Слова Станіслава СТРИЖЕНЮКА
Музика Світлани ПОЛІНІНОЇ

Де пам’ять жива, там і хата не пустка.
Хвилинами плаче самотності мить.
Там чиста, як сповідь, ще мамина хустка,
Неначе пелюстка, на ліжку лежить.

Приспів

Там мамина хустка, неначе пелюстка,
В дзеркальнім відбитку живої води.
Пелюстка — то хустка, а хустка — пелюстка.
В ній мама для діток збирала меди. (Двічі).

Вже мами нема, а із сивого чуба
Вивітрюють спогади інші дива.
А мамина хустка лиш синові люба —
В ній пам’ять дитинства і теплі слова.

Приспів

Коли я у бруд сьогодення зариюсь,
Як у трясовину у прірв на краю,
То ляжу на ліжко, хустиною вкриюсь —
І знову себе я відчую в раю.

Приспів