Інфляція, спад виробництва та зниження доходів Державного бюджету — ось основні складові сьогоднішнього економічного моменту в Україні. Для повного кризового «щастя» не вистачає лише зруйнованої банківської системи. Однак банки встояли, чим, власне, і спровокували подив: а чи є тоді справжня економічна криза в Україні?
Саме це питання стало темою чергового засідання прес-клубу реформ «Порто-франко», участь у якому взяли голова правління АКБ «Імексбанк», кандидат економічних наук Микола Скорик, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри Одеської національної юридичної академії Микола Шутов та директор Центру розвитку підприємництва та малого бізнесу Олександр Яценко.
— Очікування економічної кризи завжди страшніше за саму кризу, бо в цей час проходить випробування на міцність довіра населення до органів державної влади та кредитно-фінансових установ, — зазначив Микола Скорик. — Сьогодні можна констатувати, що паніка на ринку депозитів фізичних осіб, яка виникла наприкінці листопада — перших числах грудня, вже пішла на спад. Вкладники, побачивши узгоджену і чітку позицію Національного банку та комерційних банків, почали поступово заспокоюватися. На щастя, спрацював кредит довіри, який вітчизняним банкам з такими труднощами вдалося завоювати у населення.
Однак, за словами банкіра, святкувати перемогу над економічною кризою зарано. Також некоректно проводити паралелі з попередніми виборами Президента України у 1999 році. Тоді, п’ять років тому, вклади населення в комбанках на порядок були меншими за сьогоднішні. У 2004 році 45 мільярдів гривень, розміщених фізичними особами на депозитах, стали головним інвестиційним ресурсом для розвитку національної економіки. І якщо більшу частину цих вкладів вдасться зберегти, то тоді будуть усі підстави стверджувати, що Україна уникла економічної кризи.
— За оцінками експертів, залученими у сферу політичного протистояння виявилося близько 10 відсотків підприємств України, — звернув увагу Олександр Яценко. — Місячний простій цих підприємств обійдеться в 1-2 відсотки ВВП. Злетіла інфляція (прогноз — до 12 відсотків), відбулося зростання індексу споживчих цін. Однак ці негативні економічні моменти були багато в чому спровоковані «готовністю» населення піддаватися паніці, а також прагненням підприємств-імпортерів страхувати свої ризики, встановлюючи завищений курс долара на товар, що ввозиться з-за кордону. Нарешті, у точної відповідності з прислів’ям про те, що кому — війна, а кому — мати рідна, деякі підприємці вирішили підзаробити на очікуванні економічної кризи. Не випадково тому Антимонопольний комітет України пригрозив перевірками тим оптовикам, які без пояснення причин завищили ціни на 20-40 відсотків. Ну, а для недобросовісних бізнесменів тема економічної кризи є чудовою відмовкою для невиконання грошових зобов’язань за укладеними раніше контрактами та договорами.
Однак усю правду про те, чи була чи не була економічна криза в Україні, які негативні наслідки для національної економіки мало політичне протистояння, який реальний стан справ із фінансами та інвестиційними ресурсами в державі, може сказати тільки Державний бюджет України на 2005 рік. І чим швидше, на думку Миколи Шутова, народні депутати його ухвалять, тим буде краще.
Олег СУСЛОВ.