У попередньому номері за 6 серпня газета під рубрикою «Тема дня» розповіла про початок державної програми «Пакунок школяра». Нагадаємо, що вона передбачає виділення родинам першокласників допомоги у розмірі 5 тисяч гривень для придбання шкільного приладдя, одягу та взуття.

Подію ексклюзивно для «Вечірньої Одеси» прокоментувала заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль. Адже саме це відомство прийняло активну участь у розробці та впровадженні програми «Пакунок школяра». Звичайно, виникла ідея поспілкуватися про
сьогоднішній та завтрашній день електронних цифрових сер­вісів.

Валерія Коваль, яка в Міністерстві цифрової трансформації України очолює напрямок розвитку екосистеми цифрових та офлайн персоналізованих сер­вісів, зокрема розвиток екосистеми «Дія» та публічних послуг, погодилася на пропозицію редакції.

— Валеріє, якщо озирнутися на останні два-три роки, що, на вашу думку, стало найбільшою зміною у взаєминах людини й держави завдяки цифровізації?

— Головна зміна дуже проста — ми змінили сам принцип взаємодії. Держава перестала бути установою, куди треба йти зі стосом паперів, чекати в чергах і сподіватися на прихильність чиновника. Вона нарешті перетворюється на звичайний, зрозумілий сервіс у смартфоні, який поважає час людини.

Раніше кожна довідка чи послуга вимагала зусиль та особистої присутності. Сьогодні більшість із цього ви­рішується в кілька кліків. Коли ми прибираємо з ланцюжка людський чинник, то автоматично прибираємо побутову корупцію та волокіту. Замість суб’єктивного рішення конкретного посадовця працює чіткий алгоритм.

Особливо відчутно це спрацювало під час війни. В умовах постійної невизначеності можливість швидко оформити статус ВПО, подати заяву про пошкоджене майно за програмою «єВідновлення» чи отримати виплату — це про відчуття опори. Людина розуміє, що де б вона не була — в укритті чи за кордоном — її документи й необхідна допомога завжди поруч.

Звісно, попереду ще багато роботи з оптимізації внутрішніх процесів, але головне вже сталося. Змінилася ментальність: люди звикли до того, що державні послуги мають бути швидкими та непомітними. І це вже зворотного шляху не має.

— Які нові сервіси у «Дії» або ЦНАПах, на вашу думку, поки що недооцінені людьми? Чим вони можуть реально полегшити життя?

— Я б, насамперед, звернула увагу на впровадження штучного інтелекту в застосунок, на портал та в роботу ЦНАПів — це саме той напрямок, який зараз дуже активно розвивається.

Багато хто сприймає «Дія.АІ» як простий чат-бот, але насправді це потужний інструмент, який знімає купу рутини. Він допомагає миттєво знайти потрібну послугу, розібратися в складних життєвих ситуаціях чи автоматично заповнити розлогі поля в заявах. Також люди часто недооцінюють такі речі, як швидкий шеринг документів чи шеринг авто в кілька кліків без фізичної передачі техпаспорта.

Це все прості інструменти, які вже працюють щодня і реально заощаджують найцінніше — наш час. Головне — не боятися пробувати ці нові функції в дії.

— Якщо зазирнути на рік-два вперед, які зміни українці відчують першими? Що стане простішим?

— Відбудеться перехід до проактивної держави. Людина менше буде думати про збір документів, бо держава сама пропонуватиме послугу у відповідний момент життя. Народилася дитина, досягли пенсійного віку чи змінили реєстрацію — вам просто надходитиме сповіщення в «Дію» з готовим рішенням, яке треба підтвердити в один клік.

Друге — це повна автоматизація без залучення держслужбовця там, де працюють чіткі реєстри. Призначення більшості соціальних виплат, виписок чи реєстраційних дій відбуватиметься за секунди. Це вже є і зараз, але за кілька років процес стане ще більш досконалим. Також ми масштабуємо підхід мультипослуг за життєвими ситуаціями. Замість того, щоб окремо оформлювати п’ять різних довідок чи виплат, людина подаватиме одну коротку заяву — наприклад, при відкритті бізнесу чи отриманні статусу.

Простішим стане найголовніше — час. Людина витрачатиме його на власне життя, а державний сервіс працюватиме непомітно у фоновому режимі.

— Які категорії населення найбільше потребують розвитку цифрового сервісу: ветерани війни, учасники бойових дій, вимушені переселенці, багатодітні сім’ї, незаможні громадяни, пенсіонери?

— Насправді, окремих або «більш важливих» категорій для нас немає — цифрові сервіси потрібні всім без винятку. І ветерани, і переселенці, і пенсіонери, і багатодітні родини мають отримувати державну допомогу однаково швидко.

Ми працюємо на основі рішень уряду та законів, але коли виникає термінова потреба суспільства, команда переходить у режим максимального прискорення. Наприклад, наприкінці січня цього року було ухвалено рішення підтримати малий бізнес та надати виплати від 7,5 до 15 тисяч гривень на енергостійкість. Від моменту ухвалення цього рішення до повноцінного запуску послуги в «Дії» минуло буквально п’ять днів, щоб підприємці встигли закупити все необ­хідне вже у лютому.

Так само швидко ми спрацювали, коли потрібно було організувати доплати у 20 тисяч гривень для наших комунальників, енергетиків та газовиків. Ми за лічені дні розробили необхідний функціонал, бо розуміли, наскільки важлива ця підтримка для людей.

Тому для нас немає «другорядних» послуг чи категорій. Якщо є запит від громадян або критична потреба держави — ми беремо їх в роботу і робимо в найкоротші терміни.

— Які цифрові рішення найближчим часом особливо важливі саме для жителів Одещини?

— Буквально кілька днів тому ми запустили «Пакунок школяра» — це 5000 гривень для кожного першокласника. Ми розуміємо, скільки ресурсів і нервів йде на підготовку дитини до першого класу, тому ця виплата — проста та практична підтримка сімейних бюджетів. Батьки самі обирають, де і що купувати, орієнтуючись на зручність дитини, а не на обмежені списки: від якісних зошитів до ортопедичного рюкзака. Подати заяву можна через «Дію» до
1 листопада.

Ще одна важлива новина, яку ми плануємо реалізувати вже найближчим часом, — це запуск цифрового європротоколу. Одещина — регіон з інтенсивним рухом, і можливість швидко оформити незначне ДТП прямо в смартфоні, без годин очікування поліції та заторів, суттєво спростить життя водіям.

Крім того, ми зараз активно тестуємо оновлений спектр послуг для молодих батьків. Це зручне оформлення різних державних виплат на дітей та проєкт «єЯсла». Наш орієнтир тут простий: народження дитини має супроводжуватися турботою про малюка, а не біганиною по кабінетах за довідками.

— Чи можливо уявити майбутнє, коли людина взагалі перестане ходити по довідки й кабінети? Де, на вашу думку, проходить межа між цифровими сер­вісами та живим спілкуванням із фахівцем?

— У нас немає мети просто зацифрувати геть усе й примусово перевести людей в онлайн. Усі державні послуги обов’язково дублюються офлайн — у ЦНАПах, відділеннях Пенсійного фонду та інших установах. Живий формат сервісу завжди залишатиметься як повноцін­на альтернатива, адже є багато людей, для яких особисте спілкування з фахівцем є важливим і комфортним.

Наша головна мета — зробити так, щоб отримати послугу було максимально просто в будь-якому форматі. Ми переглядаємо самі логіки процесів: усе зайве, застаріле чи бюрократичне ми просто скасовуємо. А для того, що залишається, створюємо зручні умови — щоб людина сама обирала, як їй зручніше звернутися: через застосунок, портал за кілька секунд чи наживо у ЦНАПі.

— На жаль, до сервісів «Дії» проявляють інтерес і шахраї. Точніше, намагаються «вписати» «Дію» в свої схеми, щоб обман виглядав достовірно. Що ви порадите нашим громадянам?

— Шахраї завжди намагаються маскуватися під те, чому люди довіряють. Нещодавно ми, наприклад, заблокували фейковий сайт із подібною назвою, де людей дурили й просили завантажити «Дію» просто через браузер, щоб вкрасти дані. Схема не нова, але нагадати базові правила точно варто.

Зверніть увагу, що справжня «Дія» є тільки в App Store та Google Play. Ми ніколи не дзвонимо з проханням назвати пароль чи код із смс і не розсилаємо якісь сторонні посилання на «швидкі виплати».

Правило тут одне: бачите сумнівне посилання чи файл з невідомого сайту — не клікайте. А якщо хочете навчитися легко розпізнавати такі розводи, дуже раджу зайти на «Дія.Освіта». Там є короткі й дійсно цікаві серіали про кібергігієну, де без складних термінів пояснюють, як захистити свої дані в мережі.

— А тепер дозвольте трохи пофантазувати. Якби сьогодні не існувало ні «Дії», ні сучасних ЦНАПів, що, на вашу думку, українці втратили б?

— Перш за все, ми б втратили мільйони годин життя на черги, збір довідок та ходіння кабінетами. Люди знову стали б залежними від настрія чиновника на місці чи його графіка роботи.

Але найстрашніше — це спрацювало б під час війни. Без «Дії» та сучасних ЦНАПів мільйони внутрішніх переселенців та людей за кордоном просто опинилися б відрізаними від держави. Оформити виплату, поновити втрачені документи чи подати заяву про пошкоджене майно було б справжнім пеклом із паперів та бюрократії.

Тож без цифровізації ми б втратили ту відчутну опору, яка доводить: держава може бути поруч, може поважати свій народ і працювати швидко тоді, коли це найбільше потрібно.

— Рівно рік, як ви обій­маєте посаду заступниці міністра. Що вдалося зробити із наміченого, що не вдалося і чому?

— Якщо говорити про те, що вдалося, то я б виділила три головні напрямки, якими опікуюся.

Перше — це сама «Дія». Наша команда остаточно сформувалася й запустила понад 40 нових послуг: від ветеранських і соціальних сервісів до підтримки бізнесу. Ми провели десятки опитувань та впровадили штучний інтелект, запустивши помічника «Дія.АІ». Як результат — нас вже понад 24,3 мільйона у застосунку (+1,5 мільйона за рік) та понад 7,1 мільйона на порталі.

Друге — це офлайн-сервіси та ЦНАПи. Ми відкрили 19 нових ЦНАПів та 5 сучасних «Дія.Центрів». За рік там надали понад 21 мільйон послуг, і що найважливіше — майже 100% відгуків від людей позитивні.

Третє — міжнародний трек. Нещодавно Латвія стала першою країною, з якою ми повністю взаємно визнали електронні підписи. Тепер наш КЕП там має таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис. Це дуже спростило життя для понад 30 тисяч українців там, і зараз ми працюємо над по­дібними угодами з іншими країнами.

Ми в екстреному режимі запускали виплати на енергостійкість для малого бізнесу (7,5—15 тисяч гривень), програму підтримки ОСББ на купівлю генераторів (до 300 тисяч гривень) та щомісячні доплати в 20 тисяч гривень для енергетиків і рятувальників. Це був справжній марафон, коли все налаштовувалося просто «з коліс», але головне — ми впоралися, і люди отримали підтримку вчасно.

— З якою головною метою ви входите у другий рік роботи на посаді заступниці міністра?

— У другий рік ми входимо з дуже чітким розумінням завдань та високим темпом. Попереду величезний обсяг роботи — нам потрібно імплементувати ще десятки нових послуг, перш за все для наших ветеранів, військових та їхніх родин, а також для людей, які потребують підтримки держави тут і зараз.

Сьогодні команда працює як єдиний стабільний організм, і це дає наснагу рухатися далі. Країна щодня долає складні виклики, але ми до них готові.

Головна мета залишається незмінною — продовжувати будувати зручну, проактивну та непомітну цифрову державу, яка працює виключно для людини.

Підготував Олег СУСЛОВ.