’янка, які фактично стали епіграфом до першої виданої після його загибелі книги «Долю обираєш сам». Напередодні Нового року всім нам властиво розмірковувати про минуле, теперішнє і майбутнє, загадувати бажання, сподіватися на зміни — «нове щастя».
…Так одне одного і вітаємо: «З Новим роком, новим щастям!»
Озираючись на минуле, можемо констатувати: ми з вами, шановний читачу, пережили вельми складний, насичений подіями і надіями рік. Високосний. Виборчий. Мавпячий. Слів різних, улесливих і образливих, багато наговорили. І обіцянок різних теж чимало наслухалися. Президентські вибори практично кожного громадянина України змусили пильніше озирнутися навколо, поставити запитання, які, в принципі, ніби лежать на поверхні, але в буденній метушні не завжди є для них сили і час, щоб зупинитися, озирнутися.
…Головні з цих запитань — як живеться нам усім у рідній країні і чому так, а не інакше?
Чому, наприклад, одні наші співвітчизники живуть у палацах, побудованих за індивідуальними проектами, інші ж — у жалюгідних халупах. Одні декларують мільйонні доходи щороку, інші ледве зводять кінці з кінцями, без жодної надії на краще…
Ці та інші подібного роду запитання в рік президентських виборів змусили мільйони людей пильніше подивитися на діяння і можливості існуючої в країні влади. Усіх її гілок, але насамперед, звісно, президентської.
…Результат відомий.
Його, справжнього результату, ще практично немає. Є тріумфування, з одного боку, розчарування — з іншого. Є побоювання, є підозри, звинувачення… І багато надій. Але тільки завтрашній день покаже, яким із них судилося збутися. Чи поставить новообрана влада, хто б її не очолив, на чільне місце народні сподівання, інтереси більшості, чи продовжить вирішувати проблеми обраних?
Напередодні Нового року, звісно ж, хочеться вірити в краще. Зрозуміло і те, що, як би не розвивалися далі події, виборчий ажіотаж обов’язково мине. А народ залишиться. І країна залишиться. І головним у діяльності Президента України стане, повинна стати!, напружена робота на весь народ, на всю країну, всі її регіони, незалежно від того, яким кольором розфарбовують їх нинішні політики.
«Вечірня Одеса», як і ви, шановний читачу, пережила непростий рік. І щиро вдячна всім, хто залишався, хто залишається з нами, з газетою, редакційним колективом. Я знаю, не всі читачі нами задоволені, не всі поділяють нашу позицію. Однак навряд чи існують запитання, на які протягом і цього року «Вечірка» не намагалася б знайти відповіді. Ми завжди пам’ятаємо науку свого першого Редактора: «Наша мета — об’єднання людей. Не на всякий тліючий вуглик треба кидатися — можна викликати пожежу миттєву, тоді як залишений в ізоляції (але утримуваний у зоні уваги) вуглик спокійно може зтліти…» Пожежі, ясна річ, нікому і ніде не потрібні, хоча охочих їх розпалити, на жаль, у країні предостатньо. А ось єдності, гуманізму, злагоди суспільству нашому бракує, тому за них ми і ратуємо.
З Новим роком вас, дорогі читачі!
Лариса БУРЧО.
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











