Шістдесят п’ять років — це не просто ювілейна дата. Це роки пошуку, досліджень, зустрічей із людьми, архівними документами, родинними історіями та маловідомими сторінками минулого. 65-річчя відзначав одеський краєзнавець, музейник, громадський діяч, дослідник історії політичних репресій Ігор Леонідович Комаровський.

Для Ігоря Леонідовича краєзнавство — це не кабінетна справа. Це постійний пошук відповіді на запитання: хто ми, звідки ми і що маємо зберегти для тих, хто прийде після нас?

Сьогодні Ігор Комаровський — завідувач Музеєм історії політичних репресій 1917—1991 років, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського, голова громадської організації «Одеський Меморіал» та Одеської громадської організації «Постраждалі від політичних репресій», член Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті.

Але за всіма цими посадами — насамперед людина, яка щиро любить Одесу і прагне зберегти її багатоголосу історію.

Одним із головних напрямів діяльності Ігоря Комаровського є дослідження історії політичних репресій 1917—1991 років. Він проводить лекції, організовує тематичні зустрічі, працює з молоддю, старшим поколінням, внутрішньо переміщеними особами, виступає у медіа та бере участь у публічних дискусіях.

Його принцип простий і водночас дуже важливий: історію не можна замовчувати. Особливо гостро це звучить сьогодні, коли Україна переживає російську агресію та окупацію. Саме тому Ігор Леонідович говорить не лише про минуле, а й про його небезпечні паралелі із сучасністю.

Ігоря Комаровського цікавить історія повсякденності, родин, професій і ремесел, з яких і складалася Одеса різних історичних періодів. Особливо цінними є його дослідження, у яких велика історія постає через долю конкретної людини.

Яскравий приклад — краєзнавча розвідка про палітурну майстерню його прадідуся Менделя. Здавалося б, невелика родинна історія. Але саме такі сюжети дозволяють побачити Одесу живою: містом майстрів, ремісників, підприємців, інтелігенції, родин і щоденної праці.

Окремо хочеться відзначити ще один важливий напрям діяльності Ігоря Леонідовича. Він постійно поповнює краєзнавчі фонди новими матеріалами, документами, виданнями та власними дослідженнями. Це надзвичайно важливо, адже кожна передана до бібліотеки книга, публікація, документ чи краєзнавчий матеріал — це не просто бібліо­графічна одиниця. Це частинка історичної пам’яті Одещини, збережена для наступних поколінь.

Працюючи провідним біблі­отекарем відділу краєзнавчої літератури та бібліографії ООУНБ ім. М. С. Грушевського, Ігор Комаровський активно долучається і до підготовки важливих краєзнавчих видань. Серед них — «Знаменні і пам’ятні дати Одещини»  — покажчик-календар, який допомагає бібліотечним працівникам, освітянам, краєзнавцям та всім, хто цікавиться історією регіону, готувати заходи до пам’ятних і визначних дат Одещини.

З ювілеєм, Ігорю Леонідовичу! 65 — це не підсумок. Попереду ще багато сторінок, які чекають на свого дослідника.

Колектив Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського.