пн, 16 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Цього тижня в Будинку вчених відзначили 40-річчя знаменитої історико-краєзнавчої секції «Одесика». Чому вона знаменита? А тому, що про неї знають у Варшаві та Парижі, у Сан-Франциско та Лондоні, не кажучи вже про Тель-Авів та Москву.
20 січня 1964 року в Зеленій залі Будинку вчених відбулося перше пленарне засідання «Одесики». Свідки тих подій кажуть, що участь у тій дебютній акції брали чоловік 80. І які це були люди! Провідні вчені, письменники, художники, журналісти. Імена багатьох із них називав сьогоднішній голова «Одесики» — доктор історичних наук, професор О.Б. Дьомін.
Біля витоків народження, здавалося б, скромного громадського об’єднання стояв чудовий вчений — медик Борис Якович Сосюра, брат відомого українського поета Володимира Сосюри та не менш відомої журналістки Тетяни Тесс. Потім першого голову змінив його найкращий друг — історик А.А. Володимирський. З «Одесикою» пов’язані імена, які знайомі одеситам з дитинства: В. Катаєв, П. Александров, А. Бардах, А. Зарницький, М. Бригін, В. Чернецький та ін.
Чим же цікава робота цієї краєзнавчої секції Будинку вчених? А хоча б тим, що тут у затишних залах («Горіхових», «Дубових» тощо) збиралися розумні та чесні люди, щоб спокійно поговорити про історію свого палко улюбленого міста, про його архітектуру, про живопис і музику. Тут можна було ще в ті часи вулицю Свердлова називати Канатною, а вул. Карла Маркса — Катерининською. Одеса завжди була присутня ніби у своєму первозданному вигляді без жодних політико-ідеологічних нашарувань. На ювілейному засіданні прозвучали й цифри: скільки було проведено засідань (за 40 років — сотні), конференцій (десятки), говорилося про зв’язки «Одесики» з аналогічними історичними організаціями в інших країнах, про безліч публікацій, авторами яких були члени нашого своєрідного клубу.
До речі, вже на першому засіданні «Одесики» було обрано бюро секції. Доповіді, які виносилися на пленарні засідання, проходили через це бюро, схвалювалися або відхилялися ним. «Одесика» мала свій суворий регламент роботи, свій стиль і навіть свій герб.
22 грудня на ювілейному засіданні в Горіховій вітальні вільних місць не було, люди стояли в проходах, слухали промовців у коридорі. А виступали зі спогадами ветерани «Одесики» — О. Ноткіна, А. Розенбаум, Л. Щербина, Т. Донцова, В. Головань, Г. Калугін та ін. Вони говорили про святу і благородну справу, якою ось уже 40 років займаються ентузіасти-краєзнавці: піднімаються на запилені горища старих будинків, спускаються в підвали, відшукують усіма забуті могили на численних одеських кладовищах… Усе це можуть робити тільки люди, беззавітно закохані в рідне місто.
Павло ШЕВЦОВ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса