Уряд входить у режим жорсткої економії
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що уряду вдалося знайти 70 мільярдів гривень, які спрямують на потреби оборони. Але уряд запроваджує жорсткий режим економії бюджетних коштів поза потребами оборони, оскільки в самому бюджеті оборони утворився дефіцит розміром
27 млрд. доларів.
Глава уряду заявив, що дефіцит виник «через об’єктивне здорожчання війни, технологічні рішення, потребу в додатковому фінансуванні протиповітряної оборони та фінансове забезпечення військових». Тому уряд веде перемовини з міжнародними партнерами на всіх рівнях для забезпечення екстреного фінансування цих потреб. «При цьому маємо виконати всі необхідні соціальні зобов’язання. Таким чином, щодо пенсій і зарплат проблем не буде», — сказав Корецький. Окремо прем’єр анонсував аудит Міноборони протягом місяця, щоб забезпечити максимально ефективне використання бюджетних коштів.
Пільга на посилки до 150 євро не скасована
Верховна Рада вдруге не підтримала запровадження ПДВ на недорогі товари з іноземних інтернет-магазинів. Пільга для міжнародних посилок вартістю до 150 євро поки залишається чинною, а законопроєкти повернули на доопрацювання.
У Міністерстві фінансів пояснювали реформу необхідністю зрівняти умови для українського бізнесу та іноземних маркетплейсів. Українські продавці сплачують ПДВ, тоді як значна частина товарів, замовлених безпосередньо за кордоном, потрапляє до країни без цього податку.
Будапешт продовжує блокувати вступ України до ЄС
На першому після літньої перерви засіданні робочої групи Ради Євросоюзу з питань розширення делегація Угорщини вкотре відмовилася затвердити результати скринінгу переговорних кластерів 2 та 3 для України.
Будапешт висловив готовність підтримати лише результати скринінгу третього кластера для Молдови, фактично повторивши свою позицію з липня. Такий підхід, що передбачає розділення України та Молдови на шляху вступу до ЄС, не підтримує більшість країн-членів на чолі з Ірландією, яка нині головує в блоці.
Інцидент з дроном у Лейпцигу: винна Росія
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт офіційно звинуватив Росію у інциденті з дроном з вибухівкою поблизу українського вантажного літака в аеропорту «Лейпциг/Галле» у серпні.
На тлі цього країна закриває генконсульство Росії у Бонні та «Русскій дом» у Берліні. Окрім ліквідації дипломатичних осередків, влада Німеччини запроваджує значно жорсткіші вимоги для в’їзду російських громадян. Таким чином німецька влада вирішила суттєво обмежити присутність та вплив російських структур на своїй території.
«Рассвєт» падає з неба
Російська спроба створити швидку альтернативу супутниковому інтернету Starlink зіткнулася з серйозними проблемами у космосі. Друга партія апаратів «Рассвєт» не змогла вийти на заплановані орбіти, що ставить під загрозу весь проєкт Кремля, спрямований, у першу чергу, проти України.
Усі 16 апаратів, які росіяни запустили 19 липня 2026 року, так і не дісталися потрібної висоти. Натомість супутники застрягли на висоті 300—400 кілометрів, а деякі з них уже почали неухильно знижуватися й готуватися до згоряння в атмосфері Землі.
Стихійне лихо у Непалі
26 серпня на кордоні Непалу та китайського Тибету сталася масштабна раптова повінь. Станом на 31 серпня кількість громадян України, яких розшукують у зоні стихійного лиха, без змін: у списку
56 осіб.
Ситуація у зоні стихійного лиха залишається складною через масштаби руйнувань та ризик повторних зсувів. Китайські рятувальники ведуть пошуки у найбільш постраждалому районі із застосуванням приладів для виявлення ознак життя та службових собак. Крім того, уже вдалося відновити зв’язок у зоні лиха.
