Один з великих празників, що стоїть на початку церковного року це свято Різдва Пресвятої Богородиці. Він належить до дуже давніх Богородичних празників, хоча не можна точно визначити часу, коли він з’явився. Святе Євангеліє донесло нам дуже мало подій із життя Богородиці. Нічого не сказано про її різдво, молоді літа, успіння, навіть не подано імен її батьків. Звідки ж ми про це все знаємо?
Головне джерело вісток про життя Пресвятої Богородиці — це апокрифічна книга, написана близько 170–180 року, її називають Протоєвангелієм Якова. Хоча Церква не вважає апокрифів ані за автентичні книги ані за певне історичне джерело, вони містять у собі багато чого з традицій первісної Церкви. Апокрифічне Протоєвангеліє Якова було в давнину у великій пошані, його цитують або пояснюють багато святих Отців.
Колись у Назареті жили Анна і Йоаким. У них не було дітей, незважаючи на те, що протягом 50-річного шлюбу молилися Богу про дарування їм потомства, смиренно сподіваючись на волю Божу. І дуже переживали
через це.
Діти у євреїв вважалися благословенням, а сім’ї без дітей священники могли відмовити в прийомі подарунків. Це і сталося з Йоакимом. Коли він приніс дари в храм, вони були відкинуті священником. Дізнавшись про це, Анна почала плакати. У цю хвилину перед Ганною престав ангел і сказав:«Ти зачнеш і народиш Дочку, благословенну, вище всіх. Через Неї отримають благословення Боже і всі земні народи. Через Неї буде дано всім людям Порятунок. Ім’я Їй буде Марія».
І до чоловіка Анни теж прийшов ангел і повідомив, що він стане батьком. І справді, через 9 місяців на світ народжується дівчинка, яка в майбутньому стане надією для всіх народів.
За новим стилем Різдво Пресвятої Богородиці відзначатимуть 8 вересня 2025 року, а за старим стилем — 21 вересня.
