В Одесі відбувся 6-й Національний день участі України в Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

Головна тема форуму: «Посилення діалогу та міжсекторної співпраці задля інтегрованого управління водними ресурсами». Організаторами форуму виступили ГО «Інститут дунайських досліджень», ГО «Центр регіональних досліджень» та Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Подія об’єднала представників органів влади, міжнародних організацій, портової галузі, експертів, науковців та громадських організацій.

Захід став важливим майданчиком для обговорення адаптації укра­їнського законодавства до стандартів Європейського Союзу, що є однією з ключових передумов європейської інтеграції України. Адже у Дунайському регіоні поєднуються питання екологічної безпеки, адаптації до зміни клімату, відновлення водних екосистем та виконання євроінтеграційних зобов’язань України.

Примітно, що зараз Україна вдруге головує в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай. Тому дискусії та обмін думками, що відбулися у рамках заходу, набули особливого змісту.

Центральною подією форуму стала панельна дискусія «Запровадження басейнового принципу управ­ління водними ресурсами — крок до набуття Україною членства в ЄС». Під час дискусії учасники зосередили увагу на низці ключових питань.

Перше — басейновий принцип управління водними ресурсами. Виконувач обов’язків начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю Павло Буланович представив практичні аспекти реалізації Плану управління Дунайським річковим басейном. Особливу увагу було приділено екологічному стану Кислицького рукава та необхідності його відновлення.

Друге питання — кліматичні зміни та водна стійкість. Учасники обговорили заходи щодо подолання дефіциту водних ресурсів, управління ризиками посух і паводків, а також підвищення стій­кості водних екосистем регіону.

Третє — роль громадськості. Значну увагу приділили діяльності басейнових рад як ефективного механізму залучення громад до прийняття рішень і розвитку партисипативного управління водними ресурсами.

Четверте — воєнні наслідки та екологічне відновлення. Фахівці проаналізували вплив російської військової агресії на довкілля суббасейну дельти Дунаю та обговорили першочергові заходи з його екологічного відновлення.

Важливою складовою форуму стала участь міжнародних партнерів. Зокрема, учасники висловили подяку президентці Міжнародної комісії із захисту річки Дунай у 2026 році Марії Шпанчик за підтримку України та сприяння гармонізації державної водної політики з вимогами та директивами Європейського Союзу.

Учасники форуму підтвердили спільну зацікавленість у поглибленні транскордонної співпраці в Дунайському регіоні, впровадженні європейських принципів управління водними ресурсами та реалізації екологічної політики відповідно до вимог Водної рамкової директиви ЄС.

— Придунайський регіон є стратегічно важливим для України та всієї Європи, — зазначила заступник міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко. — Саме тут особливо відчутні наслідки війни для водних екосистем, які не зупиняються на державних кордонах. Необхідність захисту цих транскордонних водних ресурсів лише зростає та потребує скоординованих дій держав, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Водночас одним із наших ключових пріоритетів залишається практична реалізація планів управління річковими басейнами.

Голова ГО «Інститут дунайських досліджень» Віталій Барвіненко зауважив: в умовах війни та нових безпекових ризиків Україна має по-новому подивитися на цю дискусію. Стратегія ЄС для Дунайського регіону — це майданчик взаємодії для всіх партнерів, незалежно від їхнього статусу в Євросоюзі. І для України це шанс зміцнити свої позиції та працювати на перспективу разом із європейськими сусідами.

Значна частина професійного діалогу була присвячена реалізації планів управління річковими басейнами (ПУРБ). Учасники наголосили, що саме виконання заходів, передбачених ПУРБами, є основою впровадження Водної рамкової директиви ЄС та сучасної системи інтегрованого управління водними ресурсами. При цьому йшлося не лише про Дунайський регіон. Експерти підкреслили, що практична реалізація ПУРБів має стати пріоритетом для всіх річкових басейнів України, адже саме вони визначають конкретні заходи для відновлення водних екосистем, адаптації до зміни клімату та забезпечення водної безпеки держави.

На жаль, на форумі вкотре констатувалося: увага української держави до Дунайської стратегії досі залишається недостатньою. Причина такого стану речей полягає у відсутності системного підходу та банальній географічній і бюрократичній віддаленості. Як з гіркотою помітив один із учасників форуму — де Київ, а де Дунай…

Одним із самих цікавих виступів на форумі була промова, з якою виступив депутат Одеської обласної ради, Почесний громадянин Одеси та Одеської області, народний депутат кількох скликань Сергій Гриневецький. Без сумніву, з поміж інших укра­їнських політиків він єдиний, хто системно та фахово займався темою розвитку Придунайського регіону — на всіх посадах, які займав. Виступ Сергія Гриневецького приводимо з невеличкими скороченнями:

«Кінцевою метою Стратегії ЄС для Дунайського регіону є покращення якості життя населення. Критеріями якості життя визначено: здоров’я, тривалість життя, доходи, економіка, освіта, безпека, екологія, інфраструктура, соціальна сфера. В цьому році Україну визнали країною з найгіршою
якістю життя у світі.

Сьогодні Україна переживає чотири взаємозалежні кризи: демографічну, енергетичну, екологічну, інноваційну.

Україна знаходиться під потрійним ударом: старіння трудових ресурсів, різке падіння народжуваності і бомбардування інфраструктури, що призводить до забруднення землі, води, повітря.

Організатори заходу окреслили три пріоритети нинішнього головування України у Міжнародній комісії захисту річки Дунай. Що стосується посилення управ­ління водними ресурсами в умовах зміни клімату, то тут необхідно не забувати про те, що дельта Дунаю — єдина в світі дельта, оголошена біосферним заповідником (ми цим займались з ЮНЕСКО у 1999 році). Має економічне значення, як водно-транспортний шлях, а також джерело зрошення, водозабезпечення, рибальства. Рибні запаси — одні із головних природних ресурсів. І щоб все це зберегти, одна із основних інвестицій має бути в сміттєпереробні заводи, які нададуть енергію, тепло,будівельні матеріали, нову логістику.

Оновлення роботи каналу Дунай — Чорне море дозволить Україні зайняти серйозні позиції в 7-му Міжнародному транспортному коридорі, контролювати частину вантажопотоків по Дунаю.

Щодо оцінки екологічних наслідків агресивної війни росії проти України для Дунаю, його дельти та суббасейнів. Вважаю за необхідне оснастити найсучаснішим обладнанням Дунайську гідрометеорологічну обсерваторію і Дунайську гирлову станцію для проведення гідрометеорологічного моніторингу, вивчення гідрологічних процесів дельти Дунаю.

Пропоную використовувати можливості Все­українського об’єд­нання іноваційно-космічного кластера. Вони готові співпрацювати задля сприяння реалізації стратегії екологічної безпеки та адаптації до змін клімату, Водної стратегії України. Життя доводе, що технологічне відставання сьогодні дорівнює поразці у війні.

Третій пріоритет: підтримка впровадження оновленого Плану управління річковим басейном Дунаю на 2027 рік і розвиток співпраці між країнами басейну. І тут треба виходити з того, що не всі дунайські країни сьогодні є партнерами України.

Швидкоплинність політичних подій та динамічна переміна пріоритетів часто обертається тим, що проголошені наміри та рішення піддаються раптовим переглядам або навіть скасовуються.

Такі реалії слід відносити не тільки на рахунок складно прогнозованих сучасних процесів, а здебільшого на недостатній рівень компетентності та відпо­відальності чиновників, їх невідповідності викликам часу.

Війна показала, що Українське Придунав’я — це є південний ключ до Європейських дверей. Тому постає нагальна потреба у розробці сучасної державної Програми розвитку Українського Придунав’я.

Один французький філософ сказав: «Україна — це шанс на переродження для нинішньої бездушної Європи».

Цим шансом треба скористатися нашим європейським партнерам».

Підготував Олег СТАНІСЛАВОВ.