ср, 18 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Five o’clock tea в одеському коледжі  

Цей чудовий британський звичай Five o’clock tea виник на початку XIX століття. Одна з придворних дам англійської королеви Вікторії завжди снідала опівдні. Обід в королівському палаці подавали не раніше 7-8 годин вечора. Тому служниця о п’ятій годині для своєї господині таємно приносила до саду чашечку чаю та булочку. Пізніше до чаювання поступово почали приєднуватись інші дами. Так виникла відома на весь світ англійська традиція.

Чай зазвичай пили чорний з молоком, вершками або з лимоном і неодмінно у вишуканих чашках з найтоншої порцеляни. До чаю пропонувалася легка закуска — невеликі бутерброди, солодощі. Невимушена розмова стосувалася переважно останніх новин.

Сьогодні на англійське «чаювання» зібралися «джентль­мени» Одеського коледжу морського та залізничного транспорту. На всіх чорні елегантні галстуки-метелики. В руках чашки, на столі великий гарний чайник. Всі вони домовилися, звичайно, на англійській мові розповідати цікаві історії зі свого життя, із життя своїх знайомих та анекдоти…

Першим почав бесіду винахідливий містер Грин, який розповів, як дуже просто виховувати дітей, і надав такий приклад: «Моєму сусідському хлопчику батько купив барабан, по якому малюк бив вдень і вночі, створюючи нестерпний шум. Тоді я делікатно і спокійно запитав у невихованого хлопчика: «Джек, а ти знаєш, що всередині барабана?».  Долю барабана було вирішено, і настала  у сусідів…довгоочікувана тиша!».

Містер Браун продовжив тему успішного виховання дітей, а також  великої користі знань іноземних мов. Він розповів таку сумну, мабуть, трагічну історію. «Маленька миша жила в норі. Вона почула, що хтось гавкає надворі. Миша подумала, що це собака, який не їсть мишей, і вилізла з нори. Але це був кіт, який вивчив іноземну мову — собачу. Він стрибнув і з’їв бідну мишу».

Містер Вулф був дуже здивований  сценкою, яку нещодавно побачив. Він прийшов до магазину, щоб купити мило, і там побачив хлопчика, який гірко плакав.  Хлопчик був сином господаря крамниці. Бідолашна дитина завжди  по 10 разів на день мила перед кожним покупцем свою голову, щоб показати, який гарний шампунь продає його батько. То була така реклама!

Містер Сміт був свідком такої несподіваної історії. Чоловік у річці кричить: «Допоможіть! Допоможіть! Я не вмію плавати!». А стриманий і небагатослівний джентльмен на березі дуже спокійно відповідає: «Містер, я теж не вмію плавати, але ж я не кричу про це на весь Лондон …».

Містер Блэк розповів, що коли його син Джек повернувся від зубного лікаря, він запитав сина, чи тепер вже не болить його зуб. Розумний син відповів,  що не знає, чи болить зуб, тому що лікар залишив вирваний зуб у себе.

Містер Грей продовжив улюблену для всіх тему про смачну їжу. «Вчора я купив на вечерю кролика, поклав його в духовку і наказав дочці стежити за ним, тому що мені довелося ненадовго вийти з дому. Коли я повернувся, моя дочка Мері радісно доповіла мені, що кролик з духовки не виходив!».

Містер Фокс був вражений тим, як його лікували в медичному центрі. «Я нещодавно пішов до лікаря і поскаржився на свій слух.  Я сказав, що навіть не чую, коли  кашляю. Лікар дав мені таблетки і пояснив, що я не буду чути краще, але буду кашляти голосніше!».

Містер Роуз похвалився своїм онуком: «Мій онук — найрозумніший хлопчик. Коли вчитель географії ліцею запитав учнів, чи далеко від Лондона  знаходиться Африка,  Джон першим підняв руку і відповів так: « У мого батька є фірма, в якій працює негр, тобто чорношкірий співробітник. Так от, він приїжджає завжди на роботу на велосипеді!  Отож, Африка дуже близько, мабуть на сусідній вулиці…».

«Чаювання» було організовано ОЦДЮТ «Самоцвіт», англійські заняття якого відвідують студенти коледжу. Воно пройшло весело і смачно.  Всі актори:  Денис Батранюк, Роман Вороненко, Роман Воронов, Федір Козлов, Дмитро Кращий, Андрій Лук’яненко, Матвій Мокряк, Владислав Світлий   чудово вивчили  іноземною мовою свої ролі і з великим задоволенням грали на сцені. Для присутніх професійно перекладав діалоги та анекдоти українською мовою Ігор Кантаржи, щоб усі курсанти та їх викладачі могли добре зрозуміти суть тонкого англійського гумору. Галина Олексіївна Жукова, заступник директора з навчально-виховної роботи коледжу, знайшла до вистави чудову музику. Активно допомагали провести виставу Наталія Станіславівна Кобєрнік  і  Оксана Анатоліївна Скараєва — майстри виробничного навчання.

Валентина КИСЕЛЬОВА.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса